13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
З прийняттям у 2001 році Законів України "Про підтвердження відповідності" та "Про стандартизацію" виникла об'єктивна необхідність у прискоренні впровадження положень Європейських Директив у вітчизняне законодавство. А це в свою чергу передбачає розробку загальних та спеціальних технічних регламентів з різних питань, у тому числі з екологічної та промислової безпеки.
Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов’язкових норм, правил та вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки населення.
Екологічні стандарти є обов’язковими для виконання і визначають режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання його забрудненню, інші питання, пов’язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів міста.
Для Києва можуть встановлюватися більш суворі, ніж загальнодержавні, нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Така можливість передбачена ст.33 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”.
Система стандартів ІSО 14000, на відміну від багатьох інших природоохоронних стандартів, зорієнтована не на кількісні параметри (обсяг викидів, концентрація речовини і т.д.) та технології (вимога використовувати або не використовувати визначені технологічні процеси), а на створення системи управління навколишнім середовищем, яка є невід'ємною частиною загальної системи управління підприємством. Структура, обов'язки, досвід, технічні правила, методики для реалізації екологічної політики повинні бути скоординовані з зусиллями в інших сферах управління підприємством, наприклад, в управління якістю.
Наявність на підприємстві впровадженої та сертифікованої системи управління якістю згідно стандартам ДСТУ ІSО 9000 набагато полегшує впровадження системи управління навколишнім середовищем і робить її більш ефективною.
Впровадження систем управління навколишнім середовищем на підприємстві дає значний ефект підвищення рівня економічної діяльності без значних капітальних витрат.
Головною метою впровадження добровільної державної стандартизації в галузі охорони навколишнього природного середовища є об’єднання напрямків, що надає можливість комплексної оцінки вирішення екологічних питань та консолідації зусиль всіх зацікавлених сторін: бізнесу – влади – громадськості.
Добровільна державна стандартизація в галузі охорони навколишнього природного середовища спрямована на підтримку зусиль підприємств та організацій у задоволенні потреб споживачів шляхом поліпшення якості, екологічності та конкурентоспроможності продукції, розвитку і впровадження методів управління якістю та довкіллям.
У рамках стандартизації в галузі охорони навколишнього природного середовища необхідно впровадити систему екологічного маркування, проводити спеціалізовані виставки та всеукраїнські науково-практичні семінари, мета яких ознайомлюють вітчизняних виробників та представників місцевого самоврядування з сучасними науковими підходами в галузі охорони довкілля, інформування щодо впровадження міжнародних та європейських систем стандартизації та сертифікації, екологічного маркування, здійснення інформування громадськості із залученням засобів масової інформації, проводяться прес-конференції.
Екологічне маркування може виступати і як засіб підкорення зовнішніх ринків, що особливо актуально зараз, коли Україна має намір вступити до Всесвітньої Організації торгівлі, а також до ЄС.
Знак екологічного маркування повинен надавати споживачам можливість вибирати та підтримувати виробників, котрі піклуються про навколишнє природне середовище, поліпшують екологічні аспекти своєї діяльності, виробляють більш екологічно безпечний та якісний товар та впроваджують системи екологічного менеджменту.
В місті Києві є ряд підприємств, які запровадили систему управління навколишнім середовищем та отримали міжнародні сертифікати ІSO 14001, а саме:
ВАТ “Київмедпрепарат” є одним з лідерів фармацевтичного виробництва в Україні, яке одне з перших запровадило сертифіковану систему управління навколишнім середовищем у відповідності до ДСТУ ISO 14001-97.
Підприємство модернізувало обладнання аміачно-компресорної станції з метою зменшення аміаку системі та зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Старе обладнання аміачно-компресорної станції замінено на 2 холодильні машини FXPP виробництва Нідерландів. За рахунок модернізації кількість аміаку в системі зменшено з 7000 кг до 50 кг, а викиди аміаку в атмосферу – з 1500 кг на рік до 0.3 кг на рік.
ЗАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця” - найбільший виробник вітчизняних ліків постійно вдосконалює технології виробництва та вводить у дію найсучасніші виробничі лінії. Підприємство має міжнародні сертифікати ISO 9001 та ISO- 14001-97.
