6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси

Основними чинниками, що впливають на придатність земель для сільського господарства є ерозія, крутизна схилів, загроза дефляції, перезволоженість, кам’янистість, кислотність і радіоактивне забруднення ґрунтів.

Найбільшого поширення на території області набула ерозія. Внаслідок її прояву щорічно відбувається переміщення від 21 до 43 млн.м³ ґрунту. Крім того ґрунт втрачає величезну кількість гумусу і поживних речовин (фосфору, калію, азоту). Темп розвитку ерозійних процесів змінюється у межах від 1,1 до 3,7 мм за рік, що у 10 разів перевищує максимально допустиму норму. Це призвело до того, що в області еродовано 391,4 тис. га (37%) сільськогосподарських угідь, з яких 80% - рілля.

Велика кількість сільськогосподарських угідь знаходиться на схилах більше 5 (42 тис.га). Це стимулює розвиток ерозії і значно утруднює обробіток землі сільськогосподарською технікою. Близько 2% сільськогосподарських угідь розміщено на схилах більше 10 і потребують негайного вилучення із сільськогосподарського використання.

Обмежуючим чинником використання сільськогосподарських угідь, який знижує їх продуктивність, утруднює обробіток – є кам’янистість, яка визначається наявністю валунно-кам’яного матеріалу у ґрунтовому шарі на глибині до 50 см. Загальна площа кам’янистих сільськогосподарських угідь у межах області складає 18 тис. га.

Несприятливою природною властивістю є кислотність. Загальна площа кислих ґрунтів області становить 485 тис.га.

Найкращі для сільськогосподарського використання землі розташовані в центральних і південно-східних районах області (Гусятинському, Тернопільському, Теребовлянському, Чортківському). Найвища частка малорентабельних земель знаходиться у Бережанському, Монастириському та Підгаєцькому районах.

Загальний коефіцієнт антропогенного навантаження у Тернопільській області становить 3,6. Найбільший вплив на оточуюче середовище спостерігається у Підволочиському (3,9), Теребовлянському і Лановецькому (3,8) районах. Найнижчий коефіцієнт у Бережанському (3,2), Монастирському і Шумському (3,3) районах. Найсуттєвіший антропогенний вплив відчувають східні та центральні райони.

Вагомою якісною характеристикою сільськогосподарських угідь регіону є бонітування ґрунтів. У області середній зважений бал бонітету становить 39. Проте, територія Тернопільщини характеризується досить значними відмінностями у балах бонітету в розрізі адміністративних районів (від 20 до 60 балів). Такі значні відмінності пов’язані з різноманітністю агрогруп, які вказують на властивості ґрунтів (вміст і потужність гумусу, фізичної глини, величина pH), і впливають на урожайність сільськогосподарських культур. Якщо прослідкувати загальну територіальну диференціацію бонітування Тернопільської області, то найвищі показники продуктивності земель у північних (крім Кременецького) і центральних районах, а найнижчі у південних і південно-західних.

Порушення та рекультивація земель

Таблиця6.2.1