6.3.2 Забруднення ґрунтів
Оцінка хімічного навантаження території області за результатами інструментально-лабораторного контролю, що здійснювався Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області в 2010 році (результати контролю наведені у Додатку 4):
- підвищений порівняно з ГДК вміст металів в ґрунтах спостерігався на таких об’єктах: ВАТ "Екологія, комунальне обладнання" (Турбівський машинобудівний завод), смт.Турбів Липовецького району; Траса А 253 Вінниця – Житомир, Козятинський район, село Комсомольське; Траса А 253 Вінниця – Житомир, м.Калинівка; Автошлях Хмельницький – Вінниця –Умань, 455 км, Немирівський район; Автошлях Р 101 Могилів-Подільський – Овруч, село Немія Могилів-Подільського району; Автотраса А 267 Хмельницький –Вінниця –Умань, село Кунка Гайсинського району; Автотраса А 267 Хмельницький –Вінниця –Умань, село Краснопілка Гайсинського району; Землі Турбівської селищної ради, смт.Турбів Липовецького району, біля ВАТ "Екологія, комунальне обладнання" (Турбівський машинобудівний завод) ТОВ "Жмеринське підприємство "Експрес", м.Жмеринка.
- високий вміст нафтопродуктів зафіксовано на таких об’єктах: смт.Тростянець, ділянка землі ТОВ "Україна-Т" поле №8, забруднена внаслідок прориву дамби полів фільтрації ДП "Тростянецький спиртовий завод"; ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля", м.Гайсин; Філія "Літинський райавтодор" ДП "Вінницький облавтодор", м.Хмільник.
- підвищений порівняно з ГДК вміст сульфатів, нітратів в ґрунтах спостерігався на таких об’єктах: ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля", м.Гайсин; Траса А 253 Вінниця – Житомир, м.Калинівка; смт.Тростянець, ділянка землі ТОВ "Україна-Т" поле №8, забруднена внаслідок прориву дамби полів фільтрації ДП "Тростянецький спиртовий завод";
- підвищений порівняно з ГДК вміст нітратів в ґрунтах спостерігався на таких об’єктах: Немирівський район, село Вища Кропивна, сільгоспугіддя сільської ради, поле №16; Немирівський район, село Гостинне, СТОВ "Гостинне", резервне сільгоспугіддя села Ведмежа; Бершадський район, село Джулинка, сільгоспугіддя.
За результатами контролю стану ґрунтів за даними обласної санітарно-епідеміологічної служби у 2010 році встановлено, що з 1071 проб, що були відібрані для аналізу на хімічні показники, 117 (10,9%) не відповідали гігієнічним нормативам, у 11,7% відібраних проб встановлено перевищення нормативів по вмісту пестицидів, у 34,8% - по вмісту важких металів. Основними джерелами забруднення ґрунтів пестицидами є виробництво продукції рослинництва (12,9%), застосування пестицидів та мінеральних добрив (25,5%), зберігання токсичних відходів: - на території підприємств (62,5%), місця утримання чи захоронення відходів (полігони,звалища, кар'єри) (24,0%). (див. Додаток 5).
Негативних змін зазнав ґрунтовий покрив Вінниччини під час радіоактивного забруднення Чорнобильської катастрофи. Нині площа забруднення радіонуклідами земель складає біля 2 тис. км2 (7,5% від загальної площі області). З них щільність забруднення від 1 до 5 Кі/км2 становлять землі площею 1964 км2 , від 5 до 15 Кі/км2 – 36 км2. Серед цих радіоактивних земель площа ріллі становить 973 км2 із щільністю забруднення 1-5 Кі/км2 , а 5 км2 – 5-15 Кі/км2.
До негативних змін структури ґрунтів, їх фізико-хімічних і біологічних властивостей призвели наслідки внесення мінеральних добрив й пестицидів у попередні роки. Вибіркове обстеження сільгоспугідь по районах показали мінімальний вміст нітратів у ґрунті до 0,35 ГДК. У місцях застосування пестицидів з 55 проб в 14 спостерігався підвищений вміст пестицидів. Суттєвими забруднювачами ґрунтів області є важкі метали.
На сьогоднішній день виявлено близько 40 тис. га сільськогосподарських угідь, забруднення, яких цезієм-137 перевищує 1 Кі/км2. Підвищену забрудненість мають сільськогосподарські угіддя 10 районів: Бершадський, Гайсинський, Немирівський, Томашпільський, Тульчинський, Тиврівський, Тростянецький, Чернівецький, Чечельницький, Шаргородський. Сільськогосподарських угідь щільністю забруднення понад 5 Кі/км2 в області немає.
