17. Суб'єкти екологічного права: природоохоронна правосуб'єктність і екологічні права й обов'язки юридичних і фізичних осіб.
Суб'єктами екологічного права є народ України, держава (яка реалізує свої правомочності через відповідні органи державної влади, наділені компетенцією по регулюванню екологічних відносин), територіальні громади (реалізують свої правомочності безпосередньо або через органи місцевого самоврядування), фізичні і юридичні особи, громадські, міжнародні і релігійні об'єднання, іноземні держави та ін. Суб'єкти екологічного права мають характерні ознаки: вони наділені юридичними правами та обов'язками; реально здатні брати участь в екологічних правовідносинах. Юридичні норми створюють обов'язкову основу участі суб'єктів екологічного права у відповідних правовідносинах (право власності на природні ресурси, природокористуванні та ін.). Здатність володіння екологічними правами й обов'язками складає екологічну правоздатність, а здатність самостійно здійснювати екологічні права й обов'язки — екологічною дієздатністю. У сукупності правоздатність і дієздатність створюють правосуб'єктність.Фізичні особи — це переважно різновид індивідуальних суб'єктів в екологічному праві. При наявності певних умов вони можуть бути суб'єктами права власності на визначені в законодавстві природні ресурси, права користування ними, на отримання екологічної інформації; мають право на подання позовів до винних осіб про відшкодування збитків, заподіяних забрудненням природного середовища, тощо.Фізична особа-підприємець має право на здійснення не забороненої законом підприємницької діяльності в галузі використання природних ресурсів за умови її державної реєстрації.Юридичною особою є організація, створена й зареєстрована відповідно до законодавства. Залежно від порядку їх створення ці суб'єкти поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариства у свою чергу поділяються на підприємницькі та непідприємницькі. Юридичні особи публічного права створюються розпорядчими актами Президента України, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.Правосуб'єктність органів, які виконують управлінські функції у сфері екології, визначається їх компетенцією. Дані суб'єкти поділяються на органи загальної й спеціальної компетенції. До перших належать Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, органи місцевого самоврядування, їх виконавчі комітети та державні адміністрації. До других належать органи, що вирішують спеціальні питання у галузі екології. Це міністерства, Державні агентства тощо.
Конституція України закріпила ряд екологічних прав людини і громадянина, зокрема, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля. Проте вперше в Україні екологічні права громадян були визначені у ст. 9 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Кожний громадянин має право на: а) безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище; б) участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самовряднування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань; в) участь в розробці та здійсненні заходів шодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів; г) здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів; ґ) об'єднання в громадські природоохоронні формування; д) вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом; є) участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об'єктів та у проведенні громадської екологічної експертизи; є) одержання екологічної освіти; ж) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище; з) оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом.
Загальні обов'язки громадян, передбачені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»
• берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства;
• здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, екологічних нормативів та лімітів природовикористання
• не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;
• вносити плату за спеціальне природокористування;
• сплачувати штрафи за екологічні порушення. Спеціальні зобов'язання громадян, передбачені системою екологічного законодавства, які випливають із умов права власності на природні ресурси, природокористування та реалізації громадянами екологічно небезпечної діяльності
Обов'язки майнові:
• своєчасно вносити плату за забруднення навколишнього природного середовища та понадлімітне використання природних ресурсів;
• ефективно використовувати природні ресурси, здійснювати комплекс заходів щодо їх відновлення;
• проводити заходи щодо попередження негативного впливу діяльності на стан навколишнього природного середовища (забруднення, засмічення тощо).
Обов'язки немайнові:
• одержувати дозволи на здійснення діяльності, спроможної негативно впливати на стан навколишнього природного середовища;
• передавати екологічно небезпечні об'єкти на екологічну експертизу;
• надавати органам екологічного контролю відомості про характер екологічно небезпечної діяльності;
• здійснювати первинний облік використання природних ресурсів, викидів та скидів у навколишнє природне середовище;
• погоджувати свою діяльність з іншими суб'єктами, якщо вона спроможна потенційно шкодити здоров'ю людини і природним ресурсам;
• оволодівати екологічними знаннями і практичними навичками щодо їх реалізації;
• виконувати розпорядження органів екологічного контролю тощо.
