3.7.8.2. Зниження забруднення атмосфери вихлопними газами від двигунів внутрішнього згоряння

У викидах двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) міститься понад 100 шкідливих сполук, котрі умовно можна поділити на шість груп:

— діоксид вуглецю, водяна пара, водень, кисень;

— оксид вуглецю;

— окиси азоту;

— вуглеводні;

— альдегіди;

— сажа.

При використанні в ДВЗ етилованих бензинів з вихлопними газами в атмосферу викидаються сполуки свинцю.

При згорянні 1 тонни бензину в атмосферу викидається, кг: оксидів вуглецю — 39,5; вуглеводнів — 34; окисів азоту — 20; діоксид у сірки — 1,55; альдегідів — 0,93. При згорянні 1 тонни дизельного пального в атмосферу викидається, кг: оксиду вуглецю — 21; вуглеводнів — 20, окисів азоту — 34; альдегідів — 6,8; сажі — 2.

Масовий склад викидів значною мірою залежить від режимів експлуатації та справності систем ДВЗ і своєчасності проведення регулювань.

На збільшення витрати пального та шкідливих речовин у вихлопних газах карбюраторних двигунів найістотніше впливають зношеність жиклерів карбюратора, порушення регулювання системи холостого ходу та регулювання рівня пального в карбюраторі, зношеність деталей прискорювального насоса, підвищення гідравлічного опору повітряного фільтра, неправильна установка запалювання, неправильна величина зазору в контактах переривача та їхнього забруднення, нагар на свічках запалювання, знижена температура охолоджувальної рідини, зношеність деталей кривошипно-шутунного механізму, порушення регулювання між клапанами та штовханами тощо.

Згадані несправності збільшують витрату пального на 10 %, а кількість шкідливих речовин у викидах — на 15—50 %.

У дизельних ДВЗ на збільшення витрати пального та складу вихлопних газів впливають наступні несправності: зменшення тиску вприскування, покриття голки форсунки смолистими відкладеннями, закоксовування сопел розпилювачів, зношеність плунжерних пар паливного насоса, засмічування повітроочищувача, зміна кута вприскування, зниження температури охолоджувальної рідини, зношеність деталей паливного насоса, газорозподілу та шатунно-кривошипного механізму.

Залежно від виду несправності витрата пального в дизельних двигунах може збільшуватися до 20 %, а кількість викидів шкідливих речовин — на 20—100 %.

Зниження викидів шкідливих речовин ДВЗ можна досягти застосуванням таких методів: рідинної та полум'яної нейтралізації; ежекційного допалювання; використанням каталізаторів; подачею повітря у випускний колектор; застосуванням антидимових фільтрів тощо.

Зниження вмісту шкідливих речовин у викидах ДВЗ можна забезпечити і за рахунок застосування присадок до пального — метанолу, водню, скрапленого газу та емульсій.

ЛІТЕРАТУРА

1. Основи екології та соціоекології: Навч. посіб. для підприємств зв'язку / За ред. М.М. Назарука. — Львів: За вільну Україну, 1997. — 210 с.

2. Назару к М.М. Соціоекологія: Словник-довідник. — Львів: ВНТЛ, 1098. — 172 с.

3. Голубець М.А. Від біосфери до соціосфери. — Львів: Поллі, 1997, — 256 с.

4. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології: Підруч. для студентів природ, фак. вищих навч. закладів. — 2-ге вид., зі змінами. — К.: Либідь, 1995" — 368 с.

5. Гук М. та ін. Державна екологічна інспекція України. Державна інспекція охорони природного середовища Польщі. Контроль і моніторинг природного середовища в Україні та Польщі. — Варшава, 1994. — 99 с

6. Кормилицын В.И., Цицкшивили М.С., Яламов ЮМ. Основы экологии: Учеб. пособие. — М.: МПУ, 1997. — 68 с: ил.

7. Луконенко В.Г., Несоленое Г.Ф. Определение антропогенного воздействия производственного процесса на воздушную среду: Учеб. пособие. — Самара: Самарский гос. аэрокосм, ун-т, 1994. — 44 с

8. Горелов А.А. Экология: Учеб. пособие. — М.: Центр, 1998. — 240 с: ил.

9. Справочник по охране окружающей среды / В.Г. Са-хаев, Б.В. Щербицкий. — К.: Будівельник, 1986. — 152 с.

10. Белов СВ., Барбинов Ф.А., Козья ков А.Ф. Охрана окружающей среды: Учеб. пособие для техн. спец. вузов / Под ред. СВ. Белова. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Высш. шк., 1991. — 319 с: ил.

11. Иванов Б.А. Инженерная экология. — Л.: Изд-во Ле-нингр. ун-та, 1989. — 152 с: ил.

12. Булгакова Н.Г., Василевская Л.С., Градус Л.Я. и др. Контроль за выбросами в атмосферу и работой газоочистных установок на предприятиях машиностроения: Практ. руководство. — М.: Машиностроение, 1984. — 128 с: ил.

13. Демина Т.А. Экология, природопользование, охрана окружающей среды: Учеб. пособие. — М.: Аспект Пресс, 1997. — 143 с: ил.

14. Маслов H.H., Коробов Ю.И. Охрана окружающей сре ды на железнодорожном транспорте: Учеб. для вузов. — М.: Транспорт, 1996. — 238 с.

15. Статистичний бюлетень за січень —липень 1999 року. — К., 1999. — № 2.

16. Демографічні процеси в США / Соцдослідження. — 1999. — № 6.

17. Гайда Н.Г. Стан та перспективи розвитку перинатально! допомоги на етапі реформування охорони здоров'я в Україні / Пери патологія та педіатрія. — 1999 — № 1.

18. Україна на зламі тисячоліть. Історичний екскурс, проблеми, тенденції та перспективи. [Кол. моногр.] Щокін Г.В., Попович М.В., Кармазіна М.С. та інші. За заг. ред. Г.В. Що кіна, М.Ф. Головатого; Автор передм. Л.М. Кравчук. — К.: МАУП. — 2000. — 384 с

19. Статистичний щорічник України за 1997 рік. — К., 1999.

20. Данилишин Б.М., Дорогунцов СЛ., Міщенко B.C. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. — К., 1999.

21. ТуницяЮ.Ю. Эколого-экономическая эффективность природопользования. — М., 1980.

22. Статистичний щорічник України за 1998 рік. — К., 1999.

23. Статистичний щорічник України за 2003 рік. — К., 2004.