3.7.4. Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
Переважна більшість підприємств має парк автомобілів різних типів" у зв'язку з чим виникає необхідність розрахунку річного викиду шкідливих речовин автомобільним транспортом та включення цих даних у планові форми з метою здійснення державного обліку цих викидів та розробки заходів щодо їхнього зниження на всіх рівнях планування, контролю та обліку.
В основу методики розрахунку викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом покладено середній питомий викид автомобілів окремих груп (вантажні, автобуси, легкові). При цьому викид шкідливих речовин коректується в залежності від технічного стану автомобілів, їхнього середнього віку, а також від впливу природних кліматичних умов.
Для автомобілів парку підприємства маса викидів за розрахунковий період £ часу у-ї речовини (М]) при наявності в групі автомобілів з різними типами двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) — бензиновими, дизельними, газовими тощо — визначається за формулою
де і — кількість груп автомобілів;
—питома вага викиду у-ї шкідливої речовини автомобілем, j-ї групи з двигуном к-то типу на розрахунковий період (включаючи пробіговий викид з врахуванням партерних викидів і випаровувань пального), г/кг;
—пробіг автомобілів і-ї групи з двигуном R-го типу на розрахунковий період, млн км;
—добуток коефіцієнтів впливу п факторів на викид у-ї шкідливої речовини автомобілями і-ї групи з двигуном Л-го типу.
Коефіцієнт впливу визначається за табл. 3.34.
Наведений в табл. 3.34 склад шкідливих речовин не відбиває повною мірою кількісного складу шкідливих домішок у відпрацьованих газах автомобілів з ДВЗ дизельного типу (табл. 3.35).
Таблиця 3.34. Коефіцієнт впливу для різних груп автомобілів
Групи автомобілів | Косе | ШІІСНТ ВПЛИВУ ВИКИДІВ | ||||
окису вуглецю | вуглеводнів | окисів азоту | ||||
СВП | РТС | СВП | РТС | СВП | РТС. | |
Вантажні іі вантажні спеціальніз бензиновими ДВЗ | 1,33 | 1,69 | 1.20 | 1,86 | 1.0 | 0.8 |
Вантажні і вантажні спеціальніз дизельними ДВЗ | 1,33 | 1,80 | 1,20 | 2,0 | 1.0 | 1.0 |
Автобуси з бензиновими ДВЗ | 1.32 | 1,69 | 1,20 | 1,86 | 1.0 | 0.8 |
Автобуси з дизельними ДВЗ | 1,27 | 1,80 | 1.17 | 2.0 | 1.0 | 1.0 |
Легкові службові її спеціальні | 1,28 | 1,63 | 1.17 | 1.83 | 1.0 | 035 |
Легкові індивідуальногокористування | 1.28 | 1.62 | 1.17 | 1,78 | 1.0 | 0.9 |
Примітка: СВП — середній вік парку, РТС — рівень технічного стану.
Таблиця 3.35. Кількісний склад шкідливих домішок, мг/мя у відпрацьованих газах
Компонент | Двотактні дизелі | Чотиритактні аиклі | ||
Холостий хід | 100% навантаження | Холостий хід | 100% навантаження | |
Двоокис вуглецю | 1,70 | 2,20 | 1.20 | 2,10 |
Монооксид вуглецю | 1100,00 | 1100,00 | 700,00 | 1300,00 |
Акролеїн | 24,00 | 31.20 | 2.90 | 0.86 |
Оксиди азоту | 650,00 | 900.00 | 90.00 | 87.00 |
Двоокис сірки | 1600,00 | 1700,00 | 1800.00 | 1800.00 |
Сажа | 0,18 | 0,09 | 0.12 | 0.07 |
Пари палива | 3,00 | 25.00 | 3.00 | 25,00 |
Примітка: для діокенду вуглецю якісний склад наведено у відсотках.
Частку шкідливих домішок, що проникають у повітряне середовище через нещільність двигуна та його газоповітряний тракт, встановлюють за допомогою замірів у реальних умовах або розрахунковим методом.
Однак не для всіх типів двигунів існують аналітичні залежності для визначення концентрацій шкідливих речовин, тому реальні концентрації шкідливих домішок визначаються замірами в реальних умовах або розрахунковим методом. Зокрема, кількість шкідливих домішок, які виділяються при роботі швидкохідних негазощільних дизелів потужністю до 735,5 кВт, визначається за залежністю
де Р — кількість газу, мг/год;
N е — ефективна потужність дизеля за мінімальної кількості обертів, кВт;
К ц, К к — вміст окремих складових (газів) у відпрацьованих газах циліндра і картера, мг/л (табл. 3.36).
Таблиця 3.36. Вміст окремих складових, мг/л у відпрацьованих газах і в картері
Шкідливі домішки | Відпрацьований газ | Картер |
Монооксид вуглецю | 0,80 | 1,3 |
Акролеїн | 0,90 | 0,04 |
Вуглеводні | 0,71 | 0,03* |
Оксиди азотл | 0,61 | - |
* Приведена сумарна концентрація.
