47. Моніторинг земель та державний земельний кадастр

Моніторинг земель — важлива функція управління у сфері використання та охорони земель. Його об’єктом є землі України незалежно від форм власності на землю, цільового призначення та характеру використання. Моніторинг земель складається із систематичних спостережень за станом земель (зйомки, обстеження і вишукування), виявлення змін, а також оцінки: стану використання угідь, полів, ділянок; процесів, пов’язаних зі змінами родючості ґрунтів, збільшенням сільськогосподарських угідь, забрудненням земель токсичними речовинами; стану берегових ліній річок, морів, озер, водосховищ, гідротехнічних споруд; процесів, пов’язаних з утворенням ярів, селевими потоками, землетрусами та іншими явищами; стану земель у межах населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазодобувними об’єктами, очисними спорудами, а також іншими промисловими об’єктами.

До завдань моніторингу земель належать: довгострокові систематичні спостереження за станом земель; аналіз екологічного стану земель; своєчасне виявлення змін стану земель, оцінка цих змін, прогноз і вироблення рекомендацій щодо запобігання негативним процесам та усунення їх наслідків; інформаційне забезпечення ведення державного земельного кадастру, землекористування, землеустрою, державного контролю за використанням та охороною земель, а також власників земельних ділянок.

Моніторинг земель здійснюється відповідно до загальнодержавних і регіональних (місцевих) програм.

Державна система моніторингу навколишнього природного середовища загалом покладається на Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Моніторинг земель є складовою загального моніторингу довкілля.

державний земельний кадастр – єдина державна система відомостей та документів, яка містить дані про земельні ділянки, їх правовий режим, а також дані про оцінку земель, їх кількісну та якісну характеристики, розподіл між власниками і користувачами, в тому числі орендарями земельних ділянок;

ведення державного земельного кадастру – систематизація документованих відомостей шляхом ведення земельно-кадастрової документації та ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру відповідно до закону;

ведення земельно-кадастрової документації – систематизація та зберігання відомостей і документів про земельні ділянки, кількісну і якісну характеристики земель, їх оцінку, розподіл між власниками і користувачами, в тому числі орендарями земельних ділянок, та передача їх до бази даних державного земельного кадастру, а також ведення книги записів реєстрації державних актів і договорів оренди землі, поземельної книги, чергового кадастрового плану та інших відомостей і документів відповідно до закону; земельно-кадастрові роботи – роботи з кадастрового зонування території, кадастрових зйомок, бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, грошової оцінки земельних ділянок, обліку кількості та якості земель;