51. Державне управління і державний контроль в області охорон и, захисту і відтворення лісів.
організація і ведення лісового,господарства як способи забезпечення охорони лісів; розподіл лісів групи захисту: основні заходи даодо відтворення лісів і підвищення їх продуктивності.Управління в галузі використання, відтворення та охорони лісів — це визначена лісовим законодавством виконавчо-розпорядча діяльність органів держави, самоврядних та громадських інститутів у цій галузі. Та¬ке управління слід розмежовувати також як управління з боку держави та внутрігосподарське управління з боку лісокористувачів.Державне управління є формою здійснення функцій, які виплива¬ють зі змісту права власності держави на ліси. Воно поділяється на загальне та спеціальне.Відповідно до статтей 25-27 ЛК України загальне державне управління в галузі ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів здійснюють Прези¬дент України, Кабінет Міністрів України, Уряд Автономної Респуб¬ліки Крим, місцеві державні адміністрації та деякі інші органи відповідно до законодавства.Спеціальне державне управління в цій сфері здійснюють Державне агентство лісового ресурсів України, Міністерство екології та природних ресурсів та їх органи на місцях. ЗАТВЕРДЖЕНО Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 458/2011 ПОЛОЖЕННЯ про Державне агентство лісових ресурсів України Компетенція цих органів визначається статтями 28, 29 ЛК України та Положеннями про них, затвердженими, відповідно, постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. та Указом Прези¬дента України від 14 серпня 2000 року.Стаття 33. ЛК Завдання організації лісового господарства Організація лісового господарства має своїм завданням забезпечувати правову і технічну регламентацію його раціонального ведення і використання лісових ресурсів залежно від природних та економічних умов, цільового призначення, місцерозташування, породного складу лісів, а також функцій, які вони виконують.Стаття 34. Основні вимоги щодо організації ведення лісового господарства Державні органи та постійні лісокористувачі, які здійснюють планування, організацію, ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів, з урахуванням господарського призначення лісів і природно-кліматичних умов, зобов'язані забезпечувати:
- збереження лісів, охорону їх від пожеж, захист від шкідників і хвороб;
- посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою охорони здоров'я людей і поліпшення навколишнього природного середовища;
- безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісів для планомірного задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції;
- розширене відтворення, поліпшення породного складу і якості лісів, підвищення їх продуктивності;
-раціональне використання земельних ділянок лісового фонду;
- підвищення ефективності лісогосподарського виробництва на основі єдиної технічної політики, досягнень науки і техніки.
1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів Мінагрополітики України та в установленому порядку подає їх Міністрові;
2) вносить Міністрові пропозиції щодо загальнодержавних і регіональних (місцевих) програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів, мисливських тварин, розвитку мисливського господарства;
3) здійснює міжнародне співробітництво, бере участь у підготовці міжнародних договорів України, готує пропозиції щодо укладення, денонсації таких договорів, у межах своєї компетенції укладає міжнародні договори України, забезпечує виконання зобов'язань України за міжнародними договорами у сфері лісового та мисливського господарства;
4) здійснює державне управління в галузі ведення лісового і мисливського господарства, а також державного контролю за додержанням законодавства з ведення лісового господарства (окрім державного контролю за шкідливими організмами та захистом рослин);
5) здійснює державне управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду в лісах підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;
6) організовує ведення лісовпорядкування та мисливського впорядкування;
7) веде державний лісовий кадастр та облік лісів;
8) здійснює моніторинг грунтів з метою вирощування продуктивних лісових насаджень, лісової рослинності, мисливських тварин;
9) приймає рішення про віднесення лісів до відповідної категорії;
10) веде державний облік об'єктів постійної лісонасіннєвої бази;
11) здійснює в межах своєї компетенції атестацію суб'єктів насінництва та розсадництва на надання права виробництва та реалізації оригінального й елітного насіння;
12) розробляє та подає на затвердження нормативи витрат на здійснення заходів щодо ведення лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів;
13) вносить пропозиції щодо віку стиглості деревостанів;
14) організовує видачу в установленому порядку спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів;
15) організовує виконання заходів із визначення рівнів радіоактивного забруднення лісів, радіаційний контроль лісової продукції, дозиметричний контроль робочих місць та доз опромінення працівників;
16) веде державний кадастр мисливських тварин, що перебувають на території України;
