10.2 Вплив на довкілля
Вінниччина є сільськогосподарським регіоном, великих промислових об'єктів із значним впливом на довкілля (металургійної, хімічної промисловості), проте вплив промисловості на довкілля області є доволі значним.
О сновними факторами впливу промисловості на довкілля є викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря та скиди у водні об'єкти, забруднення ґрунтів та, як наслідок, водних об'єктів, за рахунок розміщення відходів I-IV класів небезпеки. Також, до негативного впливу на довкілля треба включити забруднення фізичними факторами: теплове, шумове, електромагнітним випромінюванням. Окрім згаданого, промислові підприємства займають певну територію, яка відноситься до антропогенних ландшафтів.
У 2010 році викиди від промислових підприємств становили 5,9 тис.тонн забруднюючих речовин (5,73% від викидів стаціонарних джерел).
табл.10.2 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у промисловості у 2010 році
| Обсяги викидів | Викинуто в середньому одним підприємством, т | ||
т | у % до 2009 року | у % до підсумку | ||
Усі види економічної діяльності | 103048,9 | 90,1 | 100,0 | 289,5 |
у тому числі: добувна промисловість | 754,4 | 99,5 | 0,7 | 53,9 |
переробна промисловість | 5092,2 | 108,5 | 4,9 | 30,1 |
виробництво коксу, продуктів нафтопереробки та ядерних матеріалів | 134,5 | 531,5 | 0,1 | 67,2 |
металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів | 176,3 | 164,6 | 0,2 | 19,6 |
За результатами контролю якості атмосферного повітря у зоні впливу промислових підприємств санітарно-епідеміологічними станціями виявлено, що підприємства харчової галузі повітря забруднюються оксидом вуглецю, діоксидом азоту, пилом та формальдегідом, відповідно їх концентрація у повітрі у зонах впливу перевищує гранично допустимі концентрації.
За результатами контролю за вмістом забруднюючих речовин у викидах підприємств у 2010 році встановлено, що підприємства з виробництва будматеріалів перевищували нормативи гранично допустимих викидів до 2 разів за вмістом у викидах оксиду вуглецю.
Згідно даних 2ТП-водгосп Вінницькій області у 2010 р. забір води на виробничі потреби складав 66,05 млн.м3 (65,59% від усієї забраної води), у порівнянні з 2009 роком використання свіжої води на виробничі потреби зросло на 5,49 млн.м3 (9,1%).
Промисловими підприємствами у 2010 році скинуто у поверхневі водні об'єкти 8,581 млн.м3 стічних вод (11,1% від загального обсягу водовідведення), 4,811 млн.м3 – у поверхневі водні об'єкти (7,0% від загального скиду у поверхневі об'єкти), з них недостатньо очищених – 0,067 млн.м3 (3,2% від загально обсягу забруднених стічних вод). Частка недостатньо очищених зворотних вод, скинутих промисловістю у 2010 році становила 0,8% від загального скиду, у той час як у загальному – 2,7%.
табл.10.3 Показники водовідведення у промисловості у 2010 році
Найменування галузі | скинуто всього, млн.м3 | з них, млн.м3 | ||||
у поверхневі водні об'єкти | без очистки | недостатньо очищені | нормативно чисті без очистки | нормативно очищених | ||
Всього по регіону | 77,08 | 68,73 | - | 2,079 | 36,93 | 29,72 |
Промисловість, в т.ч.: | 8,581 | 4,811 | - | 0,067 | 3,702 | 1,042 |
хімічна | 0,018 | 0,016 | - | 0,016 | - | - |
нафтохімічна | 0,004 | - | - | - | - | - |
машинобудівна | 0,361 | 0,279 | - | - | 0,182 | 0,097 |
лісова та деревообробна | 0,004 | - | - | - | - | - |
виробництво будматеріалів | 1,046 | 0,886 | - | - | 0,861 | 0,025 |
харчова промисловість | 7,148 | 3,630 | - | 0,051 | 2,659 | 0,920 |
Хоча стічні води промислових об'єктів більш агресивні та містять більш небезпечні сполуки, ніж стічні води побутового походження, їх обсяг не є великим у загальному об'ємі скиду, тому найбільший вплив мають стоки комунальних підприємств. Протягом 2005-2010 років вміст важких металів та специфічних органічних забруднювачів не перевищую ГДКгп.
Протягом 2010 року на підприємствах області утворилось 1834,6 тис.т відходів I–IV класів небезпеки, в тому числі І–ІІІ класів небезпеки – 690,8 т. Із загальної кількості (враховуючи 25719,7 тис.т відходів I–IV класів небезпеки, які зберігалися на підприємствах станом на 01.01.2010 року) використано 33,7 тис.т, перероблено 461,8 тис.т та передано іншим підприємствам 1200,9 тис.т. Наявність відходів у сховищах організованого складування на 01.01.2011р. склала 25951,6 тис.т, з них 25951,3 тис.т – це відходи ІV класу небезпеки, 173,9 т – III класу небезпеки, 141,5 т – II класу небезпеки та 25,6 т – I класу небезпеки.
