Теорія виникнення життя на Землі

Поєднання недавно отриманих мікропалеонтологічних, біогеохімічних і ізотопних даних свідчить про те, що життя на Землі існувало стільки часу, скільки існувала і сама планета — близько 4,5 млрд. років. Земля відноситься до внутрішніх планет Сонячної системи, і перші органічні речовини зароджувались ще в космічних умовах. Всі органічні сполуки, знайдені в метеоритах, відповідають універсальним ланкам обміну речовин відомих живих організмів — амінокислот, білкоподібних полімерів, полінуклеотадів і інших. Органічні речовини, які виникли в космічних умовах, ввійшли до складу багатьох тіл, однак тільки на Землі реалізувались можливості їх подальшої еволюції, що забезпечили виникнення саморегулюючих високомолекулярних систем — безпосередніх предків живих організмів. Більшу частину геологічного часу, з моменту появи перших водойм на планеті, розвиток життя проходив у воді, і тільки близько 600 млн. р. тому перші організми виходять на земну поверхню. Перші форми життя були представлені простими прокаріотами з одноклітинною структурою і гетеротрофним способом живлення. Першими автотрофними організмами (фотосинтезуючими) були ціанобактерії і синьо-зелені водорості.

Поява еукоріотинних одноклітинних організмів 2—1,5 млрд. років тому стала переломним етапом в історії органічного світу Землі.

В ранньому палеозої — силурійському періоді — живі організми виходять на поверхню континентів. Американский геолог Д. Шухерт цей період еволюції планети назвав фанерозоєм («фанерос» — наглядний, «зое» — життя). Він охоплює геологічний проміжок часу в 570 млн. років.

На межі палеозою і мезозою (близько 200—185 млн. років тому) помітно змінюється газовий склад атмосфери за рахунок бурхливого розвитку деревних спорових рослин — плауноподібних, клинолистих та ін., який привів до інтенсивності процесу фотосинтезу, зменшеня ролі вуглекислого газу і проникнення до земної поверхні значно більшої кількості ультрафіолетових променів.

На межі тріасового і юрського періодів (близько 150 млн. років тому) відбувається зміна вищих спорових голонасіневих рослин покритонасіневими (квітковими), що сприяло бурхливому розвитку комах, запилювачів і перенощиків насінин.

В крейдяному періоді (близько 70 млн. років тому) відбувається диференціація кліматів Землі і поява холодного періоду, що стає причиною заміни гігантських рептилій птахами і ссавцями.

Вік сучасних систематичних груп організмів різноманітний. Членистоногі існують на Землі з верхнього протерозою: риби — з силуру, комахи — з девонського періоду, голонасіневі рослини — пермського віку, покритонасіневі — з крейди.

В даний час домінують покритонасіневі рослини, ссавці і птахи із наземних хребетних, брюхоногі молюски — із наземних і водних безхребетних. Сучасна різноманітність живих організмів пов'язана як з тривалістю їх зародження, так і мозаїчністю екологічних умов існування.