85. Природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України
Уперше на законодавчому рівні відносини щодо об'єктів, занесених до Зеленої книги, одержали в Україні правову регламентацію в Законі України «Про рослинний світ». Відповідно до ст. 31 цього Закону рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угруповання підлягають охороні на всій території України і заносяться до Зеленої книги України.
Порядок ведення Зеленої книги України визначається Положенням про неї, яке затверджується Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. «г» ст. 4 Закону рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України, належать до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення. Занесення природних рослинних угруповань до Зеленої книги України є одним із засобів забезпечення охорони рослинного світу в Україні.
Зелена книга є офіційним державним документом, у якому зведено відомості про сучасний стан рідкісних, таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають особливій охороні.
Зелена книга становить основу для розроблення охоронних заходів щодо збереження, відтворення та використання занесених до неї природних рослинних угруповань. Охорона цих угруповань спрямовується на збереження їх ценотичної структури, популяцій рідкісних видів рослин та умов місцезростання.
Законодавство передбачає такі заходи охорони природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги:
- установлення їх особливого правового статусу, врахування вимог щодо охорони цих угруповань під час розроблення нормативно-правових актів;
- створення на місцевостях, де існують угруповання, біосферних заповідників, інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі транскордонних;
- врахування спеціальних вимог щодо їх збереження під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розроблення проектної та проектно-планувальної документації, проведення екологічної експертизи тощо;
- проведення постійного моніторингу за їх станом та необхідних наукових досліджень;
- запровадження особливих видів режиму збереження;
проведення відповідної еколого-просвітницької роботи та інформування громадськості про їх стан.
Особливий правовий статус відповідних об'єктів має на меті відтворення природних рослинних угруповань трьома можливими способами: 1) шляхом сприяння їх природному відновленню; 2) через запобігання небажаним змінам та негативному антропогенному впливу; 3) їх формуванням на штучно створених об'єктах природно-заповідного фонду.
Пропозиції щодо занесення до Зеленої книги чи вилучення з неї можуть подаватися науково-дослідними установами, державними та громадськими організаціями, окремими вченими, фахівцями, які здійснюють охорону та використання природних рослинних ресурсів, разом з відповідним науковим обґрунтуванням із зазначенням відомостей про ботаніко-географічне та історичне значення, рідкісність, кількість місць зростання та їх площу, рівень стабільності екологічних умов та інших показників, що свідчать про необхідність вжиття заходів для охорони певних угруповань.
Визначення природних рослинних угруповань, які підлягають занесенню до Зеленої книги, здійснюється Мінприроди України. На це ж міністерство покладається ведення Зеленої книги, що фінансується за рахунок державного бюджету. Разом з іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування Мінприроди України організує охорону та відтворення рослинних угруповань, а також забезпечує державний контроль за дотриманням відповідних вимог.
Мінприроди України забезпечує офіційне видання Зеленої книги не рідше ніж один раз на 10 років та розповсюдження її примірників; оперативне інформування заінтересованих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій та громадян про зміни, що вносяться до Зеленої книги. Зараз до Зеленої книги України занесено близько 130 рідкісних і таких, що зникають, типових рослинних угруповань.
- 2. Предмет і поняття екологічного права
- 3. Об'єкти і суб'єкти екологічного права
- 4.Система екологічного права
- 5 . Загальна характеристика екологічного законодавства
- 6. Екологічні права
- 7. Обов’язки громадян у галузі екології
- 8. Право власності на природні ресурси
- 9. Формами забезпечення права власності на природні ресурси
- 10. Об'єктами права власності
- 11. Право природокористування
- 12. Право природокористування
- 13. Суб'єкти права природокористування
- 14. Головними підставами виникнення
- 15. Праву екологічної безпеки
- 16. Особливості правовідносин у галузі забезпечення екологічної безпеки
- 17. Механізм правового забезпечення екологічної безпеки
- 18 . Управління у галузі охорони нпс
- 19. Органи загального державного управління
- 20.Органи спеціального державного управління
- 21. Громадське управління у галузі екології
- 22.Екологічний моніторинг (моніторинг довкілля)
- 23.Державний облік в галузі охорони навколишнього природного середовища
- 24. Екологічні нормативи
- 25. Екологічна експертиза
- 26. Екологічне лімітування
- 27. Екологічне ліцензування
- 28. Екологічне інформування (екологічне інформаційне забезпечення)
- 29.Екологічний контроль.
