5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення

Довговікова господарська діяльність значно змінила природне середовище нашої області. Внаслідок такої діяльності зазнали змін майже всі компоненти ландшафтної сфери – рослинний і тваринний світ, ґрунти, ґрунтові і підземні води, гірські породи та мінерали тощо.

Значний негативний вплив на стан біологічного різноманіття області останнім часом викликала діяльність людини, яка шляхом нераціонального використання ресурсів та земель, спричинила осушення водно-болотних угідь в 1950-1990 роках, знищення рибних нерестовищ, забруднення вод комунальними господарствами, промисловими і поверхневими водами, стоками з сільськогосподарських земель, браконьєрство, інтенсифікацію ведення лісогосподарського і сільськогосподарського виробництва, порушення режиму прибережних смуг тощо.

Найменшої трансформації зазнали ліси на загальній площі 200,7 тис.га, хоч корінних деревостанів в них практично не залишилося, оскільки заміна лісу велася переважно шляхом створення штучних лісових насаджень.

Досить відчутної трансформації природних екосистем зазнали болота. Особливо помітно були трансформовані болотні масиви серед орних земель та в межах заплав річкових долин, на яких проводився механізований видобуток торфу з попереднім осушенням території, здійснювавались випас худоби, вирощування сільгосппродукції.

Найсильніших змін зазнали сінокоси на площі 36,7 тис.га та пасовища на площі 133,5 га. Більшість сіножатей зазнали осушення, пов’язаного із зміною гідрологічного режиму та корінного поліпшення травостою. Пасовища теж, як правило, зазнавали на протязі десятки років перевипасу та поверхневого поліпшення травостою. Ці угіддя можна віднести до довготривалопохідних угрупувань.

Таким чином, первинна природна рослинність збереглася лише в окремих важкодоступних місцях, зокрема в заболочених місцях заплав, на крутих каньйоноподібних схилах річкових долин, на певних ділянках пристигаючих і перестійних лісів.

За останні роки також і відбулась суттєва зміна середовища існування диких тварин, що значним чином вплинуло на видовий та кількісний склад фауни на території області. Завдяки проведенню біотехнічних заходів користувачами мисливських угідь, чисельність основних видів мисливських тварин за останні роки дещо збільшилась, проте чисельний і видовий склад інших немисливських видів тварин суттєво не змінився.

В результаті вказаних негативних чинників, а також інших видів антропогенної діяльності природні ландшафти у найменш зміненому вигляді збереглися на землях, зайнятих лісами (194,0 тис.га), чагарниками (6,72 тис.га), болотами (5,62 тис.га), водами 919,3 тис.га, на відкритих землях (18,0 тис.га), площа яких становить близько 17,0 відсотків території області.

З метою зменшення антропогенного впливу на біо- та ландшафтне різноманіття в області протягом 2009 року:

- забезпечено підготовку документів для організації 10 території та об’єктів природно-заповідного фонду, по 18 об’єктах робота продовжується. У 2009 році обласною радою оголошено 14 нових об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 7,595 га, розширено територію 1 об’єкту ПЗФ на 2,4 га та змінено його категорію. Станом на 01.01.2010 в області функціонувало 562 об'єкти природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ) загальною площею близько 121,0 тис. га., з них загальнодержавного значення - 34 об'єкти площею понад 28,4 тис. га, місцевого значення - 528 об'єктів площею більше 92,6 тис. га;

- у 2009 році вилучення деградованої ріллі з інтенсивного використання під залуження не проводилось. Всього протягом 2001 -2009 років вилучено 12,736 тис.га земель з 63,7 тис.га, що становить 20 % від передбачених програмою; консервація вказаних земель через відсутність коштів в установленому порядку не проводилась;

- шляхом здійснення рекультивації порушених земель ренатуралізовано 2,5 га територій, що зазнали антропогенного впливу. Всього протягом 2001-2009 років ренатуралізовано 41,8 га, що становить 43,9 % від передбачених програмою;

- створено 402,2 га захисних лісонасаджень. Всього протягом 2001-2009 років створено 2145 га захисних лісонасаджень з 11,100 тис.га, що становить 19,3 % від передбачених програмою;

- у 2009 році полезахисні смуги не створювались. Всього протягом 2001-2009 років створено 1,7 га полезахисних смуг, що становить 0,34 % від передбачених програмою;

- всього розроблено 7 проектів водоохоронних зон і прибережних захисних смуг навколо річок протяжністю 1,99 км, що становить 0,03 % від загальної протяжності річок (6066 км), їх площа становить 25,7 тис. га. У 2009 році розроблено 4 проекти водоохоронних зон і прибережних захисних смуг навколо річок протяжністю 0,4 км;

- розроблено 66 пооб’єктних проекти прибережних захисних смуг навколо ставків. Всього протягом 2001 - 2009 років розроблено 533 проекти, що становить 60,2 % від загальної кількості ставків (886 шт.), площа прибережних захисних смуг становить 1,248 тис.га;

- на даний час, з урахуванням об’єктів ПЗФ у межах держлісфонду, документами з землеустрою та матеріалами лісовпорядкування визначені в натурі межі 308-ми об’єктів природно-заповідного фонду площею 46,15 тис.га, у тому числі 22-х об’єктів загальнодержавного значення площею – 20,68 тис. га та 286 – місцевого значення площею – 25,47 тис.га, з них на 21 об’єкті ПЗФ роботи проведено частково.