Щодо забруднення сільськогосподарських угідь стронцієм-90, то близько 13,5 тис. га ґрунтів області мають щільність забруднення понад 0,15 Кі/км2, решта земель мають забруднення в межах 0,02 - 0,15 Кі/км2.
У всіх 27 районах області закладено 35 контрольних ділянок для визначення динаміки забруднення радіонуклідами ґрунту і рослин. За результатами лабораторії радіологічних досліджень Вінницького центру “Облдержродючість” на контрольних ділянках, найбільш забрудненими виявились ґрунти: с.Бушинка Тиврівського району щільність забруднення цезієм-137 - Кі/км2, стронцієм-90 - 0,461 Кі/км2, гама-фон - 47 мкР/год; с.Кунка Гайсинського району щільність забруднення цезієм-137 - 1,54 Кі/км2, стронцієм-90 - 0,144 Кі/км2, гама-фон - 27 мкР/год; с.Крищенці Тульчинського району щільність забруднення цезієм-137 - 1,09 Кі/км2, стронцієм-90 - 0,168 Кі/км2, гама-фон - 35 мкР/год; с.Вербка Чечельницького району щільність забруднення цезієм-137 - 1,86 Кі/км2, стронцієм-90 - 0,119 Кі/км2, гама-фон - 29 мкР/год.
В цілому на контрольних ділянках в останні роки досліджень спостерігається стабілізація гама-фону та тенденція до зменшення забруднення ґрунту радіонуклідами. По ступеню забруднення цезієм - 137 та стронцієм - 90 вони відносяться до 4 зони (зони посиленого радіологічного контролю), села Крищенці та Бушинка за стронцієм-90 відносяться до 3 зони (зони гарантованого добровільного відселення).
- 1.Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України
- 1.2 Соціальний та економічний розвиток країни, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку України
- 2. Стан атмосферного повітря
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Вінницької області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3.Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.1.1 Загальна характеристика
- 4.1.2 Водозабезпеченість Вінницької області
- 4.1.3 Водокористування та водовідведення
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3 Якість поверхневих вод
- 4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення
- 4.5 Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів
- 5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі
- 5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі
- 5.1.1 Загальна характеристика
- 5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття
- 5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
- 5.1.4 Формування національної екомережі
- 5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
- 5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу
- 5.2.2 Лісові ресурси
- 5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.5 Адвентивні види рослин
- 5.2.6 Стан зелених насаджень
- 5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу
- 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
- 5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства
- 5.3.3 Стан та ведення рибного господарства
- 5.3.4 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу
- 5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду України
- 5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення
- 5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.6 Історико-культурна спадщина
- 5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- 6.1 Структура та використання земельних ресурсів
- 6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду України
- 6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь
- 6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3 Стан і якість ґрунтів
- 6.3.1 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2 Забруднення ґрунтів
- 6.3.3. Деградація ґрунтів
- 6.4 Оптимізація використання та охорона земель
- 7.Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7 .2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4 Транскордонне перевезення відходів
- 8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9.Екологічна безпека
- 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1 Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2 Радіоактивні відходи
- 10. Промисловість та її вплив на довкілля
- 10.1 Структура та обсяги промислового виробництва
- 10.2 Вплив на довкілля
- 10.2.1 Гірничодобувна промисловість
- 10.2.2 Металургійна промисловість
- 10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість
- 10.2.4 Харчова промисловість
- 10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
- 11. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 11.1 Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві
- 11.2 Вплив на довкілля
- 11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
- 11.2.2 Використання пестицидів
- 11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- 11.2.4 Тенденції в тваринництві
- 11.3 Органічне сільське господарство
- 12. Енергетика та її вплив на довкілля
- 12.1 Структура виробництва та використання енергії
- 12.2 Ефективність енергоспоживання
- 12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля
- 12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики
- 13. Транспорт та його вплив на довкілля
- 13.1. Транспортна мережа Вінницької області
- 13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень
- 13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 13.2. Вплив транспорту на довкілля
- 13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 14. Збалансоване виробництво та споживання
- 14.1 Структурна перебудова та екологізація економіки
- 14.2 Впровадження елементів більш чистого виробництва на Вінниччині
- 14.3 Ефективність використання природних ресурсів
- 14.4 Тенденції та характеристика споживання
- 15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 15.1 Регіональна екологічна політика Вінниччини
- 15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 15.4 Виконання державних цільових екологічних програм
- 15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища
- 15.6 Державна екологічна експертиза
- 5.7 Економічні засади природокористування
- 15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі
- 15.8 Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування
- 15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування
- 15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування
- 15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 15.12 Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень
- 15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій
- 15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж
- 15.13 Екологічна освіта та інформування
- 15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 15.14.1 Співробітництво з Європейським Союзом
- 15.14.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги
- 15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки
- Додатки
- 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 74