- 1. Методологія та форми взаємодії людини і суспільства з природним середовищем в умовах індустріального періоду цивілізації.
- 2. Екологічна криза: поняття, причини, наслідки, форми прояву та шляхи подолання.
- 3. Поняття екологічного права в широкому і вузькому змісті: сучасні концепції екологічного права: однорідність і комплексність норм екологічного законодавства.
- 4. Основні критерії самостійності екологічного права як галузі законодавства і права, правової науки і навчальної дисципліни.
- 5. Принципи екологічного законодавства і права: правове забезпечення гармонізації взаємодії суспільства з природою.
- 6. Система екологічного права: загальна, особлива і спеціальна частини екологічного права; основні інститути екологічного права.
- 7. Виникнення й основні етапи становлення природоохоронного законодавства і права на території сучасної України.
- 8. Конституційні основи екологічного права та їх основоположне значення для розвитку природоохоронного законодавства.
- 9. Спеціальні закони як джерела екологічного права: зміст і структура Закону «Про охорону навколишнього природного середовища».
- 10. Нормативно-правові акти органів центральної виконавчої влади і спеціальних відомчих органів управління як джерела екологічного права.
- 11. Нормативні акти органів місцевого самоврядування у сфері екології та співвідношення їх змісту з правовими актами центральних органів влади й управління.
- 12. Екологічні правовідносини та їх відмінні риси від суміжних правовідносин: підстави виникнення, змінення та припинення екологічних правовідносин.
- 13. Основні види та особливості зміст екологічних правовідносин і співвідношення правових і технічних норм у врегулюванні екологічних правовідносин.
- 14. Завдання удосконалювання екологічного законодавства щодо регулювання екологічних відносин: перспективи кодифікації екологічного законодавства.
- 15. Поняття і функції об'єктів природи: природні об'єкти, природи і ресурси та природні комплекси, їх інтеграція і диференціація; фонди природних об'єктів
- 16. Природне і соціальне середовище як інтегрований об'єкт екологічного права: матеріалізовані та не матеріалізовані об'єкти екологічного права.?.
- 17. Суб'єкти екологічного права: природоохоронна правосуб'єктність і екологічні права й обов'язки юридичних і фізичних осіб.
- 18. Право власності українського народу на природні багатства: суб'єкти права державної, комунальної та приватної власності на природні об'єкти та їх ресурси.
- 19. Підстави виникнення права власності на природні об'єкти: сучасні цивільно-правові засади виникнення права власності на природні об'єкти.
- 20. Особливості змісту та умови здійснення правомочностей власності щодо природних об'єктів: законодавчі обмеження прав власників природних об'єктів.
- 21. Умови та порядок припинення права державної, комунальної та приватної власності на природні об'єкти та їх ресурси.
- 22. Природокористування як необхідна умова існування людини і суспільства: загальне (загальнодоступне) і спеціальне (врегульоване) природокористування.
- 23. Основні принципи інституту права природокористування: безоплатність загального і платність спеціального природокористування.
- 24. Правоздатність та дієздатність природокористувачів: природні права людини на користування природними об'єктами та їх ресурсами,
- 25. Здійснення права природокористування та основні права й обов'язки природокористувачів: охорона довкілля і захист прав природокористувачів.
- 26. Підстави й умови припинення права природокористування: тимчасове призупинення діяльності природокористувачів, які забруднюють природне середовище.
- 28. Система державних органів управління у сфері охорони довкілля: правовий статус спеціального органу виконавчої влади та його структурних формувань на місцях.
- 29. Основні функції державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища. (28-29)
- 30. Правовий механізм забезпечення ефективності природоохорони: форми екологічного контролю та їх здійснення.
- 31. Правові гарантії участі громадськості в управлінні природокористуванням і природоохороною: правовий статус природоохоронних організацій та екологічних рухів.
- 32. Основні цілі та завдання стандартизації та нормування у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- 33. Система нормативів та стандартів у сфері природокористування й охорони навколишнього природного середовища.
