Опріснення морської води, його екологічна ефективність

Світовий океан відіграє важливу роль у створенні всієї прісної води. З його поверхні щорічно переноситься повітряними потоками і випадає, на сушу 47 тис. км³ прісної води.

Минув той час, коли прісну воду розглядали як безкоштовний дар природи. Природна вода, доведена до споживача і створена на опріснювальних установках, має вартість і ціну, на яку сильно впливає співвідношення попиту й пропозиції. Високі ціни на воду і прогрес в області опріснення морської води роблять опріснену воду конкурентноздатною природній прісній воді.

Перегінний куб для отримання прісної води шляхом дистиляції був відомий із древніх часів. Протягом двох тисяч років цей спосіб залишився найпростішим і найпоширенішим. Провідне місце за кількістю дистиляційних установок І за масштабами виробництва прісної .води належало і зараз належить морському флоту.

Створенням промислових опріснювальних установок на суші стали "займатися в кінці XIX — початку XX ст. Дистиляційний метод опріснення води добре І вигідно поєднувався з виробництвом електроенергії. Поруч з удосконаленням дистиляційного методу розробляються і застосовуються інші методи й процеси отримання прісної води: шляхом природного і штучного виморожування (газгідратний метод), хімічних процесів іонообміну (реагентні методи), екстракційних процесів, з застосуванням мембран — гіперфільтрації (електродіаліз), біологічних методів..

Існуючі способи опріснення зустрічаються з проблемами утилізації і знищення залишкових росолів.

Технічний прогрес в способах і методах опріснення води сприяє різкому зниженню вартості продукції. У 1952 р. тонна опрісненої, води в США коштувала 2 долари, до початку 90-х років вона впала у ціні до 36 центів, на величезних опріснювальних установкам, побудованих у Кувейті і Лас-Пальмасі (Канадські острови), тонна води коштує 10 центів і менше.

У 1970 р. у світі експлуатувалось 800 потужних опріснювальних установок загальною продуктивністю 1,25 млн. м³/доб. У 1977 р. число їх збільшується до 1600, а потужність— до 3,7 млн. м³/доб. З 1981 р. опріснювалось більше 7 млн. м³/доб. Тільки у прибережних районах Саудівської Аравії діє 23 опріснювальних заводи. загальною потужністю 0,5 млн. м³/доб.

За підрахунками вчених забезпеченими водою можна вважати ті регіони, де водозабір не перевищує 20 % річного стоку на рік.

У Європі такий рівень буде досягнутий в 2010 ропі, але. вже зараз у багатьох країнах і регіонах, в тому числі в Україні (південному регіоні), він перевищений. Отже, сьогодні промислові підприємства Одеської області І Кримської республіки покривають свої потреби у воді за рахунок морської на 33—35 %, а окремі підприємства до 99,4 %.

За підрахунками економістів, опрісненням морської води в Азово-Чорноморському регіоні можна отримати до 20 млн. м³ води в річ за ціною менше 50 центів/м³ і цим самим сприяти вирішенню гострої проблеми водопостачання різних галузей народного господарства В період 1990—2000 pp. світові об'єми опріснення, напевно, досягнуть 40 млн. м³ води/доб. Із збільшенням потужності значно зменшиться вартість опріснення. Вона залежить також від методу опріснення, солоності морської води і інших факторів.