3.6.3. Джерела забруднення води
Речовини, котрі викликають порушення якості води, називаються забруднюючими. Поряд з фізичними та хімічними забруднювачами, має місце теплове та мікробне забруднення води.
Стічні води котелень містять пом'якшувачі, продукти корозії. Наявність на поверхні води масел, нафти погіршує обмінні процеси, знижує вміст кисню у воді, що призводить до загибелі риб. 1 л нафти забруднює до 12 м2 поверхні води водоймища. Якщо вміст нафтопродуктів складає понад 200 мг/м3, порушується зоологічна рівновага водних об'єктів. Синтетичні поверхнево активні речовини згубно впливають на розвиток фітопланктону. Свинець, ртуть, кадмій, нікель, цинк, марганець, потрапивши у воду, роблять її токсичною, що призводить не лише до загибелі зоопланктону, але й завдає шкоди здоров'ю людей. Стічні води гальванічних дільниць за вмістом металів перевищують ГДК в 2000—5000 разів. Пестициди, що потрапляють у воду при обробці лісопосадок, садів, городів, негативно впливають на живі організми та людей, котрі споживають таку воду. Великої шкоди водним об'єктам завдає будівництво мостів та інших споруд на річках.
Господарсько-побутові стоки призводять до біологічного забруднення води, що може викликати кишково-шлункові захворювання (холеру, тиф) та захворювання печінки (гепатит). Особливо небезпечні стічні води пунктів санітарної обробки білизни та спецодягу, стоки від лікарень, побутові стоки, котрі, потрапивши у воду, можуть викликати різні глистові захворювання (аскаридоз, ехинокоз тощо). Органічні забруднення часто призводять до непередбачуваних процесів — зв'язування кисню у воді, загибелі живих організмів та фітопланктону. Надлишки фосфору та азоту у воді призводять до її цвітіння та порушення біологічної рівноваги у водоймах (табл. 3.26).
Таблиця 3.26. Наслідки споживання людиною забрудненої води
Характер споживання води | Забруднювач | Захворювання |
Біологічний | ||
Пиття та їжа | Патогенні бактерії | Холера, дизентерія, черев* ний тиф, гастроентерит, лептоспіроз, туляремія |
Віруси | інфекційний гепатит | |
Паразити | Амебна дизентерія, дракункульоз, гельмінтоз, ехінококоз | |
Вмивання, прання у воді | Паразити | Шестосоміазиз, дерматит, строп гілоідоз |
Проживання або знаходження біля води | Через комах-переносників | Малярія, жовта лихоманка, сонна хвороба, філяритоз |
Хімічний | ||
Пиття та їжа | Нітрати | Метагемоглобінемія |
Сполуки фтору | Ендемічний флюороз | |
Миш'як | інтоксикація | |
Селен | Селеноз, інтоксикація | |
Свинець | Інтоксикація | |
Поліциклічні ароматичні вуглеводні | Рак | |
Надто м'яка вода | Атеросклероз, гіпертонія | |
Хром | Уровська хвороба | |
Нікель | Алергія шкіри, руйнування роговиці ока | |
Мідь | Ураження нервової системи | |
Фенол | Отруєння |
Радіоактивні речовини, потрапляючи в воду, викликають її іонізацію, що несприятливо впливає на розвиток живих організмів. Більш того, фітопланктон та риби здатні засвоювати велику кількість радіоактивних речовин та накопичувати їх у своєму організмі. Споживання такої риби небезпечне для здоров'я людей.
Водні об'єкти з допустимим ступенем забруднення можуть використовуватися для всіх видів водокористування без обмежень; з помірним ступенем забруднення використовуються лише для культурно-побутового водокористування; з високим ступенем забруднення — небезпечні для будь-якого виду водокористування. Водні об'єкти з надзвичайно високим ступенем забруднення непридатні для всіх видів водокористування.