- 34. Фактичні та юридичні критерії якості довкілля: нормативи гранично допустимого шкідливого впливу на довкілля.
- 35. Нормування санітарних та захисних зон: умови і порядок їх (становлення та контролю виконання.
- 36. Юридичні вимоги щодо інформації про стан навколишнього іриродного середовища: зміст права громадян на екологічну інформацію.
- 37. Короткострокові та довгострокові екологічні прогнози та їх народногосподарське й природоохоронне значення.
- 38. Законодавчі вимоги щодо ведення екологічного моніторингу та юго юридичне і практичне значення.
- 39. Правове регулювання ведення кадастрів природних ресурсів та їх еколого-правовий зміст.
- 40. Державний облік об'єктів та речовин, що негативно впливають на стан навколишнього природного середовища.
- 41. Сучасний стан нормативно-правового закріплення екологічних прав, свобод та обов'язків людини, громадянина й особистості в національному законодавстві та міжнародних документах.
- 42. Функції юридичної відповідальності за природоохоронні правопорушення й основні види екологічних правопорушень.
- 43. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення: кримінальна, адміністративна, цивільна, дисциплінарна.
- 44. Підстави та умови застосування юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- 45. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної природному середовищу: співвідношення економічного збитку й екологічної шкоди,
- 46. Попередження екологічних правопорушень: усунення законодавчих прогалин і поліпшення роботи природоохоронних органів.
- 47. Правова охорона водних ресурсів через охорону інших природних об'єктів: охорона земель водного фонду, ділянок дна річок, озер, морів та інших водних об'єктів.
- 48. Правовий режим водоохоронних зон і зон санітарної охорони, прибережних захисних смуг, смуг відводу, берегових смуг водних шляхів.
- 49. Правова охорона вод від забруднення, засмічення і виснаження: умови розміщення та будівництва підприємств, що можуть впливати на стан водних об'єктів.
- 50. Економічні ти екологічні функції лісів і стан законодавства про охорону лісових ресурсів: піввідношення вимог лісового і земельного законодавства.
- 51. Державне управління і державний контроль в області охорон и, захисту і відтворення лісів.
- 52. Законодавство про охорону рослинного світу та природних рослинних ресурсів загальнодержавного і місцевого значення.
- 53. Правові вимоги щодо здійснення інтродукції, акліматизації та селекції рослин; правила створення і збереження ботанічних колекцій.
- 54. Основні характерні риси законодавства про охорону тваринного світу: структура та зміст Закону «Про тваринний світ».
- 55. Правові заходи охорони тваринного світу: охорона середовищів існування, умов розмноження та шляхів міграції тварин.
- 56. Особливості охорони тваринного світу на територіях і об'єктів природно-заповідного фонду: «Червона книга України» та значення її ведення.
- 57. Правові вимоги щодо переселення й акліматизація тварин: правила ввозу та вивозу об'єктів тваринного світу в Україну та створений біологічних колекцій тварин.
- 58. Загальна характеристика законодавства про природно-заповідний фонд України: поняття і класифікація територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
- 59. Умови і порядок оголошення та створення територій й об'єктів заповідними: правове й економічне забезпечення функціонування природно-заповідного фонду.
- 60. Особливості правової охорона окремих видів територій та об'єктів природно-заповідного фонду. (59-60)
- 3.Порядок створення об’єктів природно-заповідного фонду України
- 4.Правовий режим біосферних заповідників
- 5.Правовий режим природних заповідників
- 6.Правовий режим національних природних парків
- 7.Правовий режим регіональних ландшафтних парків
- 8.Правові режими заказників, пам’яток природи і заповідних урочищ
- 9.Правовий режим ботанічних садів
- 10.Правовий режим дендрологічних парків
- 11.Правовий режим зоологічних парків
- 12.Правовий режим парків-пам’яток садово-паркового мистецтва
- 61. Поняття й особливості охорони курортних, лікувально-оздоровчих територій та об'єктів: структура і зміст Закону «Про курорти».
- 62. Умови оголошення територій та об'єктів курортними: правові заходи охорони територій і середовища курортів та їх охоронних зон.
