95. Місце і значення ландшафтознавчого аналізу довкілля у сільському господарстві.

Аналіз рельєфу є складовим елементом комплексного ландшафтознавчого аналізу території. В процесі аналізу вирішуються наступні завдання:

а) територія поділяється за умовами стану природного ландшафту (виділяються ділянки придатні для тієї чи іншої господарської діяльності, за розмірами капіталовкладень на освоєння та використання)

На даній території визначають вододіли, тальвеги, підошви схилів і бровки обривів.

Також складається планограма розподілу території за нахилом.

Клас І. Землі, практично не мають обмежень для вирощування сільськогосподарських культур Рельєф рівнинний або на схилах до 4,5°.Грунтинезмиті, потужні, добре дреновані, з доброю водоутримуючою здатністю, структурні, високопродуктивні, доб­ре піддаються обробітку. Бал бонітету в межах від 40 до 100

Клас II. Землі, які мають повні помірні обмеження (ерозійна небезпека, слабозмиті, слабе перезволоження, яке регулюється агротехнікою, слаба водопроникність, відносно менше сприятливі кліматичні умови, менше продуктивні і тп ). Розміщені на схилах до 4,5° Придатні для вирощування всіх сільськогосподарськихкультур, але потребують застосування протиерозійних або інших заходів Порівняно з попереднім класом, потребують додаткових затрат праці і засобів на виробництво одиниці продукції Бал бонітету в межах від 40 до 60

Клас III. Землі цього класу мають відносно середні обмежен­ня, які призводять до скорочення набору можливих сільськогосподарських культур (низька водопроникність, продук­тивність, кам'янистість, перезволоженість, засушливість, затоп­лення і тп ) Розміщені на схилах до 5° Вимагають застосування спеціальних меліоративних або протиерозійних заходів При пра­вильній агротехніці дають добрі врожаї окремі культури Бал бон­ітету від 20 до 40

Клас IV. Землі мають знанні обмеження (схили до 7°, піддані ерозії середньозмиті, низька водоутримуюча здатність ґрунтів, ґрунти недостатньо потужні, з низькою родючістю) Придатні для вирощування небагатьох сільськогосподарських культур і потребують при цьому спеціальних протиерозійних заходів В залежності від погодних умов року і при правильному дотриманні агро­техніки окремі культури на цих землях можуть мати низьку і се­редню продуктивність, із-за наявності декількох обмежуючих факторів Бал бонітету в межах від 20 до 40

Клас V. Землі цього класу мають сильні обмеження для вико­ристання в землеробстві (Інтенсивна ерозія, розміщені на схилах 7-10 і більше градусів, поганий дренаж, висока ступінь кам'янистості, низька водоутримуюча здатність, часті затоплення, нес­приятливі кліматичні умови і тп ) непридатні для вирощування польових культур При відповідному поліпшенні можуть використо­вуватись для вирощування багаторічних трав або для сінокосіння Бонітет у межах 20 - 40 балів

Клас VI. Землі мають сильні обмеження і можуть використо­вуватись тільки під пасовища або сінокоси Основні обмежуючіфактори, складний рельєф, схили 7-10 і більше градусів, яри, промоїни, сильнозмиті або розмиті, кам'янисті, малопотужні грун­ти, непридатні для обробітку, часті затоплення Агротехнічні прийо­ми не поліпшують якість цих земель. Застосування різних меліо­ративних заходів на них теж неможливе. Бонітет цих земель в межах від 5 до 20 балів.

Клас VII. Землі цього класу непридатні для сільськогосподарського використання. В цей клас включаються також невеликі по площі болота і водойми.