8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
У Києві щорічно утворюється близько 1,4 млн. т твердих побутових відходів (ТПВ) із тенденцією до зростання, з них 250 тис. т спалюється на підприємстві по термічній переробці побутових відходів Філія «Завод «Енергія» Київенерго» АЕК «Київенерго» ( м.Київ, вул. Колекторна, 44), 250 тис. т завозиться для захоронення на полігон твердих побутових відходів № 5 у с. Великі Дмитровичі Обухівського району (площа 63,7 га), 200 тис. т вилучається підприємствами по збору вторинної сировини, решта (понад 700 тис.т) захоронюється на звалищах. Використання полігонів на сьогоднішній день є екологічно недоцільним, а також спричиняє соціальну напругу серед мешканців Київської області, які проживають у наближених до полігонів місцях. Суттєву потенційну небезпеку становлять токсичні відходи.
Фото 8.1 ТОВ "Грінко"
За санітарно-екологічною ситуацією на полігоні № 5 та прилеглих до нього територій встановлено постійний контроль. Стан підземних вод контролюється через систему спостережних свердловин (12 шт.), які розташовано по периметру полігону.
З лютого 1999р. на полігоні працює німецька установка «Палл Рохем», яка дозволяє очищати фільтрат, накопичений у спеціально ізольованих озерах. Продуктивність установки 200 куб.м фільтрату на добу, з них 15% потребують додаткового знешкодження. Наявність однієї установки «Палл Рохем» проблему знешкодження наявного фільтрату не вирішує, тому на полігоні збудовано цех по очистці фільтрату з використанням італійської установки фірми «VOMM», потужністю 400 куб.м на добу, технологічна котельня, дві насосні станції, вагова, трансформаторна підстанція, контрольно-пропускний пункт, адміністративно-побутовий корпус з даховою котельнею та проведена реконструкція інженерних мереж. Завершується дослідна експлуатація установки, закінчуються роботи по виводу комплексу на проектну потужність та прийняття в промислову експлуатацію. Отриманий після випаровування осад має ІV клас небезпеки.
Фото 8.2. Несанкціоноване сміттєзвалище на території міста
Робота зазначеної італійської установки в промисловому режимі суттєво покращить екологічну ситуацію в районі полігону та надасть можливість продовжити функціонування полігону.
Але, потужності полігону № 5 майже вичерпані, крім того, відповідно до директиви ЄС з 2011 року відкрите захоронення відходів забороняється. У зв`язку з цим прийнято рішення щодо будівництва нового сміттєпереробного підприємства- ТЕЦ на відновленому паливі в Деснянському районі м.Києва. Під забудову виділено земельну ділянку площею 5,05 га. Потужність підприємства-500 тис. куб.м в рік. Термін вводу ТЕЦ в експлуатацію - 2010 рік.
Полігон № 6 (м.Київ, вул.Червонопрапорна, 94-96) займає вироблену частину Пирогівського кар`єру глин Корчуватського комбінату будівельних матеріалів (площею 16,7 га) і призначений для прийому будівельних та великогабаритних відходів. З метою забезпечення експлуатації полігону, здійснюються роботи по укріпленню його схилів та створенню карт складування відходів на ІІІ черзі полігону.
На проммайданчику площею 3,96 га, який розташовано по вул. Червонопрапорній, 94-96 в Голосіївському районі м. Києва, для сортування твердих побутових відходів з метою вилучення цінних компонентів , що дозволить зменшити кількість відходів, побудована сміттєсортувальна станція потужністю 200 тис. тонн на рік. Вилучення цінних компонентів у ході сортування твердих побутових відходів забезпечить переробні підприємства гарантованими поставками вторсировини (макулатура, полімери, текстиль, брухт чорних та кольорових металів, склобій та ін.). На даний час сміттєсортувальна станція знаходиться в стадії введення в експлуатацію.
Система транспортування сміття до спеціальних місць в свою чергу сприяє утворенню несанкціонованих звалищ на території міста і за його межами, що не тільки псує вигляд міста, але і сприяє погіршенню санітарно-епідеміологічної ситуації в місті. Збирання і транспортування побутових відходів в м. Києві здійснюється близько 300 спеціальними автомобілями, які на 50 % відпрацювали свій ресурс і підлягають списанню. Високий рівень тарифів з надання послуг у сфері поводження з відходами призводить до зменшення кількості укладених договорів на ці послуги. Діюча система санітарної очистки міста не задовільна.
Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т)
Таблиця 8.3
№ з/п | Показники | 2000 рік | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік |
1 | Утворилося | 4728,5 | 13451,1 | 10880,9 | 5358,708 |
2 | Одержано від інших підприємств | 8,0 | 2286,2 | 1613,0 | 167,087 |
3 | у тому числі з інших країн | - | - | - | - |
4 | Використано | 2357,0 | 7009,0 | 5793,2 | 1182,504 |
5 | Знешкоджено (знищено) | 105,7 | 180,7 | 120,6 | 104,098 |
6 | у тому числі спалено |
| 23,5 | 24,0 | 16,386 |
7 | Направлено в сховища організованого складування (поховання) | 51,7 | 81,6 | 92,4 | 51,370 |
8 | Передано іншим підприємствам | 2354,5 | 8559,1 | 6414,9 | 6066,0 |
9 | у тому числі іншим країнам | - | - | - | - |
10 | Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств | 51,7 | - | - | - |
11 | Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок | - | 16,8 | 25,0 | - |
12 | Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств | 171440,1 | 2769,1 | 2794,7 | 1596,826 |
Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2010 року
Таблиця 8.4
№ з/п | Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону | Кількість) | Площі під твердими побутовими відходами, га | Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року |
1 | 2 | 3 | 4 |
|
| Сміттєзвалища |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Всього |
|
|
|
| …. |
|
|
|
| Полігони |
|
|
|
1. | Полігон №5 ВАТ «Київспецтранс» | 1 | 35,75 | 0 |
| Всього | 1 | 35,75 | 0 |
| Заводи по переробці твердих побутових відходів |
|
|
|
1. | Філіал «Завод «Енергія» Київенерго» | 1 | 8,83 | 0 |
| Усього |
|
|
|
Поводження з непридатними пестицидами
Таблиця 8.5
№ з/п | Район | Перезатарено впродовж року, т | Знешкоджено впродовж року, т | Утворено (виявлено) впродовж року, т | Кількість на кінець року, т |
Непридатні пестициди в м.Києві відсутні | |||||
- | Усього | - | - | - | - |
Не менш важливе значення має і утилізація відходів від автотранспортних засобів, кількість яких щорічно збільшується.
Не до кінця вирішена проблема утилізації шламів гальванічного виробництва та мулу від миття транспорту. Через те, що наявні технології очистки стічних вод недостатньо ефективні, відходи гальванічних виробництв є одним із основних джерел забруднення водного басейну міста високотоксичними важкими та кольоровими металами (цинк, нікель, хром, мідь, кадмій, тощо). Очисні споруди Бортницької станції аерації (БСА) щодобово затримують 9-12 тис.куб.м органічних речовин, забруднених солями важких металів. Щорічно на мулові площадки очисних споруд БСА надходить 1,8 млн.т осадів міських стічних вод та на піскоуловлювачах осаджується 10,92 тис.т піску. Після біологічної очистки ця велика кількість мулу ніде не використовується, а просто захоронюється в зв’язку з відсутністю технологій очистки і переробки. Це потребує відведення нових територій для їх накопичення.
Не завершено захоронення берилійвмісних відходів, які зберігаються на підприємстві «Захід».
Підприємством „Захід” завершено роботи по створенню тимчасового пункту зберігання контейнерів з берилійвмісними відходами і виконано значний об`єм робіт, а саме: очищено територію підприємства, приміщення та будівельні конструкції і обладнання спецкорпусу, відпрацьовані фільтри вентсистем, пластикове покриття, елементи демонтованого устаткування та оснащення герметично упаковано в металеві спецконтейнери в кількості 111 штук.
Пункт тимчасового зберігання контейнерів з берилійвмісними відходами обладнано безпосередньо на території підприємства „Захід” у приміщенні технологічного корпусу, грунт, на якому були розміщені контейнери, знято і також завантажено у сховище.
Остаточним завершенням очисних робіт повинно бути встановлення залишкових рівнів забруднення на підприємстві, прийняття результатів очистки міжвідомчою комісією та забезпечення охорони вказаного об`єкту.
