13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
Система моніторингу довкілля є основною складовою природоохоронної політики, що забезпечує захист життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства, збереження природних екосистем. Пріоритетними завданнями цієї системи є відвернення кризових змін екологічного стану довкілля, запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям та надання інформації громадськості про стан навколишнього природного середовища.
Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 20, 22) передбачено створення державної системи моніторингу довкілля та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. Виконання цих функцій в області покладено на Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області (далі – Держуправління ОНПС), інші центральні органи виконавчої влади, які є суб'єктами системи моніторингу довкілля, та на підприємства, установи і організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану довкілля (ВАТ «Сумихімпром», Шосткінський казенний завод «Імпульс», ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», НГВУ «Охтирканафтогаз» тощо).
На виконання Постанови КМУ від 30.03.1998 р. №391 та керівних документів Мінприроди України за ініціативою Держуправління ОНПС у Сумській області організовано роботу обласної системи моніторингу довкілля. Розпорядженням голови Сумської облдержадміністрації було створено Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля у Сумській області. Підписана Угода про спільну діяльність між суб'єктами Сумської обласної системи моніторингу природного довкілля, в якій задекларовано принципову згоду суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля на участь у системі. Угодою введено в дію Положення про порядок інформаційної взаємодії між суб'єктами обласної системи моніторингу природного довкілля.
Обласна система моніторингу навколишнього природного середовища передбачає спостереження за довкіллям, збирання, обробку і оцінювання отриманих даних та прогнозування його стану, формування відповідної бази інформації та розроблення на її основі науково обґрунтованих природоохоронних заходів.
Діяльність обласної системи моніторингу довкілля ґрунтується на використанні структур суб'єктів моніторингу довкілля, які здійснюють спостереження за окремими об'єктами навколишнього природного середовища, що закріплені за кожним із них. Система спостережень за станом довкілля у 2009 р. наведена в таблиці 13.1. Додатку
Суб’єкти обласної системи моніторингу надають до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області дані моніторингових спостережень, необхідні для заповнення форм Регламенту розміщення екологічної інформації на сайті Мінприроди України та видання щомісячного випуску інформаційно-аналітичного огляду «Стан довкілля в Україні», які використовуються для подальшої обробки з метою аналізу, узагальнення, подальшої оцінки та прогнозів стану довкілля в області.
Спостереження за забрудненням атмосферного повітря у 2009 р. проводились обласним центром з гідрометеорології (ЦГМ) на 3-х стаціонарних постах:
ПСЗ № 3 - м. Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, 26;
ПСЗ № 4 - м. Суми, вул. Харківська, 125;
ПСЗ № 5 - м. Суми, вул. Металургів, 2.
та на метеостанціях:
Дружба – смт. Дружба, Ямпільського р-ну, вул. Тельмана, 22;
Глухів – м. Глухів, вул. Хреннікова, 2;
Конотоп – м. Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, 104;
Ромни – м. Ромни , вул. Щорса, 93;
Лебедин – м. Лебедин, вул. Грушева, 5;
Авіаметстанція Суми – м. Суми, вул. Кірова, 168.
Перевищення ГДК відзначалися по пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, аміаку, формальдегіду і склали 1,3 ГДК (гранично - допустимих концентрацій). Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК по діоксиду азоту становила 12%. Причиною перевищень стають викиди від автотранспорту, тому що стаціонарні пости розташовані поблизу автодоріг у місцях найбільшого екологічного навантаження. Інші інгредієнти, що визначались, були нижче або на рівні санітарних норм. Високих та екстремально високих рівнів забруднення атмосферного повітря не спостерігалось.
Загальний рівень забруднення атмосферного повітря у 2009 р. у порівнянні з 2007 та 2008 рр. залишився на тому ж рівні, що свідчить про стабілізацію загального рівня забруднення атмосферного повітря.
Спостереження за рівнем радіаційного забруднення атмосферного повітря проводили авіаметеорологічні станції. Радіаційний фон у 2009 р. складав 10 - 14мкР/год , і не перевищував допустимих значень.
Відбір проб на вміст важких металів та бенз(а)пірен здійснюється лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря Сумського ЦГМ на ПСЗ № 3 (м.Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, 26) та на ПСЗ № 5 (м.Суми, вул. Металургів, 2). Визначення середньомісячних концентрацій проводять лабораторії центральної геофізичної обсерваторії та Донецького ЦГМ.
Середні з середньомісячних концентрацій важких металів в атмосферному повітрі у 2009 р. не перевищували допустимих показників. Вміст бенз(а)пірену перевищував допустимі норми в середньому в 1,3 рази.
Контроль за якістю водних об’єктів в створах передбачених «Програмою державного моніторингу довкілля в системі Держводгоспу України» на території області проводить Сумський облводгосп. Аналіз показників на гідрохімічне дослідження проб не виявив аномальних перевищень ГДК. У 2009 р. у річках області підвищеним був вміст органічних сполук та марганцю у створах р. Псел, р. Івотка, р.Шостка, р. Клевень, р Сейм. Але перевищення ГДК були незначні.