Ступінь екологічної безпеки водних об'єктів може бути виражений формулою
де П ф — фактичне значення показників якості води;
П н — нормовані значення показників якості води.
Гранично допустимі скиди (ГДС) речовин у водні об'єкти характеризуються максимально допустимою масою речовин, котрі можуть бути відведені у встановленому режимі за одиницю часу з метою забезпечення норм якості води в контрольному пункті. ГДС встановлюється з врахуванням ГДК шкідливих речовин у місцях водокористування та водовідве-дення, асимілюючої здатності водного об'єкта та оптимального розподілу маси речовин, що скидаються, між водокористувачами.
Значення ГДС визначається для всіх категорій водокористування за основними шкідливими речовинами:
Підприємства повинні погоджувати об'єми скидів у водоймища з місцевими органами охорони природи. Адміністрація підприємства звертається до органів охорони природи з листом-клопотанням, проектом нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин, відомостями про підприємство, характеристикою водного об'єкта, списком заходів щодо досягнення гранично допустимих стоків, даними про послідовність контролю за дотриманням гранично допустимих стоків. Після розгляду проекту нормативів гранично допустимих скидів у водоймища забруднюючих речовин за всіма забруднюючими інгредієнтами відділ погодження нормативів та видачі дозволів місцевого органу Мінекобезпеки України видає дозвіл і затверджує ГДС або ТПС, де вказується перелік та кількість забруднюючих речовин, котрі допускається скидати у водойми, а також затверджує властивості стічних вод та термін дії дозволу.
При скиданні стічних вод у каналізацію підприємство укладає договір з органами водного господарства на водоспоживання та водовідведення. В угоді вказуються об'єм водоспоживання та водовідведення, права та обов'язки сторін, порядок розрахунків за водокористування і водовідведення.
Крім виробничих та господарсько-побутових стоків, існують зливові стоки, котрі відводяться з території підприємства періодично. їх об'єм
де V по — питома кількість опадів на одиницю площі території підприємства за одиницю часу;
F — площа підприємства;
t — час випадання опадів.
Кожне підприємство повинне мати очисні споруди, водогосподарські системи. Це комплекс водних об'єктів та гідротехнічних споруд, призначених для раціонального водокористування та охорони вод. Водоохоронні комплекси призначені для підтримання необхідної кількості та якості води у водних об'єктах, розташованих поблизу підприємства.
- 1.2. Завдання екології
- 1.3. Людське суспільство та середовище його існування
- 1.3.1. Поняття про середовище існування
- 1.3.2. Уявлення давніх українців про природу
- 1.3.3. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища
- 1.4. Структура природного середовища
- 1.4.1. Географічна оболонка
- 1.4.2. Атмосфера
- 1.4.3. Літосфера
- 1.4.4. Гідросфера
- 1.4.5. Природні ресурси
- 1.5. Поняття про біосферу
- 1.5.1. Коло життя
- 1.5.2. Роль в.І. Вернадського у вивченні біосфери та ноосфери
- 1.5.3. Загальні властивості біосфери
- 1.5.4. Кругообіг речовин у біосфері
- 1.5.5. Трансформація енергії у біосфері
- 1.6. Екосистеми та їх місце в організації біосфери
- 1.6.1. Рівні організації органічного світу
- 1.6.2. Поняття про екосистеми
- 1.6.3. Ланцюги живлення та піраміди мас, чисел і енергії
- 1.6.4. Класифікація екосистем
- 1.6.5. Основні екосистеми світу
- 1.7. Екологія популяцій
- 1.7.1. Ознаки популяцій
- 1.7.2. Етологічна структура популяцій
- 1.7.3. Популяційні аспекти розвитку людства
- 1.8. Екологічні фактори та їхній вплив на життєдіяльність організмів
- 1.8.1. Поняття про екологічні фактори
