3. Зміна клімату

Вивченням клімату, його коливань та змін займається наука кліматологія, яка нараховує близько двох тисяч років. Однак, до недавнього часу кліматологія не викликала суспільного інтересу, та навіть державні інституції, на діяльність яких суттєво впливає клімат, мало цікавились результатами досліджень та висновками кліматологів.

Як відомо фахівцям, ще на початку 60-тих років минулого століття відомий радянський кліматолог М.Будико прогнозував прийдешнє потепління. У ті часи навіть з фахівців мало хто відносився до цих передбачень з довірою. Проте, у наш час не проходить жодного року чи сезону, щоб знову і знову не велись розмови, як на побутовому рівні, так і на рівні політиків, про те, що "клімат теплішає".

Існує декілька концепцій зміни клімату, кожна з них ґрунтується на своїх аргументах. Прибічники природних причин обґрунтовано стверджують, що клімат в минулому неодноразово змінювався. За останні дві тисячі років нашої ери спостерігалися три періоди потепління та 3 похолодання, останнє з яких закінчилось в першій половині ХІХ століття. Тому, прибічники природних причин стверджують, що за періодом потепління настане похолодання.

Послідовники іншої теорії наводять свої аргументи. По-перше, раніше не спостерігалося такої швидкої зміни середньої температури повітря. Природні фактори не можуть так швидко "розігрівати" атмосферу.

По-друге, доведено, що завжди в історії планети збільшення вмісту вуглекислого газу (СО₂) супроводжувалось аналогічним підвищенням температури повітря біля землі - всім давно відомий "парниковий ефект". За рахунок людської діяльності вміст СО₂ в атмосфері збільшився на 35%.

Встановлено, що здатність атмосфери Землі поглинати теплові потоки збільшується із підвищенням концентрації в ній вуглекислого газу (С02), закиси азоту, метану, хлорфторвуглеводнів.

Потепління клімату призводить до збільшення інтенсивності та повторюваності небезпечних та стихійних гідрометеорологічних явищ, які ведуть до зростання втрат від несприятливих погодних умов.

Збільшення вмісту вуглекислого газу (СО₂) супроводжувалось за рахунок розвитку промисловості та збільшенням автотранспорту.

Протягом останніх десятиліть майже удвічі зросла концентрація в атмосфері метану. Основні джерела його утворення – вирощування рису, розведення жуйних тварин, спалювання біомаси в тропіках і саванах, міські звалища, втрати природного газу при добуванні, транспортуванні та використанні, гірничо видобувні роботи тощо. Приріст концентрації метану становить близько одного відсотка на рік. Вважають, що внесок цього газу в парниковий ефект може стати не набагато меншим, ніж вуглекислого, оскільки радіаційні властивості метану в двадцятеро ефективніші, ніж С02.

Однак на фоні високої середньої річної температури повітря у різних регіонах світу були зафіксовані різкі перепади температури повітря, які супроводжувались екстремальними явищами ( руйнівні повені, сильні засухи).

Кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії МНС України проаналізували результати метеорологічних спостережень у Києві за 2009 рік і дійшли висновку, що цей рік став третім у рейтингу найтепліших років за 130-річний період регулярних метеороло­гічних спостережень у Києві. Найтеплішим залишився 2007 р. із середньою річною температурою 9,9 °С. 2008 повторив значення 1975 та 1989 років — середня річна температура повітря в ці ро­ки досягла 9,6 °С.

Середнє багаторічне значення (стандартна кліматична нор­ма), розраховане за період 1961—1990 рр. (тридцятирічний пе­ріод, визначений ВМО, що найбільш рельєфно характеризує зміни глобального клімату), становить для Києва 7,7 °С, у 2009 р. норма середньої річної температури була перевищена на 1,7 °С та становила 9,4 °С. Лише у травні та грудні температура повітря не перевищила багаторічні значення. Дуже теплим ви­дався вересень, середня місячна температура була майже червневою (на 3,4 °С вища за норму). Значно теплішими за норму, як і у Європі, виявились січень і лютий, дуже теплими були квітень та листопад — в усі ці місяці перевищення норми складало 2— 2,5 °С

Одним з важливих критеріїв, які дозволяють оцінювати змі­ни клімату, є опади. У минулому році у Києві випало майже на третину опадів менше, ніж за нормою. Протягом холод­ного періоду (XI—III) лише у лютому випала місячна норма, у січні та листопаді опадів було на 30—40% менше норми.

Поряд з цим, у березні та грудні опадів випало більше норми (відповідно 140 та 170%), це привело до того, що у цілому за хо­лодний період кількість опадів виявилась близькою до норми — 253 мм (при нормі 236 мм). А от теплий період (IV—X) видався спекотним та посушливим. Особливо відзначився квітень — кіль­кість опадів за цілий місяць склала лише 4% від норми. Липень, серпень та вересень також були дуже посушливими, у ці місяці недоотримано 60—75% місячної норми опадів. Узагалі теплий період 2009 р. встановив новий рекорд посушливості — 197 мм, понизивши попередній рекорд 1959 р. (227 мм) аж на 30 мі­ліметрів.

Аналіз змін середньої річної температури повітря за понад сторічний період дозволяє визначити, що глобальне потепління яскраво простежується в останні десятиріччя, причому з роками воно стає більш інтенсивним. Про це можуть свідчити такі да­ні — середня річна температура повітря у Києві в різні періоди становила: 1881-1960 - 7,1 °С; 1961-1990 - 7,7 °С; 1991— 2009 - 8,6 °С.

Враховуючи вищесказане, можна стверджувати, що по­тепління клімату в Україні триває.

Загалом зміни клімату у температурному режимі для Ук­раїни мають сприятливий характер, однак потепління клі­мату призводить до збільшення інтенсивності та повторюва­ності небезпечних, стихійних метеорологічних явищ та екстре­мальних величин кліматичних параметрів (наочним прикладом є зима 2009—2010 рр. із періодами сильних морозів та снігопа­дів). Збільшення повторюваності стихійних метеорологічних явищ веде до зростання чисельності травм і жертв серед насе лення та значних економічних втрат, зокрема на розчищення доріг.

На жаль, комунальні служби (навіть у столиці України!) не були готові до снігопадів, хоча висота снігового покриву у більшості випадків не досягала максимальних історичних зна­чень.

Хоча глобальне потепління триває, однак Україна залиша­ється у зоні помірного клімату, тому морозні і снігові зими бу­дуть і у майбутньому нагадувати про це. Комунальники мають враховувати цю обставину завжди.