8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)
З метою запобігання забруднення довкілля небезпечними відходами, відповідно до ст.17 Закону України «Про відходи» суб’єктами господарювання повинні здійснюватися відповідні заходи щодо максимальної утилізації відходів чи передачі їх іншим споживачам та спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, які займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів. Сумарні основні показники поводження з відходами в області у динаміці за 2007-2009 рр. наведені в таблиці 8.3.
Таблиця 8.3.
Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т)
№ з/п | Показники | 2000 рік | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік |
1 | Утворилося | 101,613 | 123,761 | 150,260 | 69,147 |
2 | Одержано від інших підприємств | - | 1,235 | 1,374 | 2,088 |
3 | у тому числі з інших країн | - | - | - | - |
4 | Використано | 8,960 | 46,986 | 94,601 | 37,389 |
5 | Знешкоджено (знищено) | 3,577 | 1,274 | 3,713 | 20,715 |
6 | у тому числі спалено | - | 0,070 | 0,041 | 0,039 |
7 | Направлено в сховища організованого складування (поховання) | 86,023 | 58,985 | 39,688 | 4,147 |
8 | Передано іншим підприємствам | 6,630 | 17,790 | 14,576 | 8,711 |
9 | у тому числі іншим країнам | - | 13,366 | - | - |
10 | Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств | 0,002 | 0,007 | - | - |
11 | Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок | - | 0,006 | 0,011 | 0,016 |
12 | Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств | 1245,252 | 1811,999 | 1850,817 | 1855,560 |
У таблиці 8.4. наведені показники поводження з відходами у 2009 р. за класами небезпеки.
Таблиця 8.4.
Поводження з небезпечними відходами в області у 2009 році
| 1 кл. небезпеки | 2 кл. небезпеки | 3 кл. небезпеки | Всього |
Утворено відходів, т | 229,175 | 23425,646 | 45492,248 | 69147,069 |
Використано відходів, т | 0,337 | 4092,133 | 33297,385 | 37389,855 |
Знешкоджено (знищено) відходів, т | 1414,267 | 19037,195 | 264,047 | 20715,509 |
Передано відходів іншим підприємствам, т | 332,461 | 363,369 | 8015,436 | 8711,266 |
Вилучено відходів з інших причин, включаючи уточнення класу небезпеки, т | 16,319 | - | - | 16,319 |
Актуальною проблемою залишається поводження з твердими побутовими відходами, обсяги утворення яких щорічно зростають (див. табл. 8.2. Додатку).
Офіційно в області тверді побутові відходи (далі ТПВ) розміщуються на 324 міських, сільських та селищних полігонах та звалищах ТПВ загальною площею 281,7 га, частина з яких вже вичерпала свій ресурс. Практично всі районні центри, великі селища області мають полігони ТПВ, але не всі вони експлуатуються у відповідності до чинного природоохоронного законодавства. Майже всі полігони були введені в експлуатацію 10-30 років тому і переважна частина цих об’єктів заповнена на 90% або переповнена. Побудовані у свій час без належного захисту, деякі полігони є потенційними джерелами екологічної небезпеки регіонального масштабу. Під час будівництва полігонів не виконані природоохоронні заходи, передбачені проектом: відсутні огорожа, обвалування по периметру полігону, дизбар’єри, мережа спостережних свердловин та контрольно-пропускні пункти.
З метою покращення ситуації у сфері поводження з побутовими відходами розроблений типовий проект «Майданчик для складування твердих побутових відходів в невеликих населених пунктах», але облаштування сільських полігонів відповідно до цього проекту не здійснюється через відсутність коштів у сільських рад. Тверді побутові відходи в сільській місцевості видаляються в основному в ярах і балках без будь-якої проектної документації, дотримання технології складування цих відходів та обліку.
Дедалі складнішим стає вирішення питання пошуку нових придатних площ під полігони ТПВ в зв’язку з розвитком інфраструктури населених пунктів, а також негативним відношенням місцевого населення до розміщення полігонів поблизу території їхніх громад.
