82. Функції лісогосподарських ландшафтів.

Лісогосподарські л-ти створюють з метою заліснення і раціонального використання земельних угідь. Виділяють такі підтипи – експлуатаційні, захисні, спеціальні промислові, резервні та ін.; їх видами є ґрунтозахисні, водозахисні, санітарно-захисні, горіхово-промислові та ін. Втконують такі ф-ї: захисну, природоохоронну, виробничу( задоволення промислового та сільськогосподарського виробництва ресурсами ), екологічні, етичні та естетичні.

80. Господарські функції та природний потенціал ландшафтів. Природно-ресурсний потенціал є мірою можливого виконання функцій формування середовища, ресурсозбереження та ресурсовідтворення. Визначивши природно-ресурсний потенціал, можна оцінити здатність ландшафту задовольняти потреби суспільства (сільськогосподарські, водогосподарські, промислові і т.д.). Природно-ресурсний потенціал - це не максимальний запас ресурсів, а тільки той, який використовується без руйнування структури ландшафту. Вилучення з геосистеми речовини і енергії можливе стільки, скільки не призведе до порушення здатності саморегулювання й самовідновлення. ресурсовідтворююча – безперебійне постачання з природних джерел речовини та енергії. Бувають абіотичні (світло, вода, тепло, паливо…), біотичні (флора, файна, торф)середовищевідтворюча – просторова основа людської діяльності. ресурсозберігаюча – постійне забезпечення умов людської діяльності: господарські, соціальні, культурні, фізіологічні; виробничі - обмін речовиною та енергією з суспільством; інформаційні - постачання інформацією для орієнтації у змінах навколишнього середовища та її зберігання для використання в майбутньому; естетичні - вплив на людину через психічні процеси. При створенні культурного ландшафту міста необхідно дотримуватися правила функціональної поляризації; згідно з цим правилом на одному кінці міста необхідно розміщувати парки для відпочинку, лікувальні установи (лікарні, профілакторії, будинки відпочинку і т.д.), а на іншому повинна розташовуватися промислова зона. При цьому промислова зона повинна бути відокремлена від сельбищної зони захисної зеленої буферної смугою, причому з неодмінним урахуванням напрямків повітряних мас і водних потоків. В ідеалі тут буде виконуватися так зване правило вектора.