Проте, розвиток екомережі значною мірою стримували недостатність обсягів фінансування Програм з Державного та місцевих бюджетів, пасивна позиція органів місцевої влади, відсутність у складі місцевих державних адміністрацій підрозділів, які б здійснювали організаційне забезпечення формуванням екомережі на місцях та природоохоронної роботи в цілому.

На виконання заходів Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки та Програми формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області у 2009 році освоєно 454,9 тис.грн., у т.ч. з місцевих бюджетів 266,3 тис.грн.

На виконання заходів, передбачених обласною програмою формування екологічної мережі у 2009 році виділено 202 тис.грн. Інші заходи фінансувались за рахунок інших державних та місцевих програм.

З метою охорони та відновлення мисливської фауни, в тому числі копитних тварин, користувачами мисливських угідь області у 2009 та попередніх роках проводилось полювання відповідно до затверджених лімітів. Це сприяло збільшенню поголів’я козулі порівняно із 2004 роком з 2311 голів до 3387 (46,5 %) та дикої свині – із 579 голів до 872 голів (50,6 %).

Завдяки покращенню умов перебування та охороні збільшилась чисельність видри річкової – виду, внесеного до Червоної книги України. Так, чисельність видри в області у 2005 році становила 258 особин, а у 2009 році 405 особин.

З метою успішного відтворення тваринного світу і впорядкування полювання на території мисливських господарств діє 46 ділянок з відтворення диких тварин, які входять до складу природно-заповідного фонду.

Відповідно до вимог Конвенції про збереження мігруючих видів тварин, в області забезпечується їх збереження та відпочинок шляхом заповідання та надання правового охоронного статусу місцям скупчення та відпочинку під час перельотів мігруючих птахів, а саме – завдяки акціонуванню 1 національного природного парку, 1 заповідника. 9 орнітологічних заказників, 8 гідрологічних заказників, 2 зоологічних заказників, 4 ботанічних заказників, 4 ландшафтних заказника, 3 регіональних ландшафтних парків та 1 заповідного урочища.

Для забезпечення збереження популяцій видів рослин і тварин, створення сприятливого середовища для їх існування на території області в агроландшафтах у 2009 році створено 402 га ділянок лісової рослинності.

З метою створення умов для відтворення різноманіття видів рослин, тварин і фітоценозів в області протягом 2009 року проводились роботи з організації 5 нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду флористчиного та фауністичного спярмування орієнтовною площею 25,75 тис.га, у т.ч. двох національних природних парків „Кременецькі гори“ пл..6,9 ти.га і “Дністровський каньйон» пл. 10,8 тис.га.

Природним заповідником „Медобори” проводились регуляторні заходи щодо збереження степових екосистем та рідкісних видів рослин на г. Гостра, в ур. «Волове» у заповіднику та в ур. «Дівочі скелі» та «Маслятин» філії Кременецькі гори.

Кошти на проведення робіт по інвентаризації флори і фауни перспективних природних та напівприродних територій для розбудови екомережі, веденню кадастрів тваринного і рослинного світу, а також розроблення локальних схем формування регіональної екологічної мережі, з обласного та інших місцевих бюджетів не виділялися.

Постійно проводилось висвітлення у ЗМІ питань щодо збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тваринного, рослинного світу. Інформування громадськості щодо цілей і завдань розбудови екомережі проводилось через Веб-сторінку управління, обласне радіо, телебачення, газети, під час безпосередньої роботи з громадськими організаціями

5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів.

Генетично модифікованими називають організми, генетичний матеріал (ДНК) яких змінювався не внаслідок відтворення та/або природної рекомбінації а через додавання модифікованого гена чи гена іншого біологічного виду, або різновиду організмів. Однією з причин створення генетично модифікованих організмів (ГМО) є виведення нових порід тварин чи сортів рослин. Наприклад, помідори стійкі при транспортуванні, картопля стійка проти дії колорадського жука та ін.

Найбільш модифікованими є картопля, рис, кукурудза, соя. 0,9% модифікованих організмів не є шкідливими для здоров’я. Проте забороняється використання ГМО у виробництві продуктів дитячого та дієтичного харчування.

За даними Інституту медико-біологічних проблем Тернопільського державного медичного університету ім. І. Горбачевського, трансгенні продукти можуть впливати на людський організм як алергени, як токсичні речовини або викликати безпліддя. Тому дуже важливо контролювати процес обігу цієї продукції на українському ринку. Людство використовує трансгенні організми протягом короткого проміжку часу (менше 15 років), тому володіє недостатньою інформацією з цього питання. Точно невідомо, яка реакція хворої людини, що разом із ліками вживає ці продукти. До того ж, у цій галузі проводиться дуже мало досліджень, які б дали змогу точно визначити вплив трансгенних організмів на людину та природу.