- 1.8.2. Класифікація екологічних факторів
- 1.9. Основні екологічні закони
- 2. Вплив діяльності людини на довкілля
- 2.1. Демографічні проблеми і можливості біосфери
- 2.1.1. Демографічні проблеми України
- 2.1.2. Урбанізація та її негативні наслідки
- 2.2. Основні джерела антропогенного забруднення довкілля
- 2.2.1. Радіоактивне забруднення
- 2.2.2. Шумове забруднення
- 2.2.3. Електромагнітне забруднення
- 2.2.4. Основні методи визначення забруднень
- 2.3. Соціоекологічні проблеми літосфери
- 2.3.1. Вплив діяльності людського суспільства на геологічне середовище
- 2.3.2. Ґрунт — важливий компонент біосфери
- 2.3.4. Сучасний стан ґрунтів України та шляхи його поліпшення
- 2.4.2. Сталий розвиток і вода
- 2.4.3. Джерела забруднення гідросфери
- 2.4.4. Антропогенний вплив на води Світового океану
- 2.4.5. Забруднення природних вод України
- 2.5.2. Стан повітряного середовища України
- 2.6. Правові та міжнародні аспекти охорони природи
- 2.6.1. Міжнародні природні ресурси та співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища
- 2.6.1.1. Міжнародні природні ресурси
- 2.6.1.2. Міжнародне співробітництво в галузі охорони природи
- 3. Охорона навколишнього природного середовища
- 3.1. Контроль і моніторинг природного середовища в Україні
- 3.1.1. Стан навколишнього природного середовища в Україні
- 3.1.2. Правові аспекти охорони навколишнього природного середовища
- 3.1.3. Організація служб охорони навколишнього природного середовища
- 3.2. Види забруднення навколишнього природного середовища та напрямки його охорони
- 3.3 Природоохоронна діяльність підприємств
- 3.3.1. Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств
- 3.3.2. Екологічна паспортизація підприємств
- 3.4. Економічні аспекти охорони навколишнього природного середовища
- 3.4.1. Методи управління природоохоронною діяльністю
- 3.4.2. Економічний механізм охорони навколишнього природного середовища
- 3.4.3. Еколого-економічні показники оцінки виробничих процесів
- 3.4.4. Визначення збитків, що завдаються навколишньому середовищу господарською діяльністю промислових підприємств
- 3.4.5. Ефективність заходів з охорони навколишнього природного середовища
- 3.5. Оцінка забруднення земель та ґрунтів
- 3.5.1. Загальні положення
- 3.6. Раціональне використання та охорона водних ресурсів
- 3.6.1. Загальні положення
- 3.6.2. Водокористування та водоспоживання
- 3.6.3. Джерела забруднення води
- 3.6.4. Контроль якості води
- 3.6.5. Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
- 3.6.6. Способи очищення стічних вод
- 3.7. Визначення антропогенного впливу на повітряне середовище
- 3.7.1. Вплив промислових викидів в атмосферу на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, ґрунт та водоймища
- 3.7.2. Визначення ступеня забрудненості атмосфери
- 3.7.3. Визначення категорії небезпечності підприємств залежно від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
- 3.7.4. Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- 3.7.4.1. Розрахунок аерозольного виносу електроліту з акумуляторів
- 3.7.5. Розрахунок гранично допустимих викидів для одиночного джерела або близько розташованих одиночних джерел
- 3.7.6.1. Нагріті газоповітряні суміші
- 3.7.6.4. Максимальні приземні концентрації для близько розташованих точкових джерел з рівними висотами, діаметрами устів, швидкостями виходу та перегріванням газоповітряної суміші
- 3.7.6.5. Максимальна концентрація для аераційного ліхтаря
- 3.7.6.6. Визначення гдв та тпв для окремого джерела
- 8.7.6.7. Визначення максимальної концентрації суміші при викиді через багатоствольну трубу
- 3.7.8.2. Зниження забруднення атмосфери вихлопними газами від двигунів внутрішнього згоряння