Наслідком діяльності промислових підприємств є забруднення довкілля. Так, за результатами спостережень обласної СЕС у 2010 році у 31% проб, відібраних на території промислових підприємств, встановлено перевищення гігієнічних нормативів за хімічними речовинами, в т.ч. у 53,3% виявлений понаднормовий вміст важких металів; при контролі стану ґрунтів на територіях санітарно-захисних зон підприємств забруднення виявлено у 9,2% відібраних проб, за вмістом важких металів – 33%; у зонах впливу підприємств – 10% у загальному за хімічними показниками та 58,3% за вмістом важких металів. Забруднення ґрунтів у місцях зберігання токсичних відходів виявлено у 64% відібраних проб.
Оцінка хімічного навантаження території області за результатами інструментально-лабораторного контролю, що здійснювався Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області в 2010 році:
- підвищений порівняно з ГДК вміст металів в ґрунтах спостерігався на таких об’єктах: ВАТ "Екологія, комунальне обладнання" та землі біля підприємства (Турбівський машинобудівний завод), "Жмеринське підприємство "Експрес", м.Жмеринка;
- високий вміст нафтопродуктів зафіксовано на таких об’єктах: смт.Тростянець, ділянка землі ТОВ "Україна-Т" поле №8, забруднена внаслідок прориву дамби полів фільтрації ДП "Тростянецький спиртовий завод"; Філія "Літинський райавтодор" ДП "Вінницький облавтодор", м.Хмільник.
- підвищений порівняно з ГДК вміст сульфатів, нітратів в ґрунтах спостерігався на таких об’єктах: смт.Тростянець, ділянка землі ТОВ "Україна-Т" поле №8, забруднена внаслідок прориву дамби полів фільтрації ДП "Тростянецький спиртовий завод".
- 1.Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України
- 1.2 Соціальний та економічний розвиток країни, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку України
- 2. Стан атмосферного повітря
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Вінницької області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3.Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.1.1 Загальна характеристика
- 4.1.2 Водозабезпеченість Вінницької області
- 4.1.3 Водокористування та водовідведення
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3 Якість поверхневих вод
- 4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення
- 4.5 Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів
- 5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі
- 5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі
- 5.1.1 Загальна характеристика
- 5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття
- 5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
- 5.1.4 Формування національної екомережі
- 5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
- 5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу
- 5.2.2 Лісові ресурси
- 5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.5 Адвентивні види рослин
- 5.2.6 Стан зелених насаджень
- 5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу
- 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
- 5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства
- 5.3.3 Стан та ведення рибного господарства
- 5.3.4 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу
- 5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду України
- 5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення
- 5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.6 Історико-культурна спадщина
- 5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- 6.1 Структура та використання земельних ресурсів
- 6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду України
- 6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь
- 6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3 Стан і якість ґрунтів
- 6.3.1 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2 Забруднення ґрунтів
- 6.3.3. Деградація ґрунтів
- 6.4 Оптимізація використання та охорона земель
- 7.Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7 .2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4 Транскордонне перевезення відходів
- 8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9.Екологічна безпека
- 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1 Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2 Радіоактивні відходи
- 10. Промисловість та її вплив на довкілля
- 10.1 Структура та обсяги промислового виробництва
- 10.2 Вплив на довкілля
- 10.2.1 Гірничодобувна промисловість
- 10.2.2 Металургійна промисловість
- 10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість
- 10.2.4 Харчова промисловість
- 10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
- 11. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 11.1 Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві
- 11.2 Вплив на довкілля
- 11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
- 11.2.2 Використання пестицидів
- 11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- 11.2.4 Тенденції в тваринництві
- 11.3 Органічне сільське господарство
- 12. Енергетика та її вплив на довкілля
- 12.1 Структура виробництва та використання енергії
- 12.2 Ефективність енергоспоживання
- 12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля
- 12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики
- 13. Транспорт та його вплив на довкілля
- 13.1. Транспортна мережа Вінницької області
- 13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень
- 13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 13.2. Вплив транспорту на довкілля
- 13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 14. Збалансоване виробництво та споживання
- 14.1 Структурна перебудова та екологізація економіки
- 14.2 Впровадження елементів більш чистого виробництва на Вінниччині
- 14.3 Ефективність використання природних ресурсів
- 14.4 Тенденції та характеристика споживання
- 15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 15.1 Регіональна екологічна політика Вінниччини
- 15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 15.4 Виконання державних цільових екологічних програм
- 15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища
- 15.6 Державна екологічна експертиза
- 5.7 Економічні засади природокористування
- 15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі
- 15.8 Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування
- 15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування
- 15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування
- 15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 15.12 Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень
- 15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій
- 15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж
- 15.13 Екологічна освіта та інформування
- 15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 15.14.1 Співробітництво з Європейським Союзом
- 15.14.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги
- 15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки
- Додатки
- 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 74