17) здійснює державний контроль за дотриманням законодавства в галузі мисливського господарства і полювання;
18) організовує роботу з укладання з користувачами мисливських угідь договорів про умови ведення мисливського господарства та здійснює контроль за виконанням цих договорів;
19) веде державний облік чисельності і добування мисливських тварин;
20) вносить пропозиції щодо вартості ліцензій на добування мисливських тварин, граничного рівня цін і тарифів на продукцію полювання, включаючи живу дичину;
21) вносить пропозиції щодо лімітів і норм використання мисливських тварин;
22) вносить пропозиції щодо розміру збору за видачу посвідчення мисливця, щорічної контрольної картки обліку добутої дичини, порушень правил полювання та їх дублікатів;
23) вносить пропозиції щодо такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства і полювання;
24) видає в установленому порядку дозволи на використання мисливських тварин, що перебувають у державній власності, за винятком тих, що знаходяться на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду;
25) видає паспорти на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів;
26) видає посвідчення мисливця та щорічну контрольну картку обліку добутої дичини та порушень правил полювання;
27) вносить пропозиції щодо надання в користування мисливських угідь та припинення права користування ними органам, що приймають ці рішення;
28) забезпечує виконання функцій державної лісової охорони, координує діяльність лісової охорони всіх постійних лісокористувачів і власників лісів, бере участь у забезпеченні реалізації державної політики в сфері пожежної безпеки, забезпечує організацію та координацію заходів з охорони державного мисливського фонду і заходів з регулювання чисельності мисливських, хижих та шкідливих для мисливського господарства тварин;
29) забезпечує здійснення наземно-авіаційної охорони лісів від пожеж, незаконних рубок та інших лісопорушень, захист лісу від шкідників і хвороб та іншого шкідливого впливу на території лісового фонду підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;
30) організовує виконання протипожежних, лісозахисних та інших лісоохоронних заходів на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;
31) вносить пропозиції щодо затвердження переліку посад працівників державної лісової охорони та порядку носіння ними форменого одягу і використання спеціальних засобів та зброї;
32) розглядає згідно із законодавством справи про адміністративні правопорушення і в межах своїх повноважень приймає відповідні рішення;
33) здійснює заходи щодо забезпечення споживачів деревиною, виробами з неї та іншою продукцією лісового та мисливського господарства;
34) здійснює у межах своїх повноважень заходи, спрямовані на вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності, захист інтересів підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, на зовнішньому ринку, розвиток внутрішнього ринку продукції і послуг лісового та мисливського господарства, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо умов оподаткування і кредитування, особливостей приватизації таких підприємств, установ та організацій;
35) видає сертифікат про походження лісоматеріалів;
36) утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства України, виконує інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Держлісагентства України;
37) готує пропозиції і в межах своєї компетенції здійснює заходи щодо забезпечення реалізації соціальної політики у сфері лісового та мисливського господарства, укладає в установленому порядку галузеву угоду з професійними спілками чи їх об'єднаннями, іншими представницькими організаціями працівників лісового і мисливського господарства, які мають відповідні повноваження;
38) забезпечує впровадження досягнень науки і техніки, а також нових технологій і передового досвіду, виступає в установленому порядку замовником науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, необхідних для реалізації програм розвитку лісового і мисливського господарства, організовує відповідно до законодавства діяльність метрологічної служби на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління;
39) координує роботу з ведення лісового господарства підпорядкованими йому науково-дослідними установами;
40) вживає заходів для залучення в установленому порядку громадськості для обговорення питань державної політики у сфері лісового та мисливського господарства;
41) забезпечує оприлюднення інформації про діяльність Держлісагентства України;
42) здійснює заходи щодо підготовки фахівців для лісового та мисливського господарства у вищих навчальних закладах, що належать до сфери його управління;
43) розглядає в установленому порядку скарги та звернення з питань лісового та мисливського господарства;
44) вирішує спори з питань охорони, захисту, використання й відтворення лісів, що перебувають у державній власності;
45) забезпечує представництво інтересів Держлісагентства України у судових та інших органах;
46) приймає в установленому порядку рішення про припинення полювання;
- 1. Методологія та форми взаємодії людини і суспільства з природним середовищем в умовах індустріального періоду цивілізації.
