6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
Основними чинниками, що впливають на придатність земель для сільського господарства є ерозія, крутизна схилів, загроза дефляції, перезволоженість, кам’янистість, кислотність і радіоактивне забруднення ґрунтів.
Найбільшого поширення на території області набула ерозія. Внаслідок її прояву щорічно відбувається переміщення від 21 до 43 млн.м3 ґрунту. Крім того ґрунт втрачає величезну кількість гумусу і поживних речовин (фосфору, калію, азоту). Темп розвитку ерозійних процесів змінюється у межах від 1,1 до 3,7 мм за рік, що у 10 разів перевищує максимально допустиму норму. Це призвело до того, що в області еродовано 391,4 тис. га (37%) сільськогосподарських угідь, з яких 80% - рілля.
Велика кількість сільськогосподарських угідь знаходиться на схилах більше 5 (42 тис.га). Це стимулює розвиток ерозії і значно утруднює обробіток землі сільськогосподарською технікою. Близько 2% сільськогосподарських угідь розміщено на схилах більше 10 і потребують негайного вилучення із сільськогосподарського використання.
Обмежуючим чинником використання сільськогосподарських угідь, який знижує їх продуктивність, утруднює обробіток – є кам’янистість, яка визначається наявністю валунно-кам’яного матеріалу у ґрунтовому шарі на глибині до 50 см. Загальна площа кам’янистих сільськогосподарських угідь у межах області складає 18 тис. га.
Несприятливою природною властивістю є кислотність. Загальна площа кислих ґрунтів області становить 485 тис.га.
Найкращі для сільськогосподарського використання землі розташовані в центральних і південно-східних районах області (Гусятинському, Тернопільському, Теребовлянському, Чортківському). Найвища частка малорентабельних земель знаходиться у Бережанському, Монастириському та Підгаєцькому районах.
Загальний коефіцієнт антропогенного навантаження у Тернопільській області становить 3,6. Найбільший вплив на оточуюче середовище спостерігається у Підволочиському (3,9), Теребовлянському і Лановецькому (3,8) районах. Найнижчий коефіцієнт у Бережанському (3,2), Монастирському і Шумському (3,3) районах. Найсуттєвіший антропогенний вплив відчувають східні та центральні райони.
Вагомою якісною характеристикою сільськогосподарських угідь регіону є бонітування ґрунтів. У області середній зважений бал бонітету становить 39. Проте, територія Тернопільщини характеризується досить значними відмінностями у балах бонітету в розрізі адміністративних районів (від 20 до 60 балів). Такі значні відмінності пов’язані з різноманітністю агрогруп, які вказують на властивості ґрунтів (вміст і потужність гумусу, фізичної глини, величина pH), і впливають на урожайність сільськогосподарських культур. Якщо прослідкувати загальну територіальну диференціацію бонітування Тернопільської області, то найвищі показники продуктивності земель у північних (крім Кременецького) і центральних районах, а найнижчі у південних і південно-західних.
Порушення та рекультивація земель
Таблиця6.2.1
Землі | 2000 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
Порушені, тис. га | 3,38 | 2,11 | 2,06 | 2,06 | 2,02 | 2,07 |
% до загальної площі території | 0,24 | 0,15 | 0,15 | 0,15 | 0,15 | 0,15 |
Відпрацьовані, тис. га | 1,51 | 0,88 | 0,82 | 0,82 | 0,82 | 0,79 |
% до загальної площі території | 0,11 | 0,064 | 0,06 | 0,06 | 0,06 | 0,057 |
Рекультивовані, тис. га | - | 0,0047 | 0,0045 | 0,0055 | 0,0017 | 0,0025 |
% до загальної площі території | - | 0,00034 | 0,00033 | 0,0004 | 0,00012 | 0,00018 |
- В Тернопільській області
- Загальні відомості.
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Тернопільської області
- Промисловість
- Сільське господарство
- Будівельна діяльність
- Транспорт і зв'язок
- Зовнішньоекономічна діяльність
- Демографічна ситуація
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод.
- 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти.
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.3. Якість поверхневих вод
- Р.Серет
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів.
- 5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду.
- 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі.
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біологічного та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.1.2. Стан біологічного та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових.
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду області
- Землі лісогосподарського призначення Тернопільської області (станом на 01.01.2010 року)
- Динаміка зміни площі лісів та запасу деревостанів
- Землі лісогосподарського призначення регіону в розрізі категорій земель (станом на 01.01.2010 року)
- 5.2.1.2. Відтворення лісів
- 5.2.1.3. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників
- 5.2.1.4. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення
- Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2009 році*
- 5.2.1.5. Проведення рубок поліпшення якісного складу лісів
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин.
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1.Розвиток природно - заповідного фонду.
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина.
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля.
- 6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3.Якість грунтів
- 6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення грунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Використання надр
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр.
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами ( збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонне перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забрудненя територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство
- 10.1. Ведення сільського господарства в області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- 11.2.Ефективність енергоспоживання
- 11.3.Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 2. Вантажні та таксомоторні перевезення автомобільним транспортом
- 3. Залізничний транспорт
- 4. Електротранспорт
- 5. Авіаційний транспорт
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3.Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- 13.1.Екологічна політика Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області
- 13.2 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- I. Контроль за охороною та використанням вод та відтворенням водних ресурсів.
- II. Контроль за охороною атмосферного повітря.
- III. Контроль за використанням і охороною земель.
- IV. Контроль за охороною та використанням надр.
- V. Контроль за поводженням з відходами.
- VI. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів.
- VII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу.
- VIII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів.
- IX. Контроль за охороною, використанням та використанням природно-заповідного фонду.
- XI. Контроль за охороною, захистом, використанням лісів.
- XII. Екологічний контроль на державному кордоні.
- XIII. Аварійні забруднення об’єктів навколишнього природного середовища.
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4 Державна екологічна експертиза проектної діяльності
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13. 11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- Висновки та пропозиції
- Додатки
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря ( за галузями економіки)