8.3 Використання відходів як вторинної сировини
Згідно з даними Головного управління статистики в Сумській області за 2009 р. у господарський оборот повторно залучено 321,6 тис. т вторресурсів (або на 31,5% менше, ніж у попередньому році). Порівняно з 2008 р. скоротилося використання шлаків доменного виробництва (одержаних з-за меж області) – на 19,2 тис. т, жому бурякового – на 38,2 тис. т, кислоти сірчаної – на 36,99 тис. т, купоросу залізного – на 20,7 тис. т, барди зернокартопляної– на 21,8 тис. т. Структура використання вторинної сировини і відходів виробництва у 2008-2009 рр. за напрямками споживання наведена на рис. 8.2.
Рис. 8.2. Структура використання вторинної сировини і відходів виробництва за напрямками споживання
Ці висновки були зроблені на підставі аналізу статистичних звітів за формою 14-МТП «Звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва». Відповідно до номенклатури вторинної сировини та відходів виробництва, наведеної в зазначеному статзвіті, до них належать також фосфогіпс, суміші формові відпрацьовані, шлаки ливарного виробництва, тверді побутові відходи, зола і золошлакові відходи теплових електростанцій, які на сьогодні лише видаляються у спеціально відведених місцях.
Протягом 2009 р. на підприємствах та в організаціях області утворено 644,3 тис. т вторинної сировини і відходів виробництва, що на 39,7% менше, ніж в попередньому році. Зменшення відбулося в основному за рахунок фосфогіпсу, купоросу залізного, кислоти сірчаної.
Динаміка використання відходів за останні три роки (за даними статзвіту за формою 14МТП) наведена в таблиці 8.8.
Таблиця 8.8.
Динаміка використання відходів
№ з/п | Показник | 2000 рік | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік |
1 | Обсяги утворення відходів, тис.т. | 879,4 | 1506,7 | 1069,0 | 644,3 |
2 | Обсяги використання відходів, тис.т. | 287,3 | 558,986 | 469,7 | 321,6 |
3 | Рівень використання, % | 32,7 | 37,1 | 43,9 | 50 |
За даними Головного управління статистики в Сумській області у 2009 р. на підприємствах області утворилось 77,1 тис. т брухту чорних металів та 2131,7 т брухту кольорових металів. Слід відмітити, що 61,4% загального обсягу чорного металобрухту складають металеві відходи, одержані зі сторони (153,9 тис. т.), в основному це обсяги підприємств, які займаються заготівлею металобрухту. На відміну від чорного металобрухту частка кольорових металоресурсів, одержаних зі сторони, складає лише 37,9%. У 2009 р. рівень використання відходів кольорових металів зріс на 7,8%. Найбільшу питому вагу (93,6%) у відходах кольорових металів складає брухт алюмінію.
Значна частина спожитого металобрухту чорних та кольорових металів належить ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», ВАТ «Центролит», ТОВ «Фрунзе-Профіль» (м. Суми), КФ ЗАТ «Мотордеталь-Правекс», ТВ МТЗ ДТГО «Південно-західна залізниця» (м. Конотоп).
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток регіону.
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря.
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- 3. Зміна клімату.
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання.
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод.
- 4.3. Якість поверхневих вод.
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень регіону
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в регіоні
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в регіоні
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду регіону
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь.
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів.
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів.
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
- 7. Надра
- 7.1 Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)
- 8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- 9.2. Об`єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
- Сумське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів
- Нгву «Охтирканафтогаз»
- Ват «Сумихімпром»
- Качанівський гпз
- Ват “Сумське нво ім. М. В. Фрунзе”
- 9.3. Радіаційна безпека і радіоекологія.
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій.
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження.
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі регіону
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі.
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система регіону
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень.
- 12.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів.
- Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області (тис. Т)
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- 13.1. Екологічна політика в регіоні.
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- Інструментально-лабораторний контроль.
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі.
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у галузі охорони довкілля та екологічної безпеки.
- 13.7 Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- 13.8. Екологічний аудит.
- 13.9. Екологічне страхування.
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- 13.11. Участь громадськості в процесі прийняття рішень.
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій.
- 13.11.2. Громадські рухи.
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля.
- Висновки і пропозиції
- Додаток.
- Сумської області у 2009 р.
- Обсягів внесення мінеральних та органічних добрив у 2009 р.