За даними районних державних адміністрацій офіційні приймальні пункти вторинної сировини діють лише в містах Суми, Конотоп, Краснопілля, Кролевець, Ромни та Шостка. На території інших районних центрів області приймальні пункти вторинної сировини не зареєстровані.
Інформація щодо кількості несанкціонованих сміттєзвалищ та наявності в області полігонів твердих побутових відходів наведена в таблиці 8.5 Додатку.
Особливу категорію небезпечних відходів становлять непридатні та заборонені до використання пестициди та агрохімікати.
Станом на 01.01.2009 р. на території Сумської області було накопичено 2774,165 т непридатних та заборонених до використання пестицидів, які зберігалися в 265 складах, 148 з яких знаходились в незадовільному стані. Незадовільні умови їх зберігання несуть загрозу для навколишнього природного середовища та здоров’я населення внаслідок забруднення ґрунту, міграції токсичних компонентів шляхом інфільтрації в підземні і поверхневі води, особливо в весняний період, коли НЗП можуть потрапити до водних об'єктів разом із талими водами.
У 2009 р. з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища за бюджетною програмою «Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами» одержано кошти в сумі 2021100,0 грн. для проведення робіт по знешкодженню непридатних та заборонених для використання пестицидів і агрохімікатів. Також на вищезазначені заходи з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 738500,0 грн. та 400000,0 грн. - для проведення робіт з перезатарювання непридатних та заборонених для використання пестицидів і агрохімікатів
У 2009 р. здійснене перезатарювання 133,828 т НЗП, з яких у Липоводолинському районі - 31,640 т, у В.Писарівському – 63,634 т, у Сумському - 11,069 т, у Тростянецькому - 5,957 т та у м. Суми - 21,528 т. На зазначені роботи з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища були виділені кошти в сумі 400,0 тис. грн.
Проведені роботи по знешкоджено 162,329 НЗП в Путивльському, Лебединському, Глухівському, Сумському та Великописарівському районах. Завдяки проведеним роботам знято з обліку 53 місця зберігання НЗП (рис. 8.1. Додатку). На зазначені роботи були виділені кошти з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 2021,1 тис. грн. та з обласного фонду - 738,5 тис. грн. Також за кошти ТОВ «Беєве» у 2009 р. знешкоджено 2,3 т НЗП на території Беївської сільської ради Липоводолинського району.
Із врахуванням вищезазначених робіт станом на 01.01.2010 на території Сумської області знаходиться за обліком 2670,413 т непридатних та заборонених до використання пестицидів. Пестициди зберігаються в 212 складських приміщеннях, з яких 114 знаходиться в незадовільному стані (див. рис. 8.1 Додатку).
При проведенні робіт з перезатарювання та знешкодження пестицидів постійно виявляються відхилення фактичної кількості НЗП від облікових даних, так як районними інвентаризаційними комісіями не проводилося зважування НЗП під час інвентаризації.
На безгосподарних складах НЗП області трапляються випадки грубого порушення вимог природоохоронного законодавства: викрадення пестицидів, розрізання металевих ємностей, в яких зберігаються НЗП, для здачі на металобрухт та висипання пестицидів на незахищену землю. Для вирішення зазначеної проблеми необхідно на законодавчому рівні прийняти порядок визначення власників НЗП при банкрутстві сільгосппідприємств та передбачити адміністративну відповідальність за його порушення.
Узагальнена інформація щодо поводження з НЗП у 2009 р. наведена у таблиці 8.6. Додатку.
Діючим природоохоронним законодавством не визначені терміни передачі відходів спеціалізованим підприємствам на утилізацію та видалення, обсяги утилізації відходів значно менші від обсягів їх утворення у календарному році, тому відбувається постійне накопичення відходів на території підприємств, в спеціально відведених місцях видалення, а їх передача багатьма підприємствами на утилізацію здійснюється через значний період часу з моменту утворення. Деякі відходи зовсім не утилізуються – фосфогіпс, нафтошлами, тверді побутові відходи.
