2.1.1. Демографічні проблеми України
Останнім часом демографічна ситуація в Україні вкрай несприятлива. Той факт, що з 1991 року серед населення України смертність перевищила народжуваність, а в 1993 році природний спад досяг вже 180 тис. чоловік, говорить сам за себе. В табл. 2.2 подано дані щодо кількості наявного населення з 1913 р.
В 1964 році жінки народжували в середньому двох дітей. Вже в 1989 р. цей показник становив 1,9 дитини (в містах — 1,8, а в селах — 2,3). Загалом рівень народжуваності в Україні є незадовільним і не може забезпечувати навіть простого відтворення. Табл. 2.3 ілюструє коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту населення за останні роки.
Крім того, специфіка демографічних процесів (зменшення народжуваності, зростання смертності, деформація статево-вікової структури населення та інше) призвела до того, що знизилась загальна чисельність найбільш продуктивної групи населення. І це не епізодичне явище, а, на жаль, сталий процесу
Рис. 2.2 ілюструє кількість постійного населення України за статтю та віком.
Що ж стосується окремо міста й села, то тут спостерігається різниця. Для населення, що проживає у місті, від'ємний
Таблиця 2.1. Показники соціального та економічного розвитку окремих регіонів і світу в цілому
Показник | Населення, мли (1997 р.) | Площа суходолу, тис. км2 (1995 р) | Густота населення осіб км: (1997 р.) | ВНП, млрд дол. 0997 р.) | ВНП на душу населення, дол. | Очікувана тривалість життя, роки (1996 р.) | Міське населення, % 0997 р.) | Державні витрати на охорону здоров'я, % від ВНП (1990-1995 рр.) | Кількість народжень на одну жінку (1996 р.) | Сільськогосподарські землі, % від усісї площі 0996 о.) | Орні землі, гектарів на 1 людину (1994— 1996 рр.) | ||||||||||||||
чол. | Жін | ||||||||||||||||||||||||
Світ у цілому | 5829 | 130129 | 44 | 29925 | 5130 | 65 | 69 | 46 | 3,2 | 2,8 | 11 | 0,24 | |||||||||||||
Країни з низьким і середнім доходом | 4903 | 96158 | 48 | 6123 | 1250 | 63 | 67 | 40 | 2,7 | 3,0 | 11 | 0,21 | |||||||||||||
У тому числі: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||||||||
Східна Азія та Океанія | 1753 | 15 869 | 108 | 1707 | 970 | 67 | 70 | 33 | 1,7 | 2 2 | 12 | 0,09 | |||||||||||||
Східна Європаі снд | 471 | 23 844 | 20 | 1105 | 2320 | 64 | 73 | 68 | 4,4 | 1,8 | 13 | 0,61 | |||||||||||||
Латинська Америка й Карибія | 494 | 20064 | 24 | 1916 | 3880 | 66 | 73 | 74 | 2,9 | 2,8 | 8 | 0,28 | |||||||||||||
Середній Схід і Північна Африка | 283 | 10 972 | 25 | 582 | 2060 | 66 | 68 | 58 | 2,4 | 4,0 | 6 | 0,21 | |||||||||||||
Південна Азія | 1289 | 4 781 | 260 | 501 | 390 | 61 | 63 | 27 | 1,2 | 3,4 | 45 | 0,17 | |||||||||||||
Африка та південь від Сахари | 614 | 23 628 | 25 | 309 | 500 | 51 | 54 | 32 | 1,6 | 5,6 | 7 | 0,26 | |||||||||||||
Країни з високим доходом | 926 | 30 971 | зо | 23802 | 25700 | 74 | 81 | 78 | 6,9 | 1,7 |
| 0,41 | |||||||||||||
Землі під охороною, % від усісї площі (1994 р.) | | Споживання комерційної енергії, мільйонів тонн у нафтовому еквіваленті (1995 р.) | Споживання комерційної енергії, кілограм у нафтовому еквіваленті на 1 людину (1995 р) | ВНП на одиницю спожитої енергії, дол./кг 0995 р.) | Емісія двооксиду вуглецю, тонн на 1 людину 0995 р.) | Експорт товарів і послуг, % від ВНП (1997 р.) | Експорт товарів і послуг, млрд дол. (1996 р.) | Імпорт товарів і послуг, млрд дол. (1996 р.) | Перевезення авіапасажирів, млн (1996 р.) | Телевізорів на 1000 осіб (1996 р.) | Телефонів на 1000 осіб (1996 р.) | Персональних комп'ютерів на 1000 осіб 0996 р) | Користувачів Інтернету на 10 000 осіб 0997 р.) | Зовнішній борг, млрд дол. (1996 р.) |
| |||||||||||
6,7 | 8244 | 1474 | 2,4 | 4,0 | 21 | 6689 | 6522 | 1388 | 211 | 211 | 133 | 34,75 | — |
| |||||||||||
5,1 | 3563 | 751 | 1,1 | 2,5 | 25 | 1612 | 1677 | 309 | 177 | 177 | 52 | 1,53 | 2091 |
| |||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||||||
6,2 | 1082 | 657 | 0,9 | 2,5 | 28 | 447 | 422 | 110 | 228 | 228 | 41 | 0,57 | 477 |
| |||||||||||
3,6 | 1279 | 2712 | 0,6 | 7,9 | 31 |
| - | 47 | 353 | 353 | 185 | 6,53 | 366 |
| |||||||||||
6,5 | 463 | 969 | 2,0 | 2,6 | 17 | 320 | 318 | 76 | 217 | 217 | 102 | 3,48 | 656 |
| |||||||||||
3,0 | 315 | 1178 | 1,8 | 3,9 | 28 | 169 | 160 | 36 | 145 | 145 | 65 | 0,23 | 212 |
| |||||||||||
4,4 | 286 | 231 | 1,7 | 0,8 | 13 | 65 | 85 | 22 | 53 | 53 | 14 | 0,06 | 152 |
| |||||||||||
5,8 | 136 | 238 | 1,9 | 0,8 | 28 | 83 | 100 | 15 | 43 | 43 | 14 | 2,03 | 227 |
| |||||||||||
11,9 | 4680 | 5118 | 3,3 | 12,5 | 20 | 5091 | 4936 | 1079 | 611 | 611 | 540 | 203,46 | — |
| |||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2.2. Кількість наявного населення з 1013 p.*
Рік | Всього, млн | У тому числі | До загальної кількості населення, відсотків | ||
міське | сільське | міське | сільське | ||
19В | 35,2 | 6,8 | 28,4 | 19,3 | 80,7 |
1939 | 40,5 | 13,6 | 26,9 | 33,6 | 66,4 |
1959 | 41,9 | 19,2 | 22,7 | 45,8 | 54,2 |
i960 | 42,5 | 19,9 | 22,6 | 46,8 | 53,2 |
1965 | 45,1 | 22,8 | 22,3 | 50,6 | 49,4 |
1970 | 47,1 | 25,7 | 21,4 | 54,6 | 45,4 |
1975 | 48,9 | 28,6 | 20,3 | 58,5 | 41,5 |
1979 | 49,8 | 30,5 | 19,3 | 61,2 | 38,8 |
1980 | 49,9 | 30,9 | 19,0 | 61,9 | 38,1 |
1985 | 50,9 | 32,9 | 18,0 | 64,6 | 35,4 |
1989 | 51,7 | 34,6 | 17,1 | 66,9 | 33,1 |
1990 | 51,8 | 34,8 | 17,0 | 67,2 | 32,8 |
1995 | 51,7 | 35,1 | 16,6 | 67,9 | 32,1 |
2000 | 49,4 | 33,3 | 16,1 | 67,4 | 32,6 |
2001 | 48,9 | 32,9 | 16,0 | 67,3 | 32,7 |
2002 | 48,5 | 32,6 | 15,9 | 67,2 | 32,8 |
2003 | 48,0 | 32,3 | 15,7 | 67,3 | 32,7 |
2004 | 47,6 | 32,1 | 15,5 | 67,4 | 32,6 |
*Дані про населення наведено у 1913 p. у сучасних межах території України, у 1939 р. — за оцінкою по території У PCP без Закарпатської області; у 1959 та 1970 pp. — за переписом на 15 січня, у 1979 р. — за переписом на 17 січня, у 1989 р. — за переписом на 12 січня, у 2002 р. — за переписом на 5 грудня 2001 p., в інші роки — на початок року.
показник вперше зареєстровано у 1992 році, сільське населення цей критичний бар'єр подолало на 10 років раніше. З цього приводу можна сказати, що сільські жителі першими відчули на собі екологічну кризу, бо вони ближче до природи. На це наклались ще й соціально-економічні умови, у першу чергу, незадовільний стан медичного обслуговування.
Тільки на інфекційні недуги щороку хворіють 10—12 млн осіб, тобто кожний п'ятий житель України. Темпи зростання смертності від інфекційних хвороб в 1,2 раза перевищують відповідні показники загальної смертності.
Таблиця 2.3. Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту населення (на 1000 наявного населення)
Показник | 1985 | 1990 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 |
Кількість народжених |
| ||||||
всього | 15,0 | 12,7 | 9,6 | 7,8 | 7,7 | 8,1 | 8,5 |
у міських поселеннях | 15,6 | 12,7 | 8,8 | 7,2 | 7,2 | 7,7 | 8,3 |
у сільській місцевості | 13,8 | 12,7 | 11,1 | 9,2 , | 8,7 | 9,0 | 9,1 |
Кількість померлих |
|
| |||||
всього | 12,1 | 12,1 | 15,4 | 15,4 | 15,3 | 15,7 | 16,0 |
у міських поселеннях | 10,1 | 10,2 | 13,6 | 13,8 | 13,8 | 14,0 | 14,3 |
у сільській місцевості | 15,9 | 16,1 | 19,1 | 18,8 | 18,6 | 19,1 | 19,6 |
Природний приріст населення |
| ||||||
всього | 2,9 | 0,6 | -5,8 | -7,6 | -7,6 | -7,6 | -7,5 |
у міських поселеннях | 5,5 | 2,5 | -4,8 | -6,6 | -6,6 | -6,3 | -6,0 |
у сільській місцевості | -2,1 | -3,4 | -8,0 | -9.6 | -9,9 | -10,1 | -10,5 |
Високі темпи смертності зумовлені також захворюванням на туберкульоз, який називають хворобою бідності і який, безперечно, викликаний нинішнім станом соціально-економічного розвитку, низьким життєвим рівнем переважної більшості населення.
Значно підвищився рівень захворюваності сільських жителів, які здебільшого не звертаються до лікувально-профілактичних закладів. Навіть 20 % батьків, у яких хворіють діти, за медичною допомогою не звертаються у зв'язку з віддаленістю житла від медичного закладу, високою ціною транспортних перевезень та ін. До речі, не звертаються за медичними послугами і 16 % міських родин з причин браку коштів на ліки та з інших причин [9].
У результаті порівняно не лише зі СІЛА, а й із Росією демографічні показники в Україні значно гірші (табл. 2.4) [16].
Рис. 2.2. Кількість постійного населення України за статтю та віком
Таблиця 2.4. Основні демографічні показники в 1998 р.
Показник | Україна | Росія | США |
Природний приріст населення, % | -6,1 | -0,5 | 0,6 |
Очікувана тривалість життя, років | 67 | 67 | 76 |
У тому числі: |
|
|
|
чоловіків | 62 | 61 | 73 |
жінок | 73 | 73 | 79 |
Коефіцієнт народжуваності | 8,7 | 9 | 15 |
Коефіцієнт смертності | 14,8 | 14 | 9 |
Фахівці стверджують, що здоров'я майбутньої людини формується ще до її народження. За статистичними даними, хвороби системи кровообігу серед вагітних жінок за останні 10—12 років почали реєструватися вдвічі частіше, хвороби нирок — у п'ять разів, анемії — майже в дев'ять разів частіше. А це негативно позначається на стані здоров'я майбутніх дітей.
В табл. 2.5 наведено дані щодо коефіцієнтів дитячої смертності, а в табл. 2.6 подано відомості, що стосуються причин дитячої смертності.
Таблиця 2.5. Коефіцієнти дитячої смертності (померло дітей віком до одного року на 1000 народжених)
Показник | 1985 | 1990 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 |
Всього | 15,7 | 12,8 | 14,7 | 11,9 | И.З | 10,3 | 9,6 |
у міських поселеннях | 15,7 | 12,5 | 14,3 | 12,0 | 11,3 | 10,3 | 9,6 |
у сільській місцевості | 15,8 | 13,5 | 15,3 | 11,9 | 11,3 | 10,3 | 9,5 |
Погіршується стан здоров'я школярів, зокрема тих, які навчаються в спеціальних школах. Це зумовлено як зростанням навчального навантаження на дітей, так і погіршенням соціально-економічного становища. До речі, за даними медико-санітарних служб, не кращий стан здоров'я і педагогів, що зумовлено збільшенням навантаження у професійній діяльності. Характерними для них є розлади нервової системи у зв'язку з відсутністю постійного режиму дня, необхідних фізичних навантажень, велике нервове напруження, спостерігається порушений обмін речовин.
Останнім часом у медицині з'явилося поняття "децелерація" — зниження темпів росту й розвитку підростаючого покоління. Особливо помітне погіршення стану здоров'я тих, хто навчається. Кількість здорових дітей за період навчання лише з 1 до 8 класу зменшується в чотири рази, серед студентів за час навчання чисельність хворих зростає в 3,6 раза. А хвора нація неспроможна вирішувати широкомасштабні питання економічного, соціального і духовного розвитку. Відбувається девальвація людського капіталу^
у Подальше зміцнення здоров'я нації як передумови зростання людського капіталу, підвищення життєвого рівня потребують зміцнення матеріальної бази закладів системи охорони здоров'я, вдосконалення її структури.
Існує тенденція, згідно з якою робиться наголос на госпітальній формі лікування, що зашкоджує розвитку первинної медичної допомоги.
Спостерігається також деформація медичних послуг. Обсяги стаціонарної допомоги у 2,5 раза перевищують визначену ВООЗ кількість хворих, які могли б отримати необхідну допомогу в поліклініці чи вдома. Недостатньо використовується така дешева й ефективна форма обслуговування, як стаціонари при поліклініках.
Доцільно також розробити обласні програми з профілактики захворювань. Адже області істотно відрізняються за коефіцієнтами смертності та за основними причинами смертності (табл. 2.7) [23].
Одним із шляхів поліпшення медичного обслуговування населення є раціональне використання наявних ресурсів, зокрема за допомогою забезпечення науково обґрунтованого співвідношення чисельності лікарів і середнього медичного персоналу. Відсутність такого співвідношення — основна причина нераціонального задіяння і лікарів, і середнього медичного персоналу. Наприклад, у СІЛА співвідношення цих категорій працівників становить 1:4,7, а в Україні — 1:1,7.
У Постанові Кабінету Міністрів України "Про чисельність працівників бюджетних установ" від 11 червня 1998 року № 855 зазначається, що в Україні на 10 тис. населення припадає вдвічі більше лікарів, ніж, скажімо, в Німеччині. При
Таблиця 2.7. Коефіцієнти дитячої смертності (померло дітей віком до одного року на 1000 народжених)
Адміністративне утворення | Всього померлих | У тому числі від хвороб | |||
системи кровообігу | новоутворень | нещасних випадків, отруень і травм | органів дихання | ||
Україна | 1600,8 | 1001,2 | 194,9 | 151,8 | 63,3 |
Автономна Республіка Крим | 1517,5 | 974,0 | 194,1 | 171,1 | 46,9 |
Області |
| ||||
Вінницька | 1711,4 | 1199,8 | 186,9 | 135,2 | 59,5 |
Волинська | 1469,9 | 878,9 | 151,6 | 120,2 | 154,0 |
Дніпропетровська | 1665,3 | 1052,0 | 206,2 | 168,9 | 63,4 |
Донецька | 1733,1 | 1069,6 | 218,4 | 175,1 | 58,5 |
Житомирська | 1767,4 | 1196,1 | 195,6 | 168,9 | 64,8 |
Закарпатська | 1194,8 | 687,8 | 141,0 | 90,5 | 46,9 |
Запорізька | 1635,4 | 809,3 | 234,3 | 183,7 | 50,3 |
Івано-Франківська | 1327,9 | 795,4 | 161,5 | 92,1 | 92,7 |
Київська | 1728,1 | 1213,9 | 212,4 | 155,7 | 40,1 |
Кіровоградська | 1816,5 | 997,6 | 216,1 | 187,2 | 69,1 |
Луганська | 1772,7 | 1117,5 | 210,2 | 175,3 | 85,1 |
Львівська | 1335,5 | 864,4 | 152,3 | 94,7 | 75,3 |
Миколаївська | 1652,0 | 743,0 | 183,4 | 175,4 | 47,3 |
Одеська | 1615,6 | 989,1 | 201,3 | 180,5 | 51,6 |
Полтавська | 1863,9 | 1187,3 | 211,3 | 182,4 | 75,4 |
Рівненська | 1369,2 | 890,4 | 160,3 | 104,3 | 40,3 |
Сумська | 1848,8 | 1192,1 | 197,8 | 179,3 | 98,3 |
Тернопільська | 1488,2 | 1011,1 | 183,3 | 81,9 | 92,5 |
Харківська | 1625,3 | 1081,0 | 192,4 | 165,8 | 36,7 |
Херсонська | 1580,9 | 884,6 | 215,6 | 181,3 | 27,7 |
Хмельницька | 1664,8 | 946,0 | 202,2 | 130,0 | 83,7 |
Черкаська | 1762,5 | 1192,6 | 192,5 | 145,4 | 95,8 |
Чернівецька | 1362,8 | 933,7 | 178,2 | 98,0 | 60,4 |
Чернігівська | 2044,5 | 1385,2 | 208,4 | 187,7 | 94,7 |
м. Київ | 1069,6 | 662,1 | 172,2 | 112,5 | 30,5 |
м. Севастополь | 1409,4 | 824,8 | 257,1 | 145,1 | 39,1 |
цьому не враховується, що в Німеччині до складу лікарів не входять стоматологи, гігієністи, ті лікарі, які не займаються безпосередньо лікуванням. Не береться до уваги й те, що в Німеччині втричі більше середнього медичного персоналу, ніж в Україні, а це означає, що раціональніше організований процес роботи лікарів. Перевантаження середнього медперсоналу зумовлює його високу плинність, що негативно позначається на обсягах і якості медичних послуг. Державна система охорони здоров'я України нині виявилась недостатньо підготовленою до такого різкого зростання захворюваності.
Послуги ж, які надаються недержавними медичними закладами, практично недоступні для населення з низькими доходами. Недоступні такі послуги і для переважної більшості сільських жителів, безробітних, пенсіонерів.
Незадовільний стан здоров'я населення України зумовлений також нездоровим способом життя, нераціональним харчуванням, що спричинене умовами життя у час здійснення реформ. Встановлено, що погане харчування в дитинстві негативно позначається не лише на стані здоров'я, а й на продуктивності праці в дорослому віці. І навпаки, поліпшене харчування сприяє зниженню захворюваності та смертності і, врешті-решт, збільшенню тривалості життя.
Сучасна структура харчування характеризується низьким рівнем споживання білково-калорійних продуктів, що негативно позначається на здоров'ї населення, провокує збільшення кількості соціальних хвороб, так званих хвороб бідності. Останнім часом в Україні спостерігається підвищення захворюваності органів травлення, ендокринної системи, обміну речовин тощо. /
Україна з 1991 р. за рівнем смертності посідає перше місце в Європі. 40 % дітей народжуються з тими чи іншими відхиленнями у стані здоров'я. До школи йдуть практично здоровими всього 10—15 % дітей.
Показники народжуваності і смертності серед сільського населення значно вищі, ніж серед жителів міста.
Різко зростає захворюваність населення та смертність у працездатному віці. Лише за 90-ті роки останній показник зріс більш як на 20 %. Серед причин смертності переважають хвороби кровообігу (понад 55 % ), новоутворення (14 % ), хвороби органів дихання (близько 6 %).
Нині за середньою тривалістю життя населення Україна посідає 57-ме місце у світі серед чоловіків і 45-те — серед жінок. У межах нашої держави найменша тривалість життя спостерігається серед населення південних областей України, де люди живуть у середньому на 3—4 роки менше ніж у західних. Загальновизнано, що хвора нація неспроможна ефективно вирішувати питання економічного, соціального і духовного розвитку. Знижується поріг життєстійкості.
Нині майже всі показники здоров'я населення України є набагато гіршими, ніж, скажімо, у Франції, Англії, Швеції, інших розвинених країнах світу, що зумовлено насамперед складною економічною ситуацією, нездоровим способом життя, низьким рівнем фінансового забезпечення галузі охорони здоров'я. У 1996 р. обсяг фінансування становив 3,7 % ВВП, у 1998 р. — 3,4, у 1999 р. — 3,1 %, тобто 40 % оптимальних потреб.
Особливо треба наголосити на прямій залежності життя людей в Україні від стану навколишнього середовища. Внаслідок постійного втручання людини в природу відбувається порушення екологічної рівноваги і, як наслідок — посилення нервово-емоційного напруження при повній консервативності функцій організму, що може бути причиною погіршення здоров'я населення. Це викликає необхідність розширення і поглиблення наукових досліджень факторів навколишнього середовища.
- 1.2. Завдання екології
- 1.3. Людське суспільство та середовище його існування
- 1.3.1. Поняття про середовище існування
- 1.3.2. Уявлення давніх українців про природу
- 1.3.3. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища
- 1.4. Структура природного середовища
- 1.4.1. Географічна оболонка
- 1.4.2. Атмосфера
- 1.4.3. Літосфера
- 1.4.4. Гідросфера
- 1.4.5. Природні ресурси
- 1.5. Поняття про біосферу
- 1.5.1. Коло життя
- 1.5.2. Роль в.І. Вернадського у вивченні біосфери та ноосфери
- 1.5.3. Загальні властивості біосфери
- 1.5.4. Кругообіг речовин у біосфері
- 1.5.5. Трансформація енергії у біосфері
- 1.6. Екосистеми та їх місце в організації біосфери
- 1.6.1. Рівні організації органічного світу
- 1.6.2. Поняття про екосистеми
- 1.6.3. Ланцюги живлення та піраміди мас, чисел і енергії
- 1.6.4. Класифікація екосистем
- 1.6.5. Основні екосистеми світу
- 1.7. Екологія популяцій
- 1.7.1. Ознаки популяцій
- 1.7.2. Етологічна структура популяцій
- 1.7.3. Популяційні аспекти розвитку людства
- 1.8. Екологічні фактори та їхній вплив на життєдіяльність організмів
- 1.8.1. Поняття про екологічні фактори
- 1.8.2. Класифікація екологічних факторів
- 1.9. Основні екологічні закони
- 2. Вплив діяльності людини на довкілля
- 2.1. Демографічні проблеми і можливості біосфери
- 2.1.1. Демографічні проблеми України
- 2.1.2. Урбанізація та її негативні наслідки
- 2.2. Основні джерела антропогенного забруднення довкілля
- 2.2.1. Радіоактивне забруднення
- 2.2.2. Шумове забруднення
- 2.2.3. Електромагнітне забруднення
- 2.2.4. Основні методи визначення забруднень
- 2.3. Соціоекологічні проблеми літосфери
- 2.3.1. Вплив діяльності людського суспільства на геологічне середовище
- 2.3.2. Ґрунт — важливий компонент біосфери
- 2.3.4. Сучасний стан ґрунтів України та шляхи його поліпшення
- 2.4.2. Сталий розвиток і вода
- 2.4.3. Джерела забруднення гідросфери
- 2.4.4. Антропогенний вплив на води Світового океану
- 2.4.5. Забруднення природних вод України
- 2.5.2. Стан повітряного середовища України
- 2.6. Правові та міжнародні аспекти охорони природи
- 2.6.1. Міжнародні природні ресурси та співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища
- 2.6.1.1. Міжнародні природні ресурси
- 2.6.1.2. Міжнародне співробітництво в галузі охорони природи
- 3. Охорона навколишнього природного середовища
- 3.1. Контроль і моніторинг природного середовища в Україні
- 3.1.1. Стан навколишнього природного середовища в Україні
- 3.1.2. Правові аспекти охорони навколишнього природного середовища
- 3.1.3. Організація служб охорони навколишнього природного середовища
- 3.2. Види забруднення навколишнього природного середовища та напрямки його охорони
- 3.3 Природоохоронна діяльність підприємств
- 3.3.1. Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств
- 3.3.2. Екологічна паспортизація підприємств
- 3.4. Економічні аспекти охорони навколишнього природного середовища
- 3.4.1. Методи управління природоохоронною діяльністю
- 3.4.2. Економічний механізм охорони навколишнього природного середовища
- 3.4.3. Еколого-економічні показники оцінки виробничих процесів
- 3.4.4. Визначення збитків, що завдаються навколишньому середовищу господарською діяльністю промислових підприємств
- 3.4.5. Ефективність заходів з охорони навколишнього природного середовища
- 3.5. Оцінка забруднення земель та ґрунтів
- 3.5.1. Загальні положення
- 3.6. Раціональне використання та охорона водних ресурсів
- 3.6.1. Загальні положення
- 3.6.2. Водокористування та водоспоживання
- 3.6.3. Джерела забруднення води
- 3.6.4. Контроль якості води
- 3.6.5. Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
- 3.6.6. Способи очищення стічних вод
- 3.7. Визначення антропогенного впливу на повітряне середовище
- 3.7.1. Вплив промислових викидів в атмосферу на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, ґрунт та водоймища
- 3.7.2. Визначення ступеня забрудненості атмосфери
- 3.7.3. Визначення категорії небезпечності підприємств залежно від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
- 3.7.4. Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- 3.7.4.1. Розрахунок аерозольного виносу електроліту з акумуляторів
- 3.7.5. Розрахунок гранично допустимих викидів для одиночного джерела або близько розташованих одиночних джерел
- 3.7.6.1. Нагріті газоповітряні суміші
- 3.7.6.4. Максимальні приземні концентрації для близько розташованих точкових джерел з рівними висотами, діаметрами устів, швидкостями виходу та перегріванням газоповітряної суміші
- 3.7.6.5. Максимальна концентрація для аераційного ліхтаря
- 3.7.6.6. Визначення гдв та тпв для окремого джерела
- 8.7.6.7. Визначення максимальної концентрації суміші при викиді через багатоствольну трубу
- 3.7.8.2. Зниження забруднення атмосфери вихлопними газами від двигунів внутрішнього згоряння