- 2. Екологічна криза: поняття, причини, наслідки, форми прояву та шляхи подолання.
- 3. Поняття екологічного права в широкому і вузькому змісті: сучасні концепції екологічного права: однорідність і комплексність норм екологічного законодавства.
- 4. Основні критерії самостійності екологічного права як галузі законодавства і права, правової науки і навчальної дисципліни.
- 5. Принципи екологічного законодавства і права: правове забезпечення гармонізації взаємодії суспільства з природою.
- 6. Система екологічного права: загальна, особлива і спеціальна частини екологічного права; основні інститути екологічного права.
- 7. Виникнення й основні етапи становлення природоохоронного законодавства і права на території сучасної України.
- 8. Конституційні основи екологічного права та їх основоположне значення для розвитку природоохоронного законодавства.
- 9. Спеціальні закони як джерела екологічного права: зміст і структура Закону «Про охорону навколишнього природного середовища».
- 10. Нормативно-правові акти органів центральної виконавчої влади і спеціальних відомчих органів управління як джерела екологічного права.
- 11. Нормативні акти органів місцевого самоврядування у сфері екології та співвідношення їх змісту з правовими актами центральних органів влади й управління.
- 12. Екологічні правовідносини та їх відмінні риси від суміжних правовідносин: підстави виникнення, змінення та припинення екологічних правовідносин.
- 13. Основні види та особливості зміст екологічних правовідносин і співвідношення правових і технічних норм у врегулюванні екологічних правовідносин.
- 14. Завдання удосконалювання екологічного законодавства щодо регулювання екологічних відносин: перспективи кодифікації екологічного законодавства.
- 15. Поняття і функції об'єктів природи: природні об'єкти, природи і ресурси та природні комплекси, їх інтеграція і диференціація; фонди природних об'єктів
- 16. Природне і соціальне середовище як інтегрований об'єкт екологічного права: матеріалізовані та не матеріалізовані об'єкти екологічного права.?.
- 17. Суб'єкти екологічного права: природоохоронна правосуб'єктність і екологічні права й обов'язки юридичних і фізичних осіб.
- 18. Право власності українського народу на природні багатства: суб'єкти права державної, комунальної та приватної власності на природні об'єкти та їх ресурси.
- 19. Підстави виникнення права власності на природні об'єкти: сучасні цивільно-правові засади виникнення права власності на природні об'єкти.
- 20. Особливості змісту та умови здійснення правомочностей власності щодо природних об'єктів: законодавчі обмеження прав власників природних об'єктів.
- 21. Умови та порядок припинення права державної, комунальної та приватної власності на природні об'єкти та їх ресурси.
- 22. Природокористування як необхідна умова існування людини і суспільства: загальне (загальнодоступне) і спеціальне (врегульоване) природокористування.
- 23. Основні принципи інституту права природокористування: безоплатність загального і платність спеціального природокористування.
- 24. Правоздатність та дієздатність природокористувачів: природні права людини на користування природними об'єктами та їх ресурсами,
- 25. Здійснення права природокористування та основні права й обов'язки природокористувачів: охорона довкілля і захист прав природокористувачів.
- 26. Підстави й умови припинення права природокористування: тимчасове призупинення діяльності природокористувачів, які забруднюють природне середовище.
- 28. Система державних органів управління у сфері охорони довкілля: правовий статус спеціального органу виконавчої влади та його структурних формувань на місцях.
- 29. Основні функції державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища. (28-29)
- 30. Правовий механізм забезпечення ефективності природоохорони: форми екологічного контролю та їх здійснення.
- 31. Правові гарантії участі громадськості в управлінні природокористуванням і природоохороною: правовий статус природоохоронних організацій та екологічних рухів.
- 32. Основні цілі та завдання стандартизації та нормування у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- 33. Система нормативів та стандартів у сфері природокористування й охорони навколишнього природного середовища.
