Екологічні проблеми Світового океану

Розвиток традиційних видів господарської діяльності в океані на протязі тривалого часу не приводив до серйозних, конфліктів. Мирно співіснувало прибережне рибне господарство з морським судноплавством, яке використовувало «екологічно чисті» парусні судна.

Не порушувався відпочиваючими і туристами спокій приморських районів, береги не забруднювались морем, а море тільки в малій кількості забруднювалось берегами.

Ситуація стала різко змінюватися з 50-х, особливо 60-х, років, нашого століття, коли наступив стан Інтенсивного освоєння ресурсів океану. Виникли складні міжресурсні зв'язки, при яких вичерпність одних ресурсів стала впливати на стан інших. Ріст гідротехнічного будівництва привів до істотних змін в природних процесах, у динаміці осадконагромаджєння, течій, акумуляції і денудації у береговій зоні. Раціональне природокористування вимагає відтворення і охорони ресурсів з метою збереження екологічного балансу між можливостями природи і антропогенним тиском, збереження І покращення якості середовища життєдіяльності суспільства.

На екологічну ситуацію в океанічних просторах впливають як природні, так і суспільні чинники. Перші пов'язані з характером природи ресурсів, з неподільністю загального предмету праці, природним зв'язком всіх компонентів океаносфери. Другі обумовлені протиріччями у визначенні різних методів, цілей природокористувачів — держав, окремих відомств.

Єдність Світового океану, його тісний взаємозв'язок з прилягаючими районами суші ставить проблему єдності природних ресурсів Світового океану і прилягаючої суші та проблему сумісності використання цих ресурсів. Отже, серед основних екологічних проблем можна виділити такі:

1. Видобування визначених видів біологічних ресурсів та їх вплив на кругообіг органічної речовини в океані і порушення зв'язків, що склалися.

Переважна більшість найбільш цінних порід риб все життя або більшу його частину проводять у приберегових водах. Забруднення моря, особливо в приберегових зонах, веде не тільки до зменшення видів і популяцій, але і захворювання риб.

2. Експлуатація мінеральних ресурсів в шельфі.

Будівельні роботи — днопоглиблювальні, намивні — ведуть до зниження і деградації природних ландшафтів — естуаріїв, мокрових чагарників, прибережних водно-болотяних угідь, з якими пов'язана більшість світових рибних запасів.

3. Вплив гідробудівництва на впадаючих річках в море, океан.

Це особливо відчутно при впаданні таких великих річок як Ніл, Конго, Замбезі. Поблизу гирла рік змінюється хімізм вод з наслідками, які випливають звідси, для органічного світу моря; у зв'язку із змінами твердого стоку річок змінюються обриси берегової лінії, глибини у прибережних частинах моря, що веде до зміни і самих природних ресурсів, і умов їх експлуатації.

4. Вплив інтенсивного судноплавства.

Поруч із нафтою і сільськогосподарськими хімікатами, радіоактивними продуктами, деякі важкі метали і найрізноманітніше сміття, яке викидають в основному з суден. Загальна кількість нафти від 5 до 10 млн. т. щорічно попадає у Світовий океан. Половина із них скидається у воду в результаті втрат біля причалів і нафтопереробних підприємств, а головне — в результаті виносу з водами суші (майже 2 млн. т./рік). Іншим важливим джерелом забруднення є втрати у морі із суден (біля 2 млн. т/рік).