- 63. Лікувально-оздоровчі території й об'єкти та їх правове становище: охорона мінеральних джерел і кліматичних умов, що сприяють лікуванню населення країни.
- 64. Правовий режим особливо охоронюваних об'єктів і територій, що мають курортно-оздоровче значення.
- 65. Формування міського ландшафту й охорона природних ресурсів в населених пунктах при здійсненні планування, проектування, будівництва та благоустрою.
- 66. Особливості правової охорони зеленої і захисної рослинності в містах та інших насолених пунктах.
- 67. Екологічні вимоги щодо розміщення, проектування, будівництва, реконструкції й експлуатації промислових підприємств.
- 68. Правові заходи охорони довкілля на підприємствах паливно-енергетичного комплексу та ядерної енергетики.
- 69. Юридична відповідальність підприємств за заподіяну шкоду довкіллю: відшкодування здоров'ю людини внаслідок погіршення середовища життєдіяльності.
- 70. Основні напрями охорони навколишньої природного середовища у сільському господарстві.
- 71. Види зон надзвичайної екологічної ситуації та їх правовий статус: зони екологічної катастрофи, зони підвищеної екологічної небезпеки і зони екологічного лиха.
- 72. Правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- 73. Правові вимоги стосовно попередження та ліквідації наслідків надзвичайних екологічних ситуацій.
- 74. Законодавчі вимоги щодо поводження з виробничими і побутовими відходами: основні напрями державної політики в сфері поводженні з відходами.
- 75. Законодавчі заходи запобігання утворенню відходів та екологічно безпечного поводження з ними.
- 76. Правове регулювання поводження з особливо небезпечними відходами: законодавчі вимоги щодо їх утворення, транспортування, зберігання та знешкодження.
- 77. Атмосферне повітря як об'єкт правової охорони: структура і зміст Закону «Про охорону атмосферного повітря».
- 78. Правові вимоги щодо стандартизації та нормування використання й охорони атмосферного повітря.
- 79. Правові міри охорони атмосферного повітря від побутового виробничого впливу: обмеження викидів речовин зі стаціонарних та пересувних джерел.
- 80. Роль і значення екологічної експертизи для здійснення природоохоронних заходів: структура і зміст закону «Про екологічну експертизу»
- 81. Форми екологічної експертизи: державна й громадська екологічна експертиза та їх правове значення.
- 82. Функції державних органів виконавчої влади щодо регулювання екологічної експертизи: умови і порядок призначення екологічної експертизи.
- 83. Правовий статус експерта екологічної експертизи: права й обов'язки учасників проведення екологічної експертизи.
- 84. Умови і порядок проведення екологічної експертизи: правове значення експертного висновку, його затвердження й оскарження.
- 85. Поняття екологічної безпеки: основні вимоги законодавства щодо забезпечення екологічної безпеки.
- 86. Забезпечення екологічної безпеки населення при застосуванні хімічних речовин і токсичних препаратів.
- 87. Правові заходи забезпечення екологічної безпеки від шкідливого біологічного впливу на життя і здоров'я населення.
- 88. Правове забезпечення екологічної безпеки населення від радіоактивного забруднення середовища існування.
- 89. Поняття та особливості джерел екологічного права, їх класифікація.
- 90. Правовий статус і структура Міністерства аграрної політики та продовольства України.
- 91. Правовий статус і структура Міністерства екології та природних ресурсів України.
- 92. Екологічне прогнозування та його природоохоронне значення
- 93. Екологічне оподаткування.
- 94. Правове регулювання нормування і ліцензування природокористування.
- 95. Правовий режим охорони та використання рекреаційних зон і територій.
- 96. Правове регулювання ведення полювання і засоби забезпечення охорони тваринного світу.
- 97. Правове регулювання державного управління і ведення державного кадастру у сфері охорони природно-заповідного фонду.
- 98. Міжнародні об’єкти екологічного права і особливості їх правового статусу в національному законодавстві.
- 99. Поняття і види управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- 100. Договірні форми природокористування та їх правовий зміст.
- 101. Правові засади поводження з радіоактивними відходами.
- 102. Правове забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення в містах та інших населених пунктах.