- 30. Економіко-правовий механізм охорони довкілля
- 31. Правові форми платежів в галузі екології
- 32. Відповідальність в екологічному праві
- 33. Екологічне правопорушення як підстава юридичної відповідальності
- 34. Види юридичну відповідальність .
- 35. Особливості кримінальної відповідальності в галузі екології
- 37.Дисциплінарна відповідальність
- 38.Майнова відповідальність
- 39. Земельні правовідносини
- 40. Склад та цільове призначення земель України
- 41. Право власності на землі України
- 42. Право користування землею
- 43. Набуття і припинення права власності на землю
- 44. Правова охорона земель
- 45. Відповідальність
- 46. Контроль за використанням та охороною земель
- Глава 32 Стаття 187. Завдання контролю за використанням та охороною земель
- 47. Моніторинг земель та державний земельний кадастр
- 48. Правовою охороною земель сільськогосподарського призначення
- 49. Правова охорона земель житлової та громадської забудови
- 50. Правова охорона земель промисловості, транспорту
- 51. Землі оборони, їх правова охорона
- 52. Загальні положення надрового права.
- 53. Основні права та обов’язки користувачів надрами
- 54. Публічне управління і контроль в галузі геологічного вивчення
- 55. Види користувачів надрами, порядок надання у користування
- 56. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету
- 57. Правова охорона надр
- 58. Відповідальність за порушення законодавства про Надра
- 59. Загальні положення лісового законодавства. Право власності на ліси
- 60. Загальна характеристика права лісокористування
- 61. Державне регулювання та управління у сфері лісових відносин
- Стаття 26. Повноваження Верховної Ради України у сфері лісових відносин
- Стаття 27. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин
- 62. Охорона і захист лісів
- 63.Юридична відповідальність за порушення лісового законодавства
- 65. Право використання об’єктами та види, форми
- 66. Управління і контроль у сфері охорони та використання тваринного світу
- 67. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу
- 68.Правове регулювання рибальства і рибного господарства
- 69. Юридична відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ
- 70. Води як об'єкт правової охорони та використання
- 71. «Поняття права водокористування»
- 72. Глава 9. Водокористувачі. Права і обов'язки
- 73. Правова охорона водних об'єктів
- 74. Державне управління і контроль у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
- Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів
- Державний облік вод. Державний водний кадастр
- Економічне регулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
- 75. Глава 23. Відповідальність за порушення водного законодавства
- Стаття 111. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства
- 76. 15.1. Атмосферне повітря як об'єкт правової охорони та використання
- 77. Управління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- 78. 15.4. Юридична відповідальність за порушення законодавства про атмосферне повітря
- 79. 20.1. Поняття та основні складові національної екологічної мережі України
- 80. Природні території та об'єкти особливої державної охорони як ключові складові екомережі
- 81. Природно-заповідний фонд України та правова охорона тваринного світу
- Території та об’єкти природно-заповідного фонду можуть використовуватися:
- 83. Курортні та лікувально-оздоровчі території
- 82. 20.5. Рекреаційні зони
- 83. Водоохоронні зони
- 84. Полезахисні природні (лісові) смуги
- 85. Види тварин і рослин, занесені до Червоної книги України
- 85. Природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України
- 87. Водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення як місця перебування водоплавних птахів
- 88. Природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність
- 89. Відновлювані території, що підлягають включенню до національної екомережі України
- 90. Загальна характеристика надзвичайних екологічних ситуацій
- 92. Правове регулювання відносин, що виникають у зв'язку з надзвичайними екологічними ситуаціями.
- 93. Поняття та види відходів
- 94. 19.2. Правовий режим відходів
- 95. Державне управління і контроль у сфері поводження з відходами
- 96. Юридична відповідальність у сфері поводження з відходами
- 97. Поняття міжнародного права навколишнього середовища
- 98. Джерела міжнародного права навколишнього середовища
- 99. Міжнародно-правове регулювання охорони та використання природних ресурсів і об'єктів навколишнього середовища
- 100. Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення
- 101. Становлення та розвиток європейської еколого-правової політики
- 102. Адаптація законодавства України до європейського права навколишнього середовища