logo search
kyiv_2009

13.4 Державна екологічна експертиза проектної документації.

Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.

Основними завданнями екологічної експертизи є:

- визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи з здійснюваної діяльності;

- організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;

- встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил;

- оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища і якість природних ресурсів;

- оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

- підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Здійснення еколого-експертної діяльності проводиться згідно з вимогами діючого природоохоронного законодавства України, положеннями постанов Уряду України, інструктивно-методичних документів.

Протягом 2009р. відділом екологічної експертизи Державного управління було проведено державну екологічну експертизу передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації в кількості 178 проектів, з них 90 оцінено позитивно та 88 – негативно (49,43 % від загальної кількості розглянутих проектів), в тому числі у рамках комплексної державної експертизи розглянуто 90 проектів, з них 33 оцінено позитивно та 57 – негативно (63,33%), у відокремленому порядку (самостійно) розглянуто 88 проект, з них 57 оцінено позитивно та 31 – негативно (64,77 % від загальної кількості розглянутих проектів).

Спеціалістами відділу державної екологічної експертизи надавалася консультативна допомога замовникам проектів і проектувальникам стосовно питань охорони водного басейну, атмосферного повітря та утворення відходів виробничої діяльності.

Представники відділу приймали участь у роботі міської Міжвідомчої комісії з питань теплопостачання об’єктів цивільного і виробничого призначення КМДА (11), виїзних нарадах (12), залучалися до участі у роботі комісій по прийманню в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (15).

За цей період відділом держекоспертизи Держуправління були розглянуті звернення громадян, організацій щодо порушень вимог природоохоронного законодавства України, з питань проведення державної екологічної експертизи та надані 162 листи-відповіді.

Останнім часом спостерігається тенденція щодо зменшення загальної кількості проектної документації, яка надається на державну екологічну експертизу, що пов’язане із зменшенням загальних обсягів будівництва в м. Києві та загальним станом економіки держави.

Останнім часом зросла кількість проектної документації, яка повертається на доопрацювання у зв’язку з їх низькою якістю, а саме :

На підставі зауважень висновків державної екологічної експертизи Держуправління були внесені зміни у технічні рішення та прийняті заходи щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за рахунок зміни джерела теплопостачання (приєднання до централізованих міських теплових мереж замість автономної котельні), застосування найсучаснішого технологічного, екологічно-безпечного обладнання з мінімальною емісією забруднюючих речовин в атмосферне повітря, впровадження сучасних високоефективних методів очистки повітря, збільшення висоти димових труб, тощо.

Основні тенденції, які виявлені при проведенні державної екологічної експертизи наданих матеріалів за 2009р:

- зростання кількості об'єктів, які мають автономне джерело теплопостачання, в тому числі влаштування топкових та котелень на газовому паливі, а також на нетрадиційних видах палива (відходи деревини);

- встановлення автономних енергоблоків у складі газо-поршневих когенераційних установок (модулів) та абсорбційних чиллерів з метою покриття недостатніх (електричної та теплової) потужностей мереж АЕК «Київенерго» для забезпечення потреб проектованих об’єктів. За рахунок встановлення когенераційних установок, забезпечується виробництво теплової енергії в абсорбційних чиллерах шляхом утилізації енергії вихлопних газів когенераційних модулів при спалюванні природного газу;

- встановлення резервних дизельних електростанцій для забезпечення аварійного електропостачання об'єктів (лікарень, банківських установ, автоматичних телефонних станцій та станцій мобільного зв’язку, тощо);

- проведення реконструкції існуючих котелень із зменшенням існуючої теплової потужності та заміною морально застарілого котельного обладнання з значними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря на сучасні котли, які мають діапазон регулювання температури води в системі опалення, низькі показники викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, високі теплотехнічні і екологічні показники, що забезпечують надійність, економічність теплопостачання та економію пального.

Підвищена увага при розгляді проектної документації приділялась питанням:

Для поліпшення загальної екологічної ситуації в м. Києві необхідно провести реконструкцію Бортницької станції аерації, прискорити розробку і затвердження схеми теплопостачання м. Києва, детальних планів територій (ДПТ) м. Києва з чітким визначенням його охоронних зон та зон збереження ландшафту, регулювання і регламентування забудови, рекреаційних і спортивних територій, вирішення питань транспортного обслуговування населення (в тому числі застосування екологічно-чистих видів транспорту) та впровадження альтернативних екологічно-безпечних джерел тепло-забезпечення.