5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
Туризм і природа вступають в конфлікт. При цьому туризм наносить шкоду довкіллю і природним ресурсам. Захисники довкілля чинити опір такому туризму, за допомогою введення заборон і обмежень.
Загалом, дія туризму на довкілля залежить від масштабів і типа туристичної діяльності. Окремий турист робить зазвичай незначний вплив. Проблеми з'являються при збільшенні числа туристів або при зміні мірі використання ресурсів. Отже, хоча туризм і є значним джерелом доходу, з ним пов'язані серйозні проблеми.
Вплив туризму на території, що охороняються, можна розділити на 2 категорії, прямий і непрямий.
Прямий вплив туризму пов'язаний з безпосередньою присутністю туристичної діяльності, непрямий - з туристичною інфраструктурою. Крім того, можна виділити такі типи впливу: вплив на мінерали і копалини, на грунт, на водні ресурси, на рослинність, на тваринний світ, на санітарний стан території, естетичний вплив на ландшафт, вплив на культурне середовище регіону.
Результати дії туристичної діяльності на довкілля часто виявляються в приведеній вище послідовності. Ті явища, які слідують завжди один за одним або разом, можна попередити. Першими зазнають серйозні зміни території, на яких найбільш розвинена рекреаційна діяльність. На їх досвіді можна прогнозувати і запобігати ситуації в інших регіонах де туризм тільки розвивається.
Туристична галузь міста Києва впродовж останніх восьми років характеризується позитивною та сталою динамікою розвитку. Неухильне зростання кількості туристів та обсягів наданих їм послуг, комплексний підхід до розвитку туризму, готельного господарства та курортів на місцевому рівні, підтримка розвитку малого та середнього бізнесу у туристичній сфері створили новий імідж українського продукту, конкурентоспроможного в нашій державі та за кордоном.
Щорічно київські туристичні фірми обслуговують 1/3 частину іноземних туристів, які прямують до Україні із майже 130 країн світу та 2/3 вітчизняних туристів подорожуючих за кордон.
Динаміка обсягу туристичних потоків
Таблиця 5.22
| Показники | Одиниця виміру | Роки | ||||
2000 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | |||
1 | Загальний обсяг туристичних потоків, в тому числі: | тис. осіб | 327,14 | 1472,877 | 1814,052 | 2086,495 | 1589,534 |
- іноземних туристів | тис. осіб | 107,469 | 208,931 | 286,901 | 313,427 | 257,893 | |
- туристів, що виїжджали | тис. осіб | 75,977 | 878,142 | 1116,582 | 1396,010 | 1024,464 | |
- внутрішніх туристів | тис. осіб | 143,703 | 385,805 | 410,569 | 377,058 | 307,477 | |
- екскурсантів | тис. осіб | 60,907 | 243,703 | 204,617 | 243,031 | 88,670 | |
2 | Обсяг наданих туристичних послуг | тис. грн. | 311860 | 2076476 | 3209300 | 5062797 | - |
3 | Надходження до бюджету | тис. грн. | 47378 | 56323 | 68757 | 80961 | - |
4 | Кількість працівників | чол.. | 5720 | 5427 | 6732 | 7340 | - |
Русунок 5.6. Динаміка туристичного потоку
В даний час в місті Києві фахівцями туристичної галузі розроблено біля 110 екскурсійних маршрутів: 25 міських автобусних, 9 міських пішохідних, 55 музейних, 19 заміських автобусних, 2 теплохідні маршрути.
На виконання Закону України „Про туризм” Київською міськдержадміністрацією розроблено Положення про порядок видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу та створення акредитаційної комісії. Ведеться робота по видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу на території м. Києва. Протягом 2007-2009 років видано 300 дозволів. Дозволи видаються на безкоштовній основі та за принцом організаційної єдності ("єдиного вікна").
Для організації методичного забезпечення екскурсійної діяльності в м. Києві опрацьовуються питання створення міського екскурсійно-методичного центру, методичної ради.
Станом на сьогодні в м. Києві працює один туристсько-інформаційний центр (ТІЦ) у формі комунального підприємства у Шевченківського районі, урочисте офіційне відкриття якого відбулось 26.06.2008 року.
Невід’ємною складовою індустрії туризму є галузь готельного господарства.
Фото 5.15. Готель Прим'єр Палац
За вимогами УЄФА, в рамках підготовки до фіналу чемпіонату Європи 2012 року з футболу, загальна потреба у номерному фонді засобів розміщення в м. Києві має бути:
3740 номерів – у готелях категорії 5 зірок;
4250 номерів – у готелях категорії 4 зірки;
– 400 номерів – у готелях категорії 3 зірки;
– 200 000 місць в готелях та інших засобах розміщення.
На сьогоднішній день номерний фонд м. Києва фактично нараховує:
– 661 номер – у готелях категорії 5 зірок;
–1204 номери – у готелях категорії 4 зірки;
– 3432 номери – у готелях 3 зірки;
Кількість номерів у готелях категорії 1-2 зірки та без визначеної категорії комфортності у сумі складають 1941 номер.
Враховуючи число об’єктів готельного призначення, що планується ввести в дію до 2012 року, згідно з Міською цільовою програмою підготовки та проведення в м. Києві фінального чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженою 31.01.2008 р. рішенням сесії Київради, номерний фонд м. Київ налічуватиме:
– 4856 номерів – в готелях категорії 5 зірок;
– 3608 номерів – у готелях категорії 4 зірки;
– 7056 номерів – у готелях категорії 3 зірки.
Для забезпечення своєчасного введення в експлуатацію готелів, що будуються у м. Києві до Євро 2012 утворено робочу групу.
Основним завданнями робочої групи є оперативне вирішення питань та координація заходів, спрямованих на розв’язання проблем, які пов’язані з будівництвом та своєчасним введенням в експлуатацію готелів, визначених Генеральним планом інфраструктури розміщення м. Києва до Євро 2012.
Київ, володіючи численними історичними та культурними цінностями, унікальними рекреаційними ресурсами, зможе досягти значного економічного ефекту в туристичному бізнесі. Якщо в розвинених країнах ця галузь діяльності перетворилась на індустрію туризму, то Київ робить лише перші кроки в цьому.
- Вступне слово
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Києва
- 1. 2. Соціальний та економічний розвиток Києва
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис.Т.
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Києві
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- Основні забруднювачі атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в м. Києві
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідеміологічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення.
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин
- Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень м.Києва
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в м.Києві
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду м.Києва
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3 Якість грунтів
- 6.3.1 Якість грунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2 Забруднення грунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7 Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Використання надр
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Cтруктура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної безпеки
- Виходячи із небезпеки, яка потенційно існує у місті Києві, є ряд пропозицій, а саме:
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Києва
- Рисинук 11.1 Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі т.У.П. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1 Транспортна система м. Києва
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика м. Києва
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4 Державна екологічна експертиза проектної документації.
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природокористування
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення систем управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної бепеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- Громадські рухи
- 13.13. Виконання державних екологічних програм
- Висновки і пропозиції