1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
Сумська область розташована на північному сході України, в межах двох природних зон - лісостепової та поліської. Територія Сумщини досить рельєфна. В її північній частині виділяється Придеснянське плато, а в південній — Лівобережне плато. Територія області в південній частині простяглася зі сходу на захід приблизно на 170 км, а в західній відстань з півночі на південь дорівнює близько 200 км (по прямій лінії). Загальна площа території області 23,8 тис. кв. км. Територія області поділена на 18 районів, 7 міст обласного підпорядкування, 2 внутрішньо-міських райони м. Суми, 384 сільські ради. Обласний центр — місто Суми.
У 15 містах, 20 селищах міського типу, 1466 сільських населених пунктах станом на 01.01.2010 р. проживало 1172,3 тис. осіб.
Відстань від обласного центра до столиці України м. Києва залізницею становить 350 км, шосейними шляхами — 359 км. На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської Федерації, протяжність державного кордону, що проходить по території області, складає 498 км. На півдні, південному сході та заході Сумщина межує з Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України.
Корисні копалини області не відзначаються особливою різноманітністю. Широкий розвиток осадових утворень і майже повна відсутність магматичних порід у межах території області зводять нанівець перспективи пошуків будь-яких крупних рудних родовищ, зате дає простір для виявлення проявів і родовищ різноманітної нерудної сировини. Серед нерудних корисних копалин на території області відомі родовища нафти, газу, торфу, вугілля, фосфоритів, гіпсу, кам’яної солі, крейди, кварцових піщаників, каолінових глин, тощо.
Клімат в області помірно континентальний. Зима прохолодна, літо помірно жарке. Середня температура повітря в січні становить від -7,9° на півночі області до -7,1° - на південному заході, в липні - від +18,4° на півночі до +19,9° на південному сході. Абсолютний мінімум температури повітря -36°, абсолютний максимум +38°.
У гідрографічному відношенні річки області відносяться до лівобережжя р. Дніпро (Середнє та Нижнє Придніпров’я), де вони течуть із Середньоросійської височини та її відрогів, протікають по Придніпровській низовині. Завдяки тому, що територія Сумської області витягнута з півночі на південь більше, ніж на 200 км, і зміні кліматичних умов у цьому напрямку, густота річкової сітки в області варіює від 0,4 до 0,21 км/км2. До найбільших річок області відносяться Десна, Сейм, Псел, Ворскла, Сула, Хорол.
Сільськогосподарські угіддя займають 1700 тис. га, або 71,4% території області. Сумщина володіє великим арсеналом культурних рослин. У сільськогосподарському виробництві культивуються різноманітні зернові, технічні, кормові, овочеві, плодоягідні рослини.
Загальна площа земель лісогосподарського призначення - 468 тис. гектарів або майже 18% від загальної площі області. Тваринний світ області налічує 70 видів ссавців, 250 видів птахів, 41 вид риб, 11 видів земноводних, 7 видів плазунів.
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток регіону.
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря.
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- 3. Зміна клімату.
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання.
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод.
- 4.3. Якість поверхневих вод.
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень регіону
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в регіоні
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в регіоні
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду регіону
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь.
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів.
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів.
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
- 7. Надра
- 7.1 Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)
- 8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- 9.2. Об`єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
- Сумське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів
- Нгву «Охтирканафтогаз»
- Ват «Сумихімпром»
- Качанівський гпз
- Ват “Сумське нво ім. М. В. Фрунзе”
- 9.3. Радіаційна безпека і радіоекологія.
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій.
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження.
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі регіону
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі.
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система регіону
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень.
- 12.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів.
- Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області (тис. Т)
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- 13.1. Екологічна політика в регіоні.
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- Інструментально-лабораторний контроль.
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі.
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у галузі охорони довкілля та екологічної безпеки.
- 13.7 Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- 13.8. Екологічний аудит.
- 13.9. Екологічне страхування.
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- 13.11. Участь громадськості в процесі прийняття рішень.
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій.
- 13.11.2. Громадські рухи.
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля.
- Висновки і пропозиції
- Додаток.
- Сумської області у 2009 р.
- Обсягів внесення мінеральних та органічних добрив у 2009 р.