4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.

Одним з основних факторів, що спричинили критичних стан річок в області, як і в цілому в Україні, є їх тотальне зарегулювання водосховищами і ставками. Наслідками функціонування руслових водосховищ і ставків є затоплення і підтоплення родючих земель та населених пунктів, порушення гідрологічного, гідрохімічного і гідробіологічного режиму річок; уповільнення водообміну призводить до зростання втрат на випаровування. Нижче гребель кардинально змінюється характер русла та характер заливання заплави, порушуються руслові процеси, річки втрачають рекреаційну цінність. Непоправна шкода наноситься всьому річковому біоценозу. Через зміну умов існування в річці – зміну паводкового режиму, швидкості течії, характеру донних відкладів і інших параметрів річок суттєво зменшується біологічне різноманіття, у тому числі і різноманіття водних риб.

Окремої уваги заслуговують факти привнесення в іхтіоценози водойм області дрібних тугорослих і малоцінних риб, що не мають господарського значення. Актуальність проблеми, крім можливого негативного впливу «смітних» видів риб на іхтіофауни аборигенних видів, пояснюється їх поширенням у ставкових рибних господарствах регіону, де вони вступають у напружені конкурентні взаємовідносини з видами, що культивуються об’єктами рибництва, істотно зменшуючи «корисну» рибопродуктивність водойм.

Велику проблему для питного і технічного водоспоживання складає так зване «цвітіння» водойм, що виникає за рахунок масового розвитку мікроскопічних водоростей, у першу чергу синьо-зелених. Це «цвітіння» є наслідком антропогенної евтрофікації водойм, росту надходження до них біогенних елементів унаслідок господарської діяльності на територіях, що оточують водойми і зміни якості води процесі господарського водокористування.

4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію (за даними обласної санітарно-епідеміологічної станції).

У 2009 р. населення області забезпечувалось питною водою з 528 джерел централізованого водопостачання. Воду населенню подавало 34 комунальних, 71 відомчих та 372 сільських водопроводів. Вода збиралась з підземних водоносних горизонтів, розташованих на різній глибині від поверхні землі.

Кількість колодязів громадського користування зменшилась на 176 за рахунок закриття колодязів для пиття та переобліку (Глухівський, Краснопільський, Лебединський, Тростянецький райони).

Обласною санітарно-епідеміологічною станцією здійснено 819 перевірок санітарного стану водопроводів, у т.ч. комунальних -216, відомчих - 148, сільських - 455. При перевірках виявлено 180 порушень, в т.ч. по комунальних водопроводах - 70, відомчих - 9 і 101 по сільських. Надано 62 приписи, з них 87,1 % виконано. Винесено 94 постанови на тимчасове призупинення експлуатації водопровідних об'єктів. Питання про стан водопостачання населення виносились на розгляд голів держадміністрацій і постійних комісій з питань ТЕБ і НС в Білопільському, Буринському, В-Писарівському, Глухівському та інших районах області.

За якістю питної води здійснювався періодичний вибірковий контроль. Отримані результати лабораторного контролю за санітарно-хімічними і бактеріологічними показниками надано у табл. 4.4

Таблиця 4.4

Динаміка лабораторних досліджень якості питної води в розрізі кожного виду водопроводів

У порівнянні з попередніми роками отримані результати лабораторних досліджень свідчать, що якість питної води за санітарно-хімічними показниками погіршилась по комунальних і відомчих водопроводах, а за бактеріологічними покращилась. Якість води за санітарно – хімічними показниками не відповідала санітарно-гігієнічним нормативам по каламутності, прозорості та залізу, а за бактеріологічними показниками по числу лактозопозитивних кишкових поличок.

З водопровідної мережі на санітарно-хімічні показники досліджено - 6128 (6446) проб води, із них 1041 (2008р. - 892) не відповідає гігієнічним нормативам, в т.ч. органолептиці 1041 (2008р.-892); на мікробні показники - 6739 (7138), із них не відповідають гігієнічним нормативам 188 (2008р. - 209), в т.ч. по колі-індексу 188 (2008р.-209), із них з колі-індексом 20 і більше 87 (2008р. - 127).

За колодязями громадського користування здійснено 669 перевірок, виявлено 327 порушень санітарних правил і норм. Надано 171 припис, виконано 82%. Винесено 233 постанови на призупинення експлуатації колодязів, у т.ч. 41 на постійно (Буринський, Лебединський, Охтирський, Путивльський, Сумський, Тростянецький, Шосткинський райони).

За якістю питної води здійснювався лабораторний контроль. Отримані результати лабораторного контролю в динаміці надано у табл. 4.5

Таблиця 4.5

Динаміка лабораторних досліджень питної води колодязів і каптажів громадського користування

Із колодязів громадського користування на радіоактивні речовини досліджено 36 проб (2008 р. - 0), із них не відповідаючих гігієнічним нормативам не зареєстровано.

Як свідчать наведені дані, у 2008-2009 рр. найбільший відсоток не відповідаючих нормам проб води із водопроводів реєструється по сільських водопроводах за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками.

У 2009 р. найбільший відсоток незадовільних по санітарно-хімічних показниках проб зареєстровано у Глухівському, Конотопському, Краснопільському, Лебединському, Охтирському, Роменському, Сумському, Тростянецькому, Шосткинському і Ямпільському районах (від 51,1% до 93,8%).

Якість води шахтових колодязів здебільшого не відповідає нормативам з санітарно-хімічних показників (вміст нітратів) та мікробіологічних показників.

Спалахів захворювань на інфекційні хвороби серед населення області У 2009 р., пов'язаних з водопостачанням, не зареєстровано.

У 2009 р. проведено 79 перевірок експлуатації каналізаційних і очисних споруд, виявлено 7 порушень санітарних правил і норм. Досліджено 59 проб води на санітарно-хімічні та 82 на бактеріологічні показники, з них 14,6 % не відповідає нормативам за мікробіологічними показниками.

Проведено 55 перевірок місць організованого відпочинку і купання населення та берегів річок і водойм. За період Весняної толоки очищено 35,8 км берегів річок і водойм.

У місцях водокористування населення по постійних створах досліджено 601 проба води на санітарно-хімічні та 1271 мікробіологічні показники, в т.ч. 716 - на гельмінти, з них 1,6% і 2,1% відповідно не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам (табл. 4.6. та 4.7.). На наявність пестицидів досліджено 112 проб води, солей важких металів - 329, фенолів-239, СПАР-333.

Таблиця 4.6

Динаміка якості води у місцях організованого водокористування населення за санітарно-хімічними показниками.

Таблиця 4.7

Динаміка якості води у місцях організованого водокористування населення за мікробіологічними показниками.