Введено в експлуатацію виробничий комплекс твердих лікарських форм, який включає новітнє технологічне обладнання передових фірм Європи, системи чистих приміщень та централізовану систему пилозбирання. Завдяки цьому значно скорочені викиди в атмосферне повітря часток фармацевтичних субстанцій. Централізована система пилозбирання облаштована ефективною системою фільтрації повітря та системою збору твердих часток в спеціальні контейнери для подальшої утилізації. Система високоефективної фільтрації має функцію автоматичного контролю ступеню забруднення фільтрів, що виключає можливість збоїв в роботі системи та попадання фармацевтичних продуктів у навколишнє природне середовище.
Значно знижено використання води для очистки технологічного обладнання за рахунок експлуатації автоматичної миючої станції. Нові методи підготовки води виключили використання кислот та лугів у технологічному процесі підготовки води і як наслідок запобігання її забруднення.
ЗАТ “Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод”
На підприємстві функціонує інтегрована система управління якістю та навколишнім природним середовищем (ISO 9001 та ISO- 14001-97).
Підприємством проведена режимна наладка котлів котельні, що зменшило викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, проведена інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин, проведено заміну 168 люмінісцентних ламп на освітлення, що не містить шкідливих речовин і є більш енергозберігаючим, проводиться реконструкція та технічне переоснащення виробництва сиропів, яке облаштовано системою повітря - підготовки, з новою технологією, що зменшить викиди в атмосферне повітря, зменшено використання озоноруйнуючого холодоагенту R-22 за рахунок переходу на озонобезпечні технології, зменшили використання природного газу за рахунок впровадження енергозберігаючих технологій.
Крім цього, підприємство активно приймає участь в проектах по охороні навколишнього природного середовища в Центральній Європі.
ЗАТ “Лакма” – виробник лакофарбової продукції з більш ніж 75-річною історією.
Значну увагу підприємство приділяє охороні навколишнього природного середовища, працюючи в правовому полі, в межах дозволеного ліміту на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з функціонуючою системою управління природоохоронною діяльністю. На підприємстві постійно проводиться контроль за викидами в атмосферне повітря і скидами у стічні води, який здійснюється атестованою санітарно-екологічною лабораторією. Своєчасно утилізовуються відходи виробництва. На підприємстві вперше в галузі застосована мікробіологічна очистка шкідливих викидів в атмосферу за допомогою біофільтраційної установки, яка закріплена Патентом. Діє локальна установка дощових стічних вод. Зусилля в природоохоронній роботі оцінено програмою Європейської співдружності Таsis, якою виділено грант для надання допомоги підприємству в проведенні підготовки виробництва до сертифікації по Системі екологічного менеджменту ISO-14001, На сьогодні сертифікована система управління навколишнім природним середовищем відповідно до ДСТУ ISO 14001 на підприємстві впроваджена.
Це дозволяє суттєво підвищити імідж лакофарбової продукції “Лакма”, поставити на новий, більш високий рівень організацію природоохоронної діяльності на підприємстві, покращити його екологічні показники.
ЗАТ “Оболонь” – лідер у виробництві пива і слабоалкогольних напоїв, один з найбільших виробників безалкогольних напоїв та мінеральних вод з екологічно чистої сировини.
Підприємство першим в галузі отримало сертифікат на відповідність системи якості міжнародного стандарту ІSO 9001 та сертифікат ІSO 14001.
Державна метрологічна система створює необхідні засади для забезпечення єдності вимірювань у державі, діяльність якої спрямована на: реалізацію єдиної технічної політики у сфері метрології, захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань, підвищення рівня фундаментальних досліджень і наукових розробок, економію всіх видів матеріальних ресурсів, забезпечення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції, створення нормативно-правових, нормативних, науково-технічних та організаційних основ забезпечення єдності вимірювань у державі. Діяльність щодо забезпечення функціонування та розвитку державної метрологічної системи координує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері метрології (ЦОВМ).
- Вступне слово
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Києва
- 1. 2. Соціальний та економічний розвиток Києва
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис.Т.
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Києві
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- Основні забруднювачі атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в м. Києві
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідеміологічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення.
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин
- Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень м.Києва
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в м.Києві
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду м.Києва
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3 Якість грунтів
- 6.3.1 Якість грунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2 Забруднення грунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7 Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Використання надр
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Cтруктура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної безпеки
- Виходячи із небезпеки, яка потенційно існує у місті Києві, є ряд пропозицій, а саме:
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Києва
- Рисинук 11.1 Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі т.У.П. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1 Транспортна система м. Києва
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика м. Києва
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4 Державна екологічна експертиза проектної документації.
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природокористування
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення систем управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної бепеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- Громадські рухи
- 13.13. Виконання державних екологічних програм
- Висновки і пропозиції