49. Принцип відносної просторової однорідності

Ландшафтознавство це наука яка спирається на різноманітні принципи іметоди. Серед принципів ландшафтознавства важливе місце займає принцип відносної однорідності. По суті в цьому говориться про те що чим менші природні комплекси тим вони являються оноріднішими. Отже якщо взяти той самий ландшафт, місцевість , урочища, фації, то за даним принципом найбільш однорідними являються фації, а найменш однорідними ландшафти як такі.

52. Класи та підкласи ландшафтів. Клас ландшафтів вважається найвищим таксоном класифікації ландшафтів, де об’єднуються ландшафтні комплекси, подібні за загальними орографічними ознаками й типом природної зональності. Виділяються два класи ландшафтів: рівнинні та гірські. Особливістю гірських ландшафтів є висотна поясність , а рівнинних – ярусність.  За висотним місцеположенням та особливостями геологічної будови у складі класів ландшафтів виділяють підкласи ландшафтів. Так, клас рівнинних ландшафтів поділяється на підкласи низовинних і високих рівнин та їх схилів, різних за геологічним фундаментом, складом і потужністю четвертинних відкладів. У класі гірських ландшафтів виділяються підкласи низько-, середньо-, та високогірних ландшафтів.

47 Поняття саморозвитку ПТК. Природний територіальний комплекс, географічний комплекс, геосистема, закономірне співпадання природних, географічних компонентів (земної кори з притаманним їй рельєфом, води повітряних мас, грунту, сполучення живих організмів), які утворюють цілісну матеріальну систему; одне із основних понять фіз географії,

Якщо розглядати це питання з точки зору птк, то до зовнішніх причин розвитку слід відносити основні джерела надходження в ПТК речовини та енергії. Головними серед них є космічні (енергія Сонця), загальземного (атмосферна циркуляція, ендогенні прояви) і місцеві (сусідні ПТК, звідки речовина й енергія надходять переважно cо стоком).

У свою чергу наявність в ПТК компонентів з різними властивостями призводить до виникнення потоків речовини та енергії (процесів), які в кінцевому підсумку змінюють властивості, як окремих компонентів, так і всього ПТК. Сила впливу компонентів один на одного, як було показаноСолнцевим (1960) неоднакова. Такі внутрішні причини розвитку ПТК, які не дуже 'вдало називають саморозвитком.

Окремі компоненти природного середовища у межах пткрозвиваються як частини цілого, їх взаємозв'язки відображені у обміні речовиною і енергією. Зміною навіть одного із компонентів часто викликає перебудову всього природно-територіального комплексу. У той же час природно-територіальний комплекс володіє визначеною стійкістю, він має тенденцію встановлюватись після їх порушення зовнішніми агентами (у тому числі і впливом людини).

50.Логічні правила класиф.1) Необхідність охоплення всіх л-их комплексів, віднесення їх до певного класу.Отже, не може бути ситуації, коли якийсь л-ий комплекс не знайшов місця у класиф.системі й був відкинутий із класифікації. 2) л-ий комплекс не може належати одночасно декільком таксонам одного рівня. 3) кожен таксон виділ. за однією ознакою л-ту.Наприклад, за типом природної зональності л-ти поділяють на два класи.Наступні ступені класиф. виділ. за іншими ознаками.