Значну частину утворюваних промислових відходів м. Суми становить відпрацьована формувальна суміш ливарного виробництва, що використовується для рекультивації виробленого простору піщаного кар’єру, розташованого поблизу с. Руднівка Сумського району.
Не повністю вирішене питання утилізації золошлакової суміші, що утворюється в результаті функціонування Сумської ТЕЦ. Золошлаконакопичувач на сьогодні вже практично заповнений. Враховуючи висновки токсикологічної оцінки та рекомендації щодо поводження з відходами Сумської ТЕЦ, виданої інститутом екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, золошлак використовується для рекультивації виробленого простору глиняного кар’єру в с. Верхнє Піщане Сумського району.
В таблиці 8.7. Додатку наведені основні показники поводження з відходами з розподілом по районах області.
Необхідно вирішити питання утилізації небезпечних відходів, що утворюються населенням: відпрацьованих акумуляторних батарей, масел та шин від експлуатації приватного автотранспорту, відпрацьованих люмінесцентних ламп від освітлення житлових приміщень та ін. В населених пунктах області необхідно відкрити пункти прийому небезпечних відходів від населення з метою запобігання потрапляння їх на полігони побутових відходів та довкілля. Але для вирішення цієї проблеми необхідне відповідне нормативно-правове забезпечення.
Державною екологічною інспекцією в Сумській області протягом 2009 р. в галузі поводження з відходами здійснено 512 перевірок, в т.ч. поводження з промисловими відходами - 229 перевірок, з побутовими – 283. При цьому перевірено – 25 МВВ (місць видалення відходів) – це полігон ТПВ м. Суми на землях Краснопільського району, закритий полігон м. Суми на землях Верхньосироватської сільської ради, полігон ТПВ м. Конотоп КП “Флора”, полігон промислових відходів ВАТ «ШЗХР», полігон ТОВ «ПТВ», закритий шламонакопичувач НГВУ «Охтирканафтогаз», полігон ТПВ м. Шостка, мулові карти Охтирського сиркомбінату, поля фільтрації ДП “Дубовязівський спиртовий завод”, відвал фосфогіпсу ВАТ «Сумихімпром», полігон ТПВ м. Глухів, чотири місця видалення відходів гальванічного виробництва ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе», місце видалення відходів ливарного виробництва ВАТ «Центролит», сільські звалища Краснопільського, Охтирського районів, та полігон ТПВ Буринської міської ради. Основними порушеннями режиму експлуатації МВВ побутових відходів є відсутність проектної документації (переважно сільські звалища), паспортів МВВ, обвалування звалищ, твердих під’їздних шляхів, пошарової ізоляції відходів. В цілому у 2009 р. за порушення правил поводження з відходами до адміністративної відповідальності притягнуто 989 осіб на загальну суму штрафів 75,670 тис. грн. Розраховано збитків на загальну суму 1920,851 тис. грн.
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток регіону.
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря.
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- 3. Зміна клімату.
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання.
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод.
- 4.3. Якість поверхневих вод.
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень регіону
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в регіоні
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в регіоні
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду регіону
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь.
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів.
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів.
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
- 7. Надра
- 7.1 Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)
- 8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- 9.2. Об`єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
- Сумське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів
- Нгву «Охтирканафтогаз»
- Ват «Сумихімпром»
- Качанівський гпз
- Ват “Сумське нво ім. М. В. Фрунзе”
- 9.3. Радіаційна безпека і радіоекологія.
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій.
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження.
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі регіону
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі.
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система регіону
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень.
- 12.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів.
- Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області (тис. Т)
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- 13.1. Екологічна політика в регіоні.
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- Інструментально-лабораторний контроль.
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі.
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у галузі охорони довкілля та екологічної безпеки.
- 13.7 Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- 13.8. Екологічний аудит.
- 13.9. Екологічне страхування.
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- 13.11. Участь громадськості в процесі прийняття рішень.
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій.
- 13.11.2. Громадські рухи.
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля.
- Висновки і пропозиції
- Додаток.
- Сумської області у 2009 р.
- Обсягів внесення мінеральних та органічних добрив у 2009 р.