51. Класифікаційні ознаки птк різних рівнів

Виділяють 4 основних рівні: клас, тип, підтип, вид.

Клас– об’єднуємо за загальними орографічними ознаками й типом природної зональності.

Тип – всередині класів за певними класів за співвідношенням тепла та вологи, з чим пов'язаний розподіл ґрунтово-рослинного покриву.

Підтип – в межах типів. Відображають поступовість горизонтально-зональних змін ландшафтів для рівнин і висотно-поясних змін для гір.

Вид виділяється за комплексом ознак (склад четвертинних відкладів, генетичний тип рельєфу, розчленування території, види ґрунтів та рослинних угруповань

53. Типи та підтипи ландшафтів. Класи і підкласи ландшафтів поділяються на типи ландшафтів за грунтово-біокліматичними або зональними ознаками: певним співвідношенням тепла і вологи, яким зумовлюється зональний розподіл типів грунтово-рослинного покриву. Розрізняють тундровий, тайговий, лісо степовий, степовий та інші типи рівнинних ландшафтів. В класифікації ландшафтів України виділяють три типи рівнинних ландшафтів відповідно до трьох природних зон: 1) мішаних лісів; 2) лісостеповий; 3)степовий. Всі вони належать до групи елювіальних ландшафтів. Але, на погляд В.О.Ніколаєва , рівною мірою заслуговують виділення в якості типів болотні, лучні, солонцово-солончакові та інші інтразона льні ландшафти.

Типи ландшафтів поділяються на підтипи ландшафтів, які відображують поступовість зональних переходів. Відповідно до поділу природних зон на підзони, В.О.Ніколаєв розрізняє в лісостеповій зоні такі підтипи ландшафтів: лучно-лісовий (північно-лісостепова підзона), лісо-лучно-степовий (середньо-лісостепова підзона), лучно-степовий(південно-лісостепова підзона).

В український класифікації лісостеповий тип рівнинних ландшафтів поділяють на широколистяно-лісовий (північний лісостеп), власне лісостеповий (середній лісостеп) і лучно-лісостеповий (південний лісостеп) підтипи, а степовий - на північно-степовий, середньо-степовий і південно-степовий підтипи .

Гірські типи ландшафтів поділяються на підтипи у відповідності з висотно-поясними відмінностями. Східно-Карпатський тип гірських ландшафтів поділяється на підтипи лісо-лучних остепненних, лучно-лісових, широколистяно-лісових, змішано-лісових і лучних (субальпій-ських) ландшафтів. Кримський гірський тип ландшафтів об'єднує під-типи лісостепових посушливих, змішано-лісових, широколистяно-лісових і лучних остепнених (яйлинських) ландшафтів .

54.Вид ландшафту. Вид ландшафтів виділяється за комплексом ознак, серед яких- склад четвертинних відкладів, генетичний тип рельєфу та його морфологічні особливості, ступінь горизонтального та вертикального розчленування території, переважаючі види грунтів та рослинних угрупувань. Разом для території України виділено 132 види л-тів. Для деяких із них доцільний їх подальший поділ на підвиди л-тів.

55. Класифікація ландшафтів України Класифікація ландшафтів була розроблена в процесі складання ландшафтної карти України. Виділили основні таксони – клас, тип, підтип, вид. Два класи: гірські, рівнинні. Рівнинні поділяються на: мішано лісові, широколистяно-лісові, лісостепові, степові, сухо степові ландшафти. Гірські (за типами) виділяють за експозицією та висотним положенням ландшафтних комплексів. Окремі типи: заплави річок, субтропічні ландшафти. Підтипи ландшафтів виділяють в межах типів і їх спектр відображає континуальність (поступовість) горизонтально-зональних змін ландшафтних комплексів (для рівнин) і висотно-поясних змін (для гір). Наприклад: середньо степові типчаково-ковилові, південностепові полино-злакові. Види виділяються за комплексом ознак, серед яких склад четвертинних відкладів, генетичний тип рельєфу, ступінь горизонтального та вертикального розчленування території, переважаючі види ґрунтів та рослинних угруповань. На Україні виділено 132 видів ландшафтів.

56.Зміст та завдання ландшафтознавчого районування. Районуванням є процес виділення ї упорядкування територіально суміжних регіонів,подібних за встановленими критеріями,у регіони вищих рангів. Об'єктом і предметом природно-ландшафтознавчого районування є основна структурна одиниця природного середовища - ландшафтний

комплекс (ЛК). У сучасному ландшафтознавстві визнається,що результат районування залежить насампреде від структуроформувальних зв’язків у ландшафті,подібність яких у межах певних частин територій і є підставою для виділення ландшафтних регіонів різних рангів(тобто залежно від типу ЛК укладаються різні схеми ландшафтознавчого районування,кожна з яких ґрунтується на власній системі критеріїв і має свій таксономічний ряд).Отже,для однієї й тієї самої території можна укласти декілька карт її ландшафтного районування.Відповідно до двох загальних типів ландшафтів(морфологічні та конекційні) розрізняють два напрямки ландшафтознавчого районування. Морфологічне районування є виділенням та впорядкуванням регіонів у таксономічний ряд на підставі їх подібності,однорідності складу(зональний таксономічний ряд –фіизико-географічний пояс,ландшафтна зона та підзона,азональний таксономічний ряд- субконтинент,країна,провінція,область),а конекційне районування – на підставі їх зв’язності горизонтальними потоками(конекційний ландшафтний район-конекційниа ландшафтна область(або сектор)-конекційний ландшафтний пояс-конекційна ландшафтна система).Головним завданням ландшафтознавчого районування(за В.А. Ніколаєвим) є вивчення ландшафтної структури регіонів вищих рангів,їх пізнання «крізь ландшафти».Районування має велике прикладне значення(використовується для комплексного обліку й оцінки природних ресурсів,при розробці планів територіального розвитку господарства,великих меліоративних проектів і т.д.)