13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності

Важливою складовою у формуванні та реалізації еколого-економічної стратегії держави є адекватна оцінка стану природокористування та охорони навколишнього середовища в різних секторах економіки і на всіх рівнях - від конкретного підприємства до окремих регіонів і країни в цілому, включаючи використання конкретних природних ресурсів (складових природно-ресурсного потенціалу) на екологічній, міжгалузевій основі.

Реалізація еколого-економічної політики, забезпечення екобезпеки життєдіяльності населення і природних екосистем здійснюється за допомогою економічних інструментів, якими в існуючих умовах виступають податки, кредити, збори, платежі, субсидії та відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Структура екологічних платежів за даними Головного управління статистики в Сумській області наведена у табл. 13.2.

Таблиця 13.2.

Екологічні платежі у 2009 р.

Економіка природокористування направлена на зменшення негативного екологічного впливу існуючих технологічних систем на природу, людину й об’єкти її життєдіяльності. Фінансування природоохоронних заходів у 2009 р. здійснювалось за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

За рахунок зборів за забруднення навколишнього природного середовища до Державного управління з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища надійшло 4087699,4 грн., які були використані на здійснення нижчезазначених природоохоронних заходів.

Відновлено та підтримано сприятливий гідрологічний режим та санітарний стан річок Клевень Путивльського району, Знобовка в смт. Зноб – Новгородське Середино – Будського району, поліпшено технічний стан та благоустрій річок Реть в Кролевецькому, Ромен в Конотопському та Сула в Роменському районах. Виконані роботи по благоустрою водойми в с. Великий Самбір Конотопського району. Виконано вишукувально – геодезичні та проектні роботи по поліпшенню технічного стану та благоустрою Костянтинівського водосховища в Сумському районі. Поліпшено технічний стан та благоустрій водойм в селах Грем’ячка і Туранівка Воздвиженської сільської ради Ямпільського району. Виконані роботи по будівництву гідроспоруди для регулювання рівнів води в річці Сейм і річці Любка в Путивльському районі. Виконані роботи з екологічного благоустрою водойми в с. Бишкінь Лебединського району. Поліпшено технічний стан гідроспоруд Бобровського водосховища в с. Боброво Лебединського району та Куземинського водосховища в с. Куземино Охтирського району. Поліпшено технічний стан дамби Карабутівського водосховища в с. Карабутове Конотопського району. Виконані роботи по інвентаризації ставків у Сумському районі.

Продовжувалися роботи по будівництву каналізаційних очисних споруд в смт. Велика Писарівка.

Проведено заходи із створення захисних лісових насаджень на еродованих землях, вздовж водних об’єктів (в тому числі водойм, магістральних каналів, тощо) та полезахисних смуг на територіях Лебединського, Кролевецького та Охтирського районів.

Сумською обласною організацією «Всеукраїнська екологічна ліга» проведено акцію з пропаганди охорони навколишнього природного середовища на території НПП «Деснянсько - Старогутський». Також, проведено інавгурацію Деснянського біосферного резервату ЮНЕСКО та обговорено питання по створенню двостороннього транскордонного російсько-українського біосферного заповідника «Деснянський».

Виконувались роботи по веденню реєстрів об’єктів утворення, обробки та утилізації відходів та місць видалення відходів.

Забезпечувалося належне зберігання НЗП та охорона складів на станції Побєда Середино-Будського та на території Жовтневої сільської ради Білопільського районів.

Вивезено на знешкодження і знешкоджено 43,44 т непридатних до використання пестицидів з територій Лебединського та Сумського районів. Перезатарено 133,828 т непридатних до використання пестицидів у Липоводолинському, Великописарівському, Сумському, Тростянецькому районах та м. Суми.

Проводились наукові екологічні дослідження по реалізації заходів у межах програми Єврорегіону «Ярославна», розроблено менеджмент - план по відновленню лучно–степового біоценозу в межах степового природного заповідника «Михайлівська цілина». На території степового природного заповідника «Михайлівська цілина» організовано діяльність міжнародного волонтерського табору. Профінансовано витрати на утримання парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення ім. Асмолова. Виконувалися роботи по розробці проектів з розвитку та оптимізації мережі природно – заповідних об’єктів та екологічної мережі області. Виділено кошти на охорону та відтворення тваринного світу (субпопуляції зубра) мисливському господарству «Конотопське».

Розроблено програмне забезпечення системи моніторингу. Передплачувалися екологічні видання. Виготовлювалася поліграфічна продукція з екологічної тематики. Видано збірник наукових праць по степовому природному заповіднику «Михайлівська цілина». Розроблено регіональний план заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату.