3.3.1. Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств
Основною метою експертних оцінок, котрі мають назву "інженерно-екологічна експертиза", є всебічна оцінка впливу підприємства на природне середовище:
— на стадії затвердження проекту;
— при функціонуванні підприємства та при його розширенні;
— при складанні заключення та при виробленні рішення про затвердження або відхилення проекту;
— на стадії визначення можливості подальшого функціонування підприємства;
— при обмеженні обсягу випуску або при припиненні випуску того чи іншого виду продукції;
— при визначенні необхідності установки або застосування нових природоохоронних заходів;
— при модернізації існуючих підприємств.
Інженерно-екологічна експертиза дозволяє виявити найбільш ймовірні екологічні наслідки будівництва, функціонування та розширення підприємства порівняно з бажаним, допустимим станом природного і оточуючого людину середовища.
Підприємство не повинне наднормативно впливати на природне та оточуюче людину середовище, не повинне перешкоджати власній роботі та функціонуванню розташованих поряд підприємств, порушуючи через оточуюче їх природне середовище хід технологічних процесів, не повинне завдавати шкоди здоров'ю населення.
Інженерно-екологічна експертиза полягає в оцінці довготривалого впливу підприємства на природні ресурси, природні умови, умови подальшого розвитку промисловості регіону та умови життя мешканців локальної ділянки місцевості.
Згідно з діючими законодавчими актами інженерно-екологічній експертизі підлягають такі матеріали:
— проекти регіональних комплексних схем охорони природного середовища в містах та промислових центрах (міністерства та відомства за участю місцевих органів управління і територіальних органів контролю природного середовища);
— проекти планування, забудови міст та інших населених пунктів (органи державного санітарного нагляду і територіального контролю за станом природного середовища за участю місцевих органів управління);
— проекти будівництва великих регіональних та міжрегіональних народногосподарських об'єктів, пов'язаних з впливом на природне середовище (міжвідомчі комісії за участю міністерств, відомств та наукових установ);
— технічна документація на нові види сировини, виробів, матеріалів для народного господарства (органи охорони здоров'я спільно із зацікавленими органами нагляду).
Проекти локального рівня (будівництво окремих невеликих підприємств, електростанцій, висушування боліт, розорювання земель тощо) підлягають галузевій або територіальній експертизі лише в частині розділів "Охорона природи". Метою цієї експертизи є оцінка повноти поданого матеріалу, правильності та точності виконаних обґрунтувань та розрахунків, переконливості прийнятих рішень.
Загалом інженерно-екологічна експертиза складається з трьох етапів:
— розгляд завдання з проектування об'єкта та результати пошукових робіт, проведених на місці передбачуваного будівництва. Результатом першого етапу є оцінка вихідних даних, що містяться в проекті будівництва. При цьому передбачається також оцінка вихідних даних, покладених в основу проекту при розрахунках передбачуваного впливу на природне та оточуюче людину середовище;
— оцінка технологічних рішень, характеристик обладнання та властивостей матеріалів; встановлення можливості їхнього використання в природних умовах місця будівництва об'єкта;
— оцінка проекту загалом. При проведенні інженерно-екологічної експертизи проекту найбільш доцільною є наявність двох-трьох альтернативних рішень для передбачуваного об'єкта будівництва. Здійснюється аналіз природоохоронних заходів та засобів щодо відновлення природного середовища з кожного альтернативного рішення, оцінка їхньої ефективності.
З метою отримання вірогідних експертних оцінок в проведенні інженерно-екологічної експертизи беруть участь працівники реконструйованих, діючих подібних підприємств та тих, що будуються, місцеві органи влади і громадські організації, населення району будівництва.
Матеріали екологічних обґрунтувань щодо збереження чистоти природного та оточуючого людину середовища при будівництві нових підприємств повинні бути достатньо переконливими не лише для інстанцій та фахівців, що їх затверджують, але й для широких верств населення. В іншому випадку втручання громадськості може призвести до затримки будівництва або навіть до відхилення проектів.
- 1.2. Завдання екології
- 1.3. Людське суспільство та середовище його існування
- 1.3.1. Поняття про середовище існування
- 1.3.2. Уявлення давніх українців про природу
- 1.3.3. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища
- 1.4. Структура природного середовища
- 1.4.1. Географічна оболонка
- 1.4.2. Атмосфера
- 1.4.3. Літосфера
- 1.4.4. Гідросфера
- 1.4.5. Природні ресурси
- 1.5. Поняття про біосферу
- 1.5.1. Коло життя
- 1.5.2. Роль в.І. Вернадського у вивченні біосфери та ноосфери
- 1.5.3. Загальні властивості біосфери
- 1.5.4. Кругообіг речовин у біосфері
- 1.5.5. Трансформація енергії у біосфері
- 1.6. Екосистеми та їх місце в організації біосфери
- 1.6.1. Рівні організації органічного світу
- 1.6.2. Поняття про екосистеми
- 1.6.3. Ланцюги живлення та піраміди мас, чисел і енергії
- 1.6.4. Класифікація екосистем
- 1.6.5. Основні екосистеми світу
- 1.7. Екологія популяцій
- 1.7.1. Ознаки популяцій
- 1.7.2. Етологічна структура популяцій
- 1.7.3. Популяційні аспекти розвитку людства
- 1.8. Екологічні фактори та їхній вплив на життєдіяльність організмів
- 1.8.1. Поняття про екологічні фактори
- 1.8.2. Класифікація екологічних факторів
- 1.9. Основні екологічні закони
- 2. Вплив діяльності людини на довкілля
- 2.1. Демографічні проблеми і можливості біосфери
- 2.1.1. Демографічні проблеми України
- 2.1.2. Урбанізація та її негативні наслідки
- 2.2. Основні джерела антропогенного забруднення довкілля
- 2.2.1. Радіоактивне забруднення
- 2.2.2. Шумове забруднення
- 2.2.3. Електромагнітне забруднення
- 2.2.4. Основні методи визначення забруднень
- 2.3. Соціоекологічні проблеми літосфери
- 2.3.1. Вплив діяльності людського суспільства на геологічне середовище
- 2.3.2. Ґрунт — важливий компонент біосфери
- 2.3.4. Сучасний стан ґрунтів України та шляхи його поліпшення
- 2.4.2. Сталий розвиток і вода
- 2.4.3. Джерела забруднення гідросфери
- 2.4.4. Антропогенний вплив на води Світового океану
- 2.4.5. Забруднення природних вод України
- 2.5.2. Стан повітряного середовища України
- 2.6. Правові та міжнародні аспекти охорони природи
- 2.6.1. Міжнародні природні ресурси та співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища
- 2.6.1.1. Міжнародні природні ресурси
- 2.6.1.2. Міжнародне співробітництво в галузі охорони природи
- 3. Охорона навколишнього природного середовища
- 3.1. Контроль і моніторинг природного середовища в Україні
- 3.1.1. Стан навколишнього природного середовища в Україні
- 3.1.2. Правові аспекти охорони навколишнього природного середовища
- 3.1.3. Організація служб охорони навколишнього природного середовища
- 3.2. Види забруднення навколишнього природного середовища та напрямки його охорони
- 3.3 Природоохоронна діяльність підприємств
- 3.3.1. Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств
- 3.3.2. Екологічна паспортизація підприємств
- 3.4. Економічні аспекти охорони навколишнього природного середовища
- 3.4.1. Методи управління природоохоронною діяльністю
- 3.4.2. Економічний механізм охорони навколишнього природного середовища
- 3.4.3. Еколого-економічні показники оцінки виробничих процесів
- 3.4.4. Визначення збитків, що завдаються навколишньому середовищу господарською діяльністю промислових підприємств
- 3.4.5. Ефективність заходів з охорони навколишнього природного середовища
- 3.5. Оцінка забруднення земель та ґрунтів
- 3.5.1. Загальні положення
- 3.6. Раціональне використання та охорона водних ресурсів
- 3.6.1. Загальні положення
- 3.6.2. Водокористування та водоспоживання
- 3.6.3. Джерела забруднення води
- 3.6.4. Контроль якості води
- 3.6.5. Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
- 3.6.6. Способи очищення стічних вод
- 3.7. Визначення антропогенного впливу на повітряне середовище
- 3.7.1. Вплив промислових викидів в атмосферу на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, ґрунт та водоймища
- 3.7.2. Визначення ступеня забрудненості атмосфери
- 3.7.3. Визначення категорії небезпечності підприємств залежно від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
- 3.7.4. Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- 3.7.4.1. Розрахунок аерозольного виносу електроліту з акумуляторів
- 3.7.5. Розрахунок гранично допустимих викидів для одиночного джерела або близько розташованих одиночних джерел
- 3.7.6.1. Нагріті газоповітряні суміші
- 3.7.6.4. Максимальні приземні концентрації для близько розташованих точкових джерел з рівними висотами, діаметрами устів, швидкостями виходу та перегріванням газоповітряної суміші
- 3.7.6.5. Максимальна концентрація для аераційного ліхтаря
- 3.7.6.6. Визначення гдв та тпв для окремого джерела
- 8.7.6.7. Визначення максимальної концентрації суміші при викиді через багатоствольну трубу
- 3.7.8.2. Зниження забруднення атмосфери вихлопними газами від двигунів внутрішнього згоряння