Відбори проб води з транскордонних водних об’єктів та їх обстеження проводяться спільно з представниками Клинцівської гідрохімічної лабораторії Брянської області та ФДУ «УЕ Білгородського водосховища» Бєлгородської області (Росія). Аналіз досліджень вказує на те, що стан водойм оцінюється як задовільний і залишається без суттєвих змін.
Державною екологічною інспекцією в Сумській області за 2009 р. для контролю якості водних об’єктів області було відібрано 284 проби. Як свідчать дані хімічних аналізів, майже на всіх річках Сумської області зафіксовано перевищення по вмісту заліза, марганцю та розчинених ортофосфатів.
Сумська обласна СЕС проводить контроль якості води відкритих водойм до початку і в період купального сезону в місцях організованого водокористування (на пляжах).
За даними Сумського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції за 2009 р. було обстежено 166,5 тис. га сільськогосподарських угідь. Було відібрано й проаналізовано 3192 зразки ґрунту на вміст важких металів. Результати свідчать, що вміст свинцю в ґрунті господарств Сумського району становив 2,0– 9,7 мг/кг, Тростянецького - 2,1 – 8,7 мг/кг, Лебединського – 1,8–9,6 мг/кг; вміст кадмію: у Сумському – 0,1- 0,65, Тростянецькому – 0,11 – 0,62, Лебединському – 0,1 – 0,51 мг/кг. Було відібрано й проаналізовано 1700 зразків на вміст залишкових кількостей ДДТ і ГХЦГ. Результати аналізу свідчать, що вміст ДДТ і ГХЦГ у ґрунті впродовж років, які пройшли після відмови від їх застосування, значно зменшився. За даними обстежень випадки забруднення ґрунту ДДТ були виявлені в господарствах Сумського, Тростянецького, Лебединського районів. Забруднених із вмістом вище ГДК не виявлено.
Вміст нітратів і важких металів в пробах води, відібраних в ставках і озерах області, не перевищував гранично - допустимих концентрацій.
Контроль за радіаційною ситуацією в області проводився на 29 контрольних ділянках, які закладені в усіх районах області. За даними уточнюючого обстеження 2007-2008 рр. площа забруднених земель області зменшилась з 11,8 тис. га до 9,9 тис. га. Радіологічний стан поліпшився завдяки природним реабілітаційним процесам (радіоактивний розпад, фіксація і перерозподіл радіонуклідів у ґрунті). Вміст радіонуклідів, важких металів та нітратів в продукції, вирощеній на полях господарств області, не перевищував гранично - допустимих концентрацій. Радіаційний фон по області становив 12-18 мкР/год.
Продовжується робота в галузі моніторингу підземних вод. За вимогами Держуправління ОНПС в Сумській області суб’єктами моніторингу розроблені та погоджені Держуправлінням «Програма робіт для створення системи моніторингу за станом підземних вод на території Анастасівського ЦКіПГТ Качанівського ГПЗ» ВАТ «Укрнафта» та «Програма моніторингу підземних вод на 2009 р. на території діяльності ТОВ «Сумитеплокомуненерго».
Завершена розробка програмного комплексу «Система моніторингу довкілля в Сумській області в частині контролю поводження з отруйними речовинами і стану місць накопичення хімічних засобів захисту рослин". Його впровадження дозволить удосконалити систематизацію інформації щодо поводження з відходами в області, здійснення аналітичної обробки баз даних з метою прийняття управлінських рішень, планування заходів з попередження та ліквідації забруднення довкілля.
Поступово формується обласна база даних моніторингових спостережень за станом довкілля, яка має актуальну та достовірну інформацію стану навколишнього середовища, що необхідно для визначення сьогоденних екологічних проблем та для створення адекватної екологічної політики.
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток регіону.
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря.
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- 3. Зміна клімату.
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання.
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод.
- 4.3. Якість поверхневих вод.
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень регіону
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в регіоні
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в регіоні
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду регіону
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь.
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів.
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів.
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
- 7. Надра
- 7.1 Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)
- 8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- 9.2. Об`єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
- Сумське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів
- Нгву «Охтирканафтогаз»
- Ват «Сумихімпром»
- Качанівський гпз
- Ват “Сумське нво ім. М. В. Фрунзе”
- 9.3. Радіаційна безпека і радіоекологія.
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій.
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження.
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі регіону
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі.
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система регіону
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень.
- 12.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів.
- Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області (тис. Т)
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- 13.1. Екологічна політика в регіоні.
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- Інструментально-лабораторний контроль.
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі.
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у галузі охорони довкілля та екологічної безпеки.
- 13.7 Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- 13.8. Екологічний аудит.
- 13.9. Екологічне страхування.
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- 13.11. Участь громадськості в процесі прийняття рішень.
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій.
- 13.11.2. Громадські рухи.
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля.
- Висновки і пропозиції
- Додаток.
- Сумської області у 2009 р.
- Обсягів внесення мінеральних та органічних добрив у 2009 р.