- 34. Фактичні та юридичні критерії якості довкілля: нормативи гранично допустимого шкідливого впливу на довкілля.
- 35. Нормування санітарних та захисних зон: умови і порядок їх (становлення та контролю виконання.
- 36. Юридичні вимоги щодо інформації про стан навколишнього іриродного середовища: зміст права громадян на екологічну інформацію.
- 37. Короткострокові та довгострокові екологічні прогнози та їх народногосподарське й природоохоронне значення.
- 38. Законодавчі вимоги щодо ведення екологічного моніторингу та юго юридичне і практичне значення.
- 39. Правове регулювання ведення кадастрів природних ресурсів та їх еколого-правовий зміст.
- 40. Державний облік об'єктів та речовин, що негативно впливають на стан навколишнього природного середовища.
- 41. Сучасний стан нормативно-правового закріплення екологічних прав, свобод та обов'язків людини, громадянина й особистості в національному законодавстві та міжнародних документах.
- 42. Функції юридичної відповідальності за природоохоронні правопорушення й основні види екологічних правопорушень.
- 43. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення: кримінальна, адміністративна, цивільна, дисциплінарна.
- 44. Підстави та умови застосування юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- 45. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної природному середовищу: співвідношення економічного збитку й екологічної шкоди,
- 46. Попередження екологічних правопорушень: усунення законодавчих прогалин і поліпшення роботи природоохоронних органів.
- 47. Правова охорона водних ресурсів через охорону інших природних об'єктів: охорона земель водного фонду, ділянок дна річок, озер, морів та інших водних об'єктів.
- 48. Правовий режим водоохоронних зон і зон санітарної охорони, прибережних захисних смуг, смуг відводу, берегових смуг водних шляхів.
- 49. Правова охорона вод від забруднення, засмічення і виснаження: умови розміщення та будівництва підприємств, що можуть впливати на стан водних об'єктів.
- 50. Економічні ти екологічні функції лісів і стан законодавства про охорону лісових ресурсів: піввідношення вимог лісового і земельного законодавства.
- 51. Державне управління і державний контроль в області охорон и, захисту і відтворення лісів.
- 52. Законодавство про охорону рослинного світу та природних рослинних ресурсів загальнодержавного і місцевого значення.
- 53. Правові вимоги щодо здійснення інтродукції, акліматизації та селекції рослин; правила створення і збереження ботанічних колекцій.
- 54. Основні характерні риси законодавства про охорону тваринного світу: структура та зміст Закону «Про тваринний світ».
- 55. Правові заходи охорони тваринного світу: охорона середовищів існування, умов розмноження та шляхів міграції тварин.
- 56. Особливості охорони тваринного світу на територіях і об'єктів природно-заповідного фонду: «Червона книга України» та значення її ведення.
- 57. Правові вимоги щодо переселення й акліматизація тварин: правила ввозу та вивозу об'єктів тваринного світу в Україну та створений біологічних колекцій тварин.
- 58. Загальна характеристика законодавства про природно-заповідний фонд України: поняття і класифікація територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
- 59. Умови і порядок оголошення та створення територій й об'єктів заповідними: правове й економічне забезпечення функціонування природно-заповідного фонду.
- 60. Особливості правової охорона окремих видів територій та об'єктів природно-заповідного фонду. (59-60)
- 3.Порядок створення об’єктів природно-заповідного фонду України
- 4.Правовий режим біосферних заповідників
- 5.Правовий режим природних заповідників
- 6.Правовий режим національних природних парків
- 7.Правовий режим регіональних ландшафтних парків
- 8.Правові режими заказників, пам’яток природи і заповідних урочищ
- 9.Правовий режим ботанічних садів
- 10.Правовий режим дендрологічних парків
- 11.Правовий режим зоологічних парків
- 12.Правовий режим парків-пам’яток садово-паркового мистецтва
- 61. Поняття й особливості охорони курортних, лікувально-оздоровчих територій та об'єктів: структура і зміст Закону «Про курорти».
- 62. Умови оголошення територій та об'єктів курортними: правові заходи охорони територій і середовища курортів та їх охоронних зон.
