6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.

Ґрунтовий покрив є одним із головних і найцінніших природних ресурсів області, тому його охорона від негативного впливу ерозійних процесів, забруднення, інших видів деградації знаходиться під постійним і ретельним контролем. У складі орних земель області чорноземи та темно-сірі опідзолені ґрунти, які є найбільш родючими в світі, становлять близько 74%. Вегетаційний період з сумою активних триває 188-195 днів. За цей період випадає 335-360 мм опадів (60-70% річної суми). Такі умови дають можливість вирощувати високі врожаї зернових, зернобобових, круп'яних, овочевих та кормових культур

По природно-кліматичних умовах вирощування таких цінних технічних культур як цукровий буряк, конопля, льон, Сумська область є однією з провідних в Україні.

У межах області виділено 70 видів ґрунтів, які, в свою чергу, за механічним складом та іншими ознаками підрозділяються на 250 ґрунтових відмін. Причиною такої розмаїтості та строкатості ґрунтового покриву є, насамперед, наявність на території області двох основних ґрунтово-кліматичних зон - Поліської та Лісостепової, та чітко визначеної між ними Перехідної зони.

У ґрунтовому покриві Поліської зони переважають дерново- підзолисті ґрунти легкого механічного складу на водно-льодникових відкладах (10,2% обстеженої площі орних земель), а в Лісостеповій - чорноземи типові глибокі малогумусні (56%), чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені на лісових породах (22,3%).

Але в результаті допущених свого часу прорахунків в організації сільськогосподарського виробництва, сучасне використання земельних ресурсів області не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічне співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових і водних територій, що негативно впливає на стійкість агроландшафту, веде до деградації ґрунтів. Основними причинами погіршення екологічного стану земельних ресурсів є безпідставне залучення до використання в складі орних малопродуктивних земель, включаючи прируслові луки, пасовища та схили, порушення ґрунтозахисних технологій обробітку ґрунтів. Аналіз структури посівних площ, дає підстави стверджувати, що вона не відповідає вимогам науково обґрунтованої системи землеробства, не забезпечує раціонального використання земельних ресурсів і, як наслідок, негативно впливає на екологічний стан ґрунтів та їх родючість.