10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
Шкідливі організми загрожують сільськогосподарським культурам протягом усього періоду їхнього росту і розвитку. Система захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів становить досить складний технологічний процес і здійснюється послідовним проведенням комплексу заходів. Концепція системи захисту рослин передбачає завчасне планування заходів.
Для інформації про можливу чисельність шкідників та розвиток хвороб окремих культур використовують матеріали прогнозів, які розробляють обласні та районні інспекції захисту рослин.
Важливою передумовою одержання високих врожаїв є чисті від бур’янів посіви. Для забезпечення повного контролювання сходів бур’янів при їх розтягнутому періоді масової появи, необхідно широко застосовувати системи послідовних обприскувань посівів досходовими та посходовими гербіцидами і їх баковими композиціями.
Нарощування виробництва основних видів продукції рослинництва досягатиметься шляхом здійснення заходів безпечного та раціонального використання хімічних та біологічних засобів захисту рослин та зменшенні чисельності шкідливих організмів у рослинництві, для зменшення небезпеки забруднення навколишнього природного середовища та сільськогосподарської продукції.
Раціональне та безпечне застосування засобів захисту рослин здійснюється відповідно до Закону України «Про захист рослин» та Закону України «Про пестициди і агрохімікати».
Зростання чисельності та шкідливості шкідників, висока забур’яненість посівів, інтенсивний розвиток та розповсюдження хвороб істотно погіршують фітосанітарний стан посівів і завдають значних збитків у сільськогосподарському виробництві. На протязі поточного року відбувалось зростання чисельності та шкідливості хвороб і шкідників в посівах озимих та ярих зернових культур, тому зросли обсяги застосування хімічних засобів захисту. Обсяги виконаних робіт по боротьбі з шкідниками, хворобами та бур’янами в області становили 1367,3 тис. га (в перерахунку на 1 слід) в тому числі:
проти шкідників (в т. ч. мишовидні гризуни) – 394,8 тис. га;
проти хвороб – 285,3 тис. га;
проти бур’янів – 660,9 тис. га;
проведено десикацію сільськогосподарських культур – 15,5 тис. га.
Обсяги робіт хімічним методом становлять 1356,5 тис. га, біологічним –10,8 тис. га.
Витрати хімічних засобів захисту рослин становлять 928,2 тонн, біологічних –7,8 тонн. Завантаженість пестицидами на 1 га складає 0,68 кг.
Застосування засобів захисту рослин
Таблиця 10.3.1
| 2000 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
Витрати засобів захисту рослин, тис. т | 0,3 | 0,43 | 0,61 | 0,83 | 1,05 | 0,936 |
Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га | 513,2 | 763 | 818,3 | 1260 | 1544,6 | 1367,3 |
Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг | 0,58 | 0,56 | 0,74 | 0,66 | 0,68 | 0,68 |
- В Тернопільській області
- Загальні відомості.
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Тернопільської області
- Промисловість
- Сільське господарство
- Будівельна діяльність
- Транспорт і зв'язок
- Зовнішньоекономічна діяльність
- Демографічна ситуація
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод.
- 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти.
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.3. Якість поверхневих вод
- Р.Серет
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів.
- 5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду.
- 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі.
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біологічного та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.1.2. Стан біологічного та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових.
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду області
- Землі лісогосподарського призначення Тернопільської області (станом на 01.01.2010 року)
- Динаміка зміни площі лісів та запасу деревостанів
- Землі лісогосподарського призначення регіону в розрізі категорій земель (станом на 01.01.2010 року)
- 5.2.1.2. Відтворення лісів
- 5.2.1.3. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників
- 5.2.1.4. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення
- Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2009 році*
- 5.2.1.5. Проведення рубок поліпшення якісного складу лісів
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин.
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1.Розвиток природно - заповідного фонду.
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина.
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля.
- 6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3.Якість грунтів
- 6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення грунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Використання надр
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр.
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами ( збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонне перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забрудненя територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство
- 10.1. Ведення сільського господарства в області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- 11.2.Ефективність енергоспоживання
- 11.3.Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 2. Вантажні та таксомоторні перевезення автомобільним транспортом
- 3. Залізничний транспорт
- 4. Електротранспорт
- 5. Авіаційний транспорт
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3.Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- 13.1.Екологічна політика Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області
- 13.2 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- I. Контроль за охороною та використанням вод та відтворенням водних ресурсів.
- II. Контроль за охороною атмосферного повітря.
- III. Контроль за використанням і охороною земель.
- IV. Контроль за охороною та використанням надр.
- V. Контроль за поводженням з відходами.
- VI. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів.
- VII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу.
- VIII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів.
- IX. Контроль за охороною, використанням та використанням природно-заповідного фонду.
- XI. Контроль за охороною, захистом, використанням лісів.
- XII. Екологічний контроль на державному кордоні.
- XIII. Аварійні забруднення об’єктів навколишнього природного середовища.
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4 Державна екологічна експертиза проектної діяльності
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13. 11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- Висновки та пропозиції
- Додатки
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря ( за галузями економіки)