9. Ландшафт і геосистема.

Ландшафт – це основна геосистема всередині фізико-географічної області(країни), яка являє собою частину земної поверхні, на якій мається своєрідна для нього система фацій, які утворюють територіальні поєднання(Урочища і групи урочищ), динамічні і різного роду факторальні ряди.

Геосистема – це матеріальне вираження цілісності географічної оболонки та окремих її частин. Поняття геосистема запропоновано академіком В.Сочавою з метою підкреслити те що ПТК є об’єктом який має всі основні властивості системи і тому повинен досліджуватися насамперед як система.

Розрізняються три ранги геосистем:

- планетарна геосистема( ГО)

- основна геосистема ( ландшафт )

- елементарні геосистеми ( фізико-географічні фації)

6. Поняття про ландшафтну сферу як структурну Частину ГО. Епігеосфера відзначається подвійним характером диференціації по горизонталі, по вертикалі. На контактах атмосфери, гідросфери і літосфери відбувається найактивніша їх взаємодія і проникнення, що обумовлює появу грунтового покриву – основи ландшафтів. Цю тонку плівку епігеосфери називають ландшафтною сферою.Ландшафтна сфера, ландшафтна оболонка, центральний, приземний шар географічної оболонки, що знаходиться в зоні безпосереднього контакту, взаємного проникнення і активного енерго-масообміну літосфери, атмосфери та гідросфери, шар найвищої концентрації життя на Землі - її біологічний фокус. Термін запропонований географом Ю. К. Єфремовим (1950) як сфера, що охоплює природні та антропогенні ландшафти і саме людство в біосоціальному аспекті. С. В. Калесник розглядав ландшафтну сферу як синонім географічної оболонки. Структурними елементами ландшафтної сфери є географічні ландшафти.У масштабі всієї земної кулі вертикальна потужність ландшафтної сфери невелика. Її нижня межа визначається глибиною проникнення в земну кору процесів гіпергенезу. На рівнинах вона лежить в межах декількох десятків метрів від земної поверхні, що збігалося з підошвою горизонту грунтових вод, в горах охоплює товщу гірських порід до глибини перших сотень метрів. Верхня межа приземний шар атмосферного повітря, який відчуває вплив речовинно-енергетичних потоків від ландшафтного покриву Землі: довгохвильового (теплового) випромінювання, турбулентного теплообміну, водяної пари; аерозолів рідких і твердих речовин, включаючи пил, пилок, спори, солі, основної маси аеробіосфери. Насичений ними нижній шар тропосфери може досягати по висоті кількох сотень метрів. У загальній складності потужність ландшафтна сфера, як правило, не перевищує по вертикалі 500-700 м. Поширення ландшафтної сфери глобальне. У широкому розумінні, по Ф.Н. Мількова, вона розпадається на п'ять варіантів: наземний, земноводний, водно-поверховий, льодовий, донний.