10.2.4 Харчова промисловість

Пріоритетним напрямком розвитку промисловості Вінниччини, що формує загальний індекс промислового виробництва області є харчова промисловість, яка постійно займає провідне місце на державному рівні по виробництву окремих видів продуктів харчування. Так, вагому частку у виробництво на державному рівні вносять підприємства з переробки та консервування овочів та фруктів, питома вага яких у виробництві джемів, желе фруктових, пюре та пасті фруктової чи горіхової складає більше половини вітчизняного виробництва, соків концентрованих, включаючи купажовані, крім томатного соку – 42,3%. На Вінниччині виробляється більше ніж чверть (26,6%) спредів та сумішей жирових, 21,3% – виробів кондитерських з цукру (включаючи білий шоколад), без вмісту какао. Провідне місце займає область у виробництві цукру, горілки, інших міцних спиртних напоїв, яловичини, телятини мороженої (16,4%–17,4%). Значна частка (11,4%–12,9%) у загально-державному виробництві припадає на виробництво яловичини і телятини, свіжої (парної) чи охолодженої, масла вершкового.

О снову структури реалізованої продукції області у 2010 році складало виробництво харчових продуктів та напоїв, на яке припадає 55,4% загального обсягу (8479611,8 тис.грн., що на 1641728,7 тис.грн. або на 19,4% більше, ніж у 2009 році), у виробництві харчових продуктів та напоїв, зокрема, досягнуто приросту в межах чотирьох відсотків.

Виробництво харчових продуктів супроводжується утворенням рідких, газоподібних та твердих відходів, що забруднюють гідросферу, атмосферу та ґрунти. Враховуючи значну частку у промисловому виробництві області саме підприємств харчової галузі, вплив харчової промисловості на довкілля Вінницької області є досить помітним. Найбільший негативний вплив на довкілля мають м'ясна, цукрова, спиртова та дріжджова галузі харчової промисловості. 

Так, у 2010 році підприємствами харчової промисловості викинуто у атмосферне повітря 3,2 тис.тонн забруднюючих речовин (3,1% від викидів стаціонарних джерел та 54,2% від загальних викидів промисловості), у порівнянні з 2009 роком викиди зросли на 7,8%. У 2010 році за результатами державного екологічного контролю встановлений 1 випадок перевищення нормативу ГДВ по вмісту діоксиду сірки у викидах спиртового заводу. За даними санітарно-епідеміологічних станцій підприємства харчової галузі (хлібзаводи, молокопереробні підприємства, спиртові заводи) забруднювали довкілля оксидом вуглецю, діоксидом азоту, пилом та формальдегідом. Так, концентрація даних речовин у повітрі у зонах впливу даних підприємств перевищує гранично допустимі концентрації.

Харчовою галуззю у 2010 році забрано води з природних джерел 11,21 млн.м³ (9,0% від загального водозабору у 2010 році та 85,6% забору води промисловими підприємствами), скинуто зворотних вод 7,148 млн.м³ (9,3% від загального скиду), з них недостатньо очищених 0,051 млн.м³ (2,5% від загального скиду забруднених зворотних вод та 76,1% від скиду у промисловості). Забруднюючих речовин скинуто із стічними водами 279 тонн (2,3% від загального обсягу забруднюючих речовин).

Основною проблемою харчових виробництв є проблема води. Усі підприємства потребують велику кількість води, що використовується безпосередньо в технології основного продукту (молокопереробна, спиртова, цукрова), для миття обладнання та інших цілей. Більшість цієї води у вигляді забруднених стоків виводиться із процесу та надходить у навколишнє середовище, стічні води підприємств харчової галузі є досить агресивними, забруднюють водні об'єкти органічними сполуками, солями амонію, завислими речовинами та хлоридами. Надходження забруднених стічних вод з високим вмістом органічних речовин у природні водоймища призводить до погіршення умов життєдіяльності гідробіонтів, оскільки на розклад таких сполук витрачається значна кількість розчиненого кисню, що за несприятливих погодних умов може призвести до загибелі водних організмів, що дихають киснем (замор риби, тощо).

Шкідливий вплив також має практика збирання стічних вод на полях фільтрації (цукрові, спиртові та молокопереробні заводи), це призводить до утворення токсичних речовин з неприємним запахом, що забруднюють атмосферне повітря на значній території. Крім того під ці споруди необхідно відводити значні площі земельних угідь сільськогосподарського призначення. І бувають аварійні випадки, які приводять до забруднення довкілля. Так, у 2010 році внаслідок прориву дамби полів фільтрації ДП "Тростянецький спиртовий завод" забруднена ділянка землі ТОВ "Україна-Т" поле №8, на якій виявлено підвищений вміст нафтопродуктів, сульфатів та нітратів, також у ДП "Тростянецький спиртовий завод" було виявлено перевищення нормативів ГДС на скиді зворотних (стічних) вод у водний об'єкт.

Протягом 2010 року на підприємствах харчової промисловості утворилось 175,263 тис.тонн відходів I-IV класів небезпеки, а накопичено станом на 01.01.2011 року 0,614 т відходів І класу небезпеки (2,4% від загальної кількості накопичених відходів цього класу), 16,676 т ІІ класу (11,0) та 9,978 т ІІІ класу (5,7%).