- 1.2. Завдання екології
- 1.3. Людське суспільство та середовище його існування
- 1.3.1. Поняття про середовище існування
- 1.3.2. Уявлення давніх українців про природу
- 1.3.3. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища
- 1.4. Структура природного середовища
- 1.4.1. Географічна оболонка
- 1.4.2. Атмосфера
- 1.4.3. Літосфера
- 1.4.4. Гідросфера
- 1.4.5. Природні ресурси
- 1.5. Поняття про біосферу
- 1.5.1. Коло життя
- 1.5.2. Роль в.І. Вернадського у вивченні біосфери та ноосфери
- 1.5.3. Загальні властивості біосфери
- 1.5.4. Кругообіг речовин у біосфері
- 1.5.5. Трансформація енергії у біосфері
- 1.6. Екосистеми та їх місце в організації біосфери
- 1.6.1. Рівні організації органічного світу
- 1.6.2. Поняття про екосистеми
- 1.6.3. Ланцюги живлення та піраміди мас, чисел і енергії
- 1.6.4. Класифікація екосистем
- 1.6.5. Основні екосистеми світу
- 1.7. Екологія популяцій
- 1.7.1. Ознаки популяцій
- 1.7.2. Етологічна структура популяцій
- 1.7.3. Популяційні аспекти розвитку людства
- 1.8. Екологічні фактори та їхній вплив на життєдіяльність організмів
- 1.8.1. Поняття про екологічні фактори
- 1.8.2. Класифікація екологічних факторів
- 1.9. Основні екологічні закони
- 2. Вплив діяльності людини на довкілля
- 2.1. Демографічні проблеми і можливості біосфери
- 2.1.1. Демографічні проблеми України
- 2.1.2. Урбанізація та її негативні наслідки
- 2.2. Основні джерела антропогенного забруднення довкілля
- 2.2.1. Радіоактивне забруднення
- 2.2.2. Шумове забруднення
- 2.2.3. Електромагнітне забруднення
- 2.2.4. Основні методи визначення забруднень
- 2.3. Соціоекологічні проблеми літосфери
- 2.3.1. Вплив діяльності людського суспільства на геологічне середовище
- 2.3.2. Ґрунт — важливий компонент біосфери
- 2.3.4. Сучасний стан ґрунтів України та шляхи його поліпшення
- 2.4.2. Сталий розвиток і вода
- 2.4.3. Джерела забруднення гідросфери
- 2.4.4. Антропогенний вплив на води Світового океану
- 2.4.5. Забруднення природних вод України
- 2.5.2. Стан повітряного середовища України
- 2.6. Правові та міжнародні аспекти охорони природи
- 2.6.1. Міжнародні природні ресурси та співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища
- 2.6.1.1. Міжнародні природні ресурси
- 2.6.1.2. Міжнародне співробітництво в галузі охорони природи
- 3. Охорона навколишнього природного середовища
- 3.1. Контроль і моніторинг природного середовища в Україні
- 3.1.1. Стан навколишнього природного середовища в Україні
- 3.1.2. Правові аспекти охорони навколишнього природного середовища
- 3.1.3. Організація служб охорони навколишнього природного середовища
- 3.2. Види забруднення навколишнього природного середовища та напрямки його охорони
- 3.3 Природоохоронна діяльність підприємств
- 3.3.1. Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств
- 3.3.2. Екологічна паспортизація підприємств
- 3.4. Економічні аспекти охорони навколишнього природного середовища
- 3.4.1. Методи управління природоохоронною діяльністю
- 3.4.2. Економічний механізм охорони навколишнього природного середовища
- 3.4.3. Еколого-економічні показники оцінки виробничих процесів
- 3.4.4. Визначення збитків, що завдаються навколишньому середовищу господарською діяльністю промислових підприємств
- 3.4.5. Ефективність заходів з охорони навколишнього природного середовища
- 3.5. Оцінка забруднення земель та ґрунтів
- 3.5.1. Загальні положення
- 3.6. Раціональне використання та охорона водних ресурсів
- 3.6.1. Загальні положення
- 3.6.2. Водокористування та водоспоживання
- 3.6.3. Джерела забруднення води
- 3.6.4. Контроль якості води
- 3.6.5. Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
- 3.6.6. Способи очищення стічних вод
- 3.7. Визначення антропогенного впливу на повітряне середовище
- 3.7.1. Вплив промислових викидів в атмосферу на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, ґрунт та водоймища
- 3.7.2. Визначення ступеня забрудненості атмосфери
- 3.7.3. Визначення категорії небезпечності підприємств залежно від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
- 3.7.4. Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- 3.7.4.1. Розрахунок аерозольного виносу електроліту з акумуляторів
- 3.7.5. Розрахунок гранично допустимих викидів для одиночного джерела або близько розташованих одиночних джерел
- 3.7.6.1. Нагріті газоповітряні суміші
- 3.7.6.4. Максимальні приземні концентрації для близько розташованих точкових джерел з рівними висотами, діаметрами устів, швидкостями виходу та перегріванням газоповітряної суміші
- 3.7.6.5. Максимальна концентрація для аераційного ліхтаря
- 3.7.6.6. Визначення гдв та тпв для окремого джерела
- 8.7.6.7. Визначення максимальної концентрації суміші при викиді через багатоствольну трубу
- 3.7.8.2. Зниження забруднення атмосфери вихлопними газами від двигунів внутрішнього згоряння