22.Екологічний моніторинг (моніторинг довкілля)
- це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження й аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Система моніторингу - це відкрита інформаційна система, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів людини та суспільства; збереження природних екосистем; відвернення кризових змін екологічного стану довкілля та запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям.
Моніторинг довкілля здійснюється Міністерством надзвичайних ситуацій, Міністерством охорони здоров'я, Мінагрополітики, Держкомлісгоспом, Мінприроди, Держкомприродресурсів, Держводгоспом, Держкомземом, Держжитлокомунгоспом, їх органами на місцях, а також підприємствами, установами й організаціями, що належать до сфери їх управління, які є суб'єктами системи моніторингу за загальнодержавною і регіональними (місцевими) програмами реалізації відповідних природоохоронних заходів. Координацію діяльності суб'єктів системи моніторингу, розгляду поточних питань, пов'язаних з проведенням моніторингу довкілля, здійснює міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля із секціями за відповідними напрямами, склад і положення про яку затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Основними завданнями суб'єктів системи моніторингу є: довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля; аналіз екологічного стану довкілля та прогнозування його змін; інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки; інформаційне обслуговування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення екологічною інформацією населення країни та міжнародних організацій.
Порядок здійснення екологічного моніторингу (моніторингу довкілля) визначається Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (стаття 22), Положенням про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від ЗО березня 1998 р. № 391 (з наступними змінами).
- 2. Предмет і поняття екологічного права
- 3. Об'єкти і суб'єкти екологічного права
- 4.Система екологічного права
- 5 . Загальна характеристика екологічного законодавства
- 6. Екологічні права
- 7. Обов’язки громадян у галузі екології
- 8. Право власності на природні ресурси
- 9. Формами забезпечення права власності на природні ресурси
- 10. Об'єктами права власності
- 11. Право природокористування
- 12. Право природокористування
- 13. Суб'єкти права природокористування
- 14. Головними підставами виникнення
- 15. Праву екологічної безпеки
- 16. Особливості правовідносин у галузі забезпечення екологічної безпеки
- 17. Механізм правового забезпечення екологічної безпеки
- 18 . Управління у галузі охорони нпс
- 19. Органи загального державного управління
- 20.Органи спеціального державного управління
- 21. Громадське управління у галузі екології
- 22.Екологічний моніторинг (моніторинг довкілля)
- 23.Державний облік в галузі охорони навколишнього природного середовища
- 24. Екологічні нормативи
- 25. Екологічна експертиза
- 26. Екологічне лімітування
- 27. Екологічне ліцензування
- 28. Екологічне інформування (екологічне інформаційне забезпечення)
- 29.Екологічний контроль.
- 30. Економіко-правовий механізм охорони довкілля
- 31. Правові форми платежів в галузі екології
- 32. Відповідальність в екологічному праві
- 33. Екологічне правопорушення як підстава юридичної відповідальності
- 34. Види юридичну відповідальність .
- 35. Особливості кримінальної відповідальності в галузі екології
- 37.Дисциплінарна відповідальність
- 38.Майнова відповідальність
- 39. Земельні правовідносини
- 40. Склад та цільове призначення земель України
- 41. Право власності на землі України
- 42. Право користування землею
- 43. Набуття і припинення права власності на землю
- 44. Правова охорона земель
- 45. Відповідальність
- 46. Контроль за використанням та охороною земель
- Глава 32 Стаття 187. Завдання контролю за використанням та охороною земель
- 47. Моніторинг земель та державний земельний кадастр
- 48. Правовою охороною земель сільськогосподарського призначення
- 49. Правова охорона земель житлової та громадської забудови
- 50. Правова охорона земель промисловості, транспорту
- 51. Землі оборони, їх правова охорона
- 52. Загальні положення надрового права.
- 53. Основні права та обов’язки користувачів надрами
- 54. Публічне управління і контроль в галузі геологічного вивчення
- 55. Види користувачів надрами, порядок надання у користування
- 56. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету
- 57. Правова охорона надр
- 58. Відповідальність за порушення законодавства про Надра
- 59. Загальні положення лісового законодавства. Право власності на ліси
- 60. Загальна характеристика права лісокористування
- 61. Державне регулювання та управління у сфері лісових відносин
- Стаття 26. Повноваження Верховної Ради України у сфері лісових відносин
- Стаття 27. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин
- 62. Охорона і захист лісів
- 63.Юридична відповідальність за порушення лісового законодавства
- 65. Право використання об’єктами та види, форми
- 66. Управління і контроль у сфері охорони та використання тваринного світу
- 67. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу
- 68.Правове регулювання рибальства і рибного господарства
- 69. Юридична відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ
- 70. Води як об'єкт правової охорони та використання
- 71. «Поняття права водокористування»
- 72. Глава 9. Водокористувачі. Права і обов'язки
- 73. Правова охорона водних об'єктів
- 74. Державне управління і контроль у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
- Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів
- Державний облік вод. Державний водний кадастр
- Економічне регулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
- 75. Глава 23. Відповідальність за порушення водного законодавства
- Стаття 111. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства
- 76. 15.1. Атмосферне повітря як об'єкт правової охорони та використання
- 77. Управління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- 78. 15.4. Юридична відповідальність за порушення законодавства про атмосферне повітря
- 79. 20.1. Поняття та основні складові національної екологічної мережі України
- 80. Природні території та об'єкти особливої державної охорони як ключові складові екомережі
- 81. Природно-заповідний фонд України та правова охорона тваринного світу
- Території та об’єкти природно-заповідного фонду можуть використовуватися:
- 83. Курортні та лікувально-оздоровчі території
- 82. 20.5. Рекреаційні зони
- 83. Водоохоронні зони
- 84. Полезахисні природні (лісові) смуги
- 85. Види тварин і рослин, занесені до Червоної книги України
- 85. Природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України
- 87. Водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення як місця перебування водоплавних птахів
- 88. Природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність
- 89. Відновлювані території, що підлягають включенню до національної екомережі України
- 90. Загальна характеристика надзвичайних екологічних ситуацій
- 92. Правове регулювання відносин, що виникають у зв'язку з надзвичайними екологічними ситуаціями.
- 93. Поняття та види відходів
- 94. 19.2. Правовий режим відходів
- 95. Державне управління і контроль у сфері поводження з відходами
- 96. Юридична відповідальність у сфері поводження з відходами
- 97. Поняття міжнародного права навколишнього середовища
- 98. Джерела міжнародного права навколишнього середовища
- 99. Міжнародно-правове регулювання охорони та використання природних ресурсів і об'єктів навколишнього середовища
- 100. Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення
- 101. Становлення та розвиток європейської еколого-правової політики
- 102. Адаптація законодавства України до європейського права навколишнього середовища