Слід зазначити, що екологічно безпечні технології знищення чи утилізації берилійвмісних відходів в Україні відсутні.
Окремо потрібно розглядати відходи рослинного походження, які щорічно утворюються у достатньо великій кількості - це відходи деревини, листя та гілок від обрізки зелених насаджень. В даний час ці тонни рослинної маси частково спалюються, а частково вивозяться на полігони. Проте, без великих затрат для міста, можливо налагодити переробку їх в біогумус з наступним поверненням його в обіг землекористування для збагачення та рекультивації земель паркової зони.
Національним аграрним Університетом виконано науково-дослідну роботу “Біотехнологічна утилізація органічних відходів та використання кінцевих продуктів для реанімації грунтів”, яка не впроваджується.
В місті збільшується кількість підприємств, що займаються збором та утилізацією окремих видів відходів як вторинної сировини, а саме: макулатура, склобій, полімерні відходи, відходи гуми, у тому числі зношені шини, матеріали текстильні вторинні та інше (табл. 8.7.).
Відповідно до Закону України “Про ліцензування окремих видів діяльності” ліцензії на поводження з небезпечними відходами та ліцензії на право збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини видаються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.
Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами регулюється шляхом:
1.Надання дозволів на утворення та розміщення відходів, надано у 2009 році 1780 дозволів (у 2008р. -1732);
2.Ведення реєстру місць видалення відходів, погодження та проведення ревізій (перегляд й оновлення) даних паспортів місць видалення відходів. У 2009 році 96 погоджень та проведення ревізій (у 2008р. -134);
3. Ведення реєстру об’єктів утворення та оброблення відходів, затвердження реєстрових карт об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів. За звітній період затверджено 91 реєстрова карта (у 2008р. -92);
4. Надання дозволів на зберігання, використання, захоронення, знешкодження та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів. У 2009 році надано 124 дозволи (у 2008р. -207).
Крім цього, надано 36 (у 2007р. - 26) погоджень місць поховання твердих побутових відходів та нетоксичних промислових відходів, 3 висновки для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пестицидами та агрохімікатами, 4 висновки підприємствам м. Києва для отримання ліцензії на господарську діяльність.
Слід вказати на позитивні зрушення в сфері поводження з відходами. За кошти Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році здійснено наступні заходи:
- збір та демеркуризація відпрацьованих ртутьвмісних ламп, що зберігаються в бюджетних закладах освіти, медицини, культури, профінансовано 26,2 тис.грн;
- розроблено процес зв’язування фільтрату у твердий, практично водонерозчинний стан на полігоні твердих побутових відходів, що дозволить запобігти прониканню фільтрату в грунтові та підземні води, профінансовано 220,00 тис.грн.
Крім цього виконувались наступні роботи:
- на виконання Програми утилізації рослинних відходів у м. Києві на 2007- 2010 роки проводилась утилізація та компостування рослинних відходів;
- щомісяця ліквідовувались несанкціоновані звалища відходів, можна відмітити, що у їх ліквідації активну участь приймали студенти, школярі та молодіжні екологічні організації. В листопаді відбулась акція по прибиранню території лісу прилеглого до ДВРЗ-1. В акції приймали участь волонтери ГО “Молодіжний екологічний центр Дніпровського району”, а також всі бажаючі жителі столиці.
- Вступне слово
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Києва
- 1. 2. Соціальний та економічний розвиток Києва
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис.Т.
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Києві
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- Основні забруднювачі атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в м. Києві
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідеміологічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення.
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин
- Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень м.Києва
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в м.Києві
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду м.Києва
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3 Якість грунтів
- 6.3.1 Якість грунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2 Забруднення грунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7 Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Використання надр
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Cтруктура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної безпеки
- Виходячи із небезпеки, яка потенційно існує у місті Києві, є ряд пропозицій, а саме:
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Києва
- Рисинук 11.1 Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі т.У.П. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1 Транспортна система м. Києва
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика м. Києва
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4 Державна екологічна експертиза проектної документації.
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природокористування
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення систем управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної бепеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- Громадські рухи
- 13.13. Виконання державних екологічних програм
- Висновки і пропозиції