- 63. Лікувально-оздоровчі території й об'єкти та їх правове становище: охорона мінеральних джерел і кліматичних умов, що сприяють лікуванню населення країни.
- 64. Правовий режим особливо охоронюваних об'єктів і територій, що мають курортно-оздоровче значення.
- 65. Формування міського ландшафту й охорона природних ресурсів в населених пунктах при здійсненні планування, проектування, будівництва та благоустрою.
- 66. Особливості правової охорони зеленої і захисної рослинності в містах та інших насолених пунктах.
- 67. Екологічні вимоги щодо розміщення, проектування, будівництва, реконструкції й експлуатації промислових підприємств.
- 68. Правові заходи охорони довкілля на підприємствах паливно-енергетичного комплексу та ядерної енергетики.
- 69. Юридична відповідальність підприємств за заподіяну шкоду довкіллю: відшкодування здоров'ю людини внаслідок погіршення середовища життєдіяльності.
- 70. Основні напрями охорони навколишньої природного середовища у сільському господарстві.
- 71. Види зон надзвичайної екологічної ситуації та їх правовий статус: зони екологічної катастрофи, зони підвищеної екологічної небезпеки і зони екологічного лиха.
- 72. Правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- 73. Правові вимоги стосовно попередження та ліквідації наслідків надзвичайних екологічних ситуацій.
- 74. Законодавчі вимоги щодо поводження з виробничими і побутовими відходами: основні напрями державної політики в сфері поводженні з відходами.
- 75. Законодавчі заходи запобігання утворенню відходів та екологічно безпечного поводження з ними.
- 76. Правове регулювання поводження з особливо небезпечними відходами: законодавчі вимоги щодо їх утворення, транспортування, зберігання та знешкодження.
- 77. Атмосферне повітря як об'єкт правової охорони: структура і зміст Закону «Про охорону атмосферного повітря».
- 78. Правові вимоги щодо стандартизації та нормування використання й охорони атмосферного повітря.
- 79. Правові міри охорони атмосферного повітря від побутового виробничого впливу: обмеження викидів речовин зі стаціонарних та пересувних джерел.
- 80. Роль і значення екологічної експертизи для здійснення природоохоронних заходів: структура і зміст закону «Про екологічну експертизу»
- 81. Форми екологічної експертизи: державна й громадська екологічна експертиза та їх правове значення.
- 82. Функції державних органів виконавчої влади щодо регулювання екологічної експертизи: умови і порядок призначення екологічної експертизи.
- 83. Правовий статус експерта екологічної експертизи: права й обов'язки учасників проведення екологічної експертизи.
- 84. Умови і порядок проведення екологічної експертизи: правове значення експертного висновку, його затвердження й оскарження.
- 85. Поняття екологічної безпеки: основні вимоги законодавства щодо забезпечення екологічної безпеки.
- 86. Забезпечення екологічної безпеки населення при застосуванні хімічних речовин і токсичних препаратів.
- 87. Правові заходи забезпечення екологічної безпеки від шкідливого біологічного впливу на життя і здоров'я населення.
- 88. Правове забезпечення екологічної безпеки населення від радіоактивного забруднення середовища існування.
- 89. Поняття та особливості джерел екологічного права, їх класифікація.
- 90. Правовий статус і структура Міністерства аграрної політики та продовольства України.
- 91. Правовий статус і структура Міністерства екології та природних ресурсів України.
- 92. Екологічне прогнозування та його природоохоронне значення
- 93. Екологічне оподаткування.
- 94. Правове регулювання нормування і ліцензування природокористування.
- 95. Правовий режим охорони та використання рекреаційних зон і територій.
- 96. Правове регулювання ведення полювання і засоби забезпечення охорони тваринного світу.
- 97. Правове регулювання державного управління і ведення державного кадастру у сфері охорони природно-заповідного фонду.
- 98. Міжнародні об’єкти екологічного права і особливості їх правового статусу в національному законодавстві.
- 99. Поняття і види управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- 100. Договірні форми природокористування та їх правовий зміст.
- 101. Правові засади поводження з радіоактивними відходами.
- 102. Правове забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення в містах та інших населених пунктах.