5.2.1. Лісові ресурси

Ліси відіграють визначну роль у контексті виконання загальнодержавної Програми формування національної екологічної мережі України. За рахунок лісових ресурсів здійснюється комплекс заходів по розширенню екологічної мережі, заповідних територій, розвиток туристично-рекреаційного та лікувально-оздоровчого комплексу, тому збереження біологічних ресурсів м.Києва, в тому числі лісів, які відносяться до державного лісового фонду України та займають 35,47 тис. га (42,3 % площі міста), є одною з найважливіших передумов цілісності природних екосистем.

Розподіл земель лісогосподарського призначення лісів наведено в таблиці 5.5.

Землі лісогосподарського призначення

Таблиця 5.5

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га

Таблиця 5.6

Ліси м.Києва за екологічним і соціально-економічним значенням та виконуваних ними функцій відносяться до захисних, рекреаційних лісів та лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення та об'єднані в три лісопаркових господарства:

- у східній частині міста, на лівому березі Дніпра, створено Дарницьке лісопаркове господарство. У його складі – 5 лісництв;

- у північно-західній околиці міста по вододілу річок Дніпра й Ірпінь розташоване Святошинське лісопаркове господарство;

- у південній частині Києва, на правому березі Дніпра, розташувались найстаріші лісові урочища лісопаркового господарства "Конча-Заспа" Київського комунального об'єднання зеленого будівництва і експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд". У його складі Голосіївські вікові діброви та кончазаспівські сосни.

Рослинність лісів в м.Києві характеризуються великою різноманітністю і багатством, що зумовлено розташуванням Києва на межі двох геоботанічних зон: Полісся і Лісостепу. Природна рослинність оточує місто майже суцільним кільцем шириною до 10 км і відносно добре збереглася. Вона представлена лісами, луками, болотами, водними угрупованнями, фрагментами степів та пустищ, площа яких становить близько 45 тис.га, із яких ліси займають понад 35,5 тис.га. Окремі ділянки лісів мають вік понад 100 років, але більшу площу лісів займають молоді посадки віком до 40 років.

Розподіл рослинності обумовлений, насамперед, характером ґрунтового покрову, який у межах сучасної території Києва, дуже різноманітний. Із півночі, південного заходу та заходу до самого міста підходять масиви соснових і змішаних лісів (Святошинського та Пуща-Водицького ЛПГ). Найпоширенішими є дубово-соснові та соснові ліси. Осередки цих лісів можна побачити серед житлових масивів Дарниці, Святошин, Біличів.

На правому березі Дніпра в південно-західній частині міста Києва розповсюджені широколистяні грабово-дубові ліси з наявністю клена гостролистого, ясена високого, липи серцелистої, що характерні для лісостепу. Тряв'яний покрив в них складається з багатьох видів, характерних для широколистяних лісів. Як для широколистяних лісів взагалі, тут характерне багатство коротковегетуючих весняних багаторічників (Петрів хрест, проліски, зубниця цибуляста й п'ятилиста, багато різноманітних фіалок, ряст, анемона жовтцева тощо). Найкраще грабово-дубові ліси збереглися в урочищах Феофанія, на Лисій горі, в деревостанах яких трапляються могутні дуби віком понад 150 років, гірше — в Голосіївському парку.

Фото 5.3. Національний природний парк "Голосіївський"

У заплавах невеликих річок, заболочених місцях поширені вільхові ліси, які прорізають соснові масиви. Піщані береги Дніпра раніше були покриті вербовими та тополевими лісами, які трапляються тепер фрагментарно. Місцями піщані наноси на берегах Дніпра вкриті заростями чагарникової верби-шелюги. Досить цікавими в заплаві Дніпра є фрагменти дубових лісів, де окремі дерева мають діаметр понад 2 м.

На піщаних відкладах у місцях зведених лісів формуються специфічні пустища, розріджений трав'яний покрив яких утворюють посухолюбні види, наприклад, типчак поліський, келерія сиза, полин дніпровський, чебрець боровий, куничник та занесена до „Червоної книги України” ковила дніпровська.

У більшості парків, на схилах крутого берега Дніпра деревостани формують як природні види (клен гостролистий, липа серцелиста, ясен високий, тополя біла, тополя чорна), так і інтродуковані (гіркокаштан кінський, дуб північний, тополя срібляста, клен пенсильванський, робінія, псевдоакація, ялини, туї).

До лісових ресурсів відносяться: деревина, живиця, пробка, гриби, плоди, ягоди, горіхи, лікарські рослини, мисливсько-промислові ресурси і т.д., а також корисні властивості лісу — водоохоронні, кліматорегулюючі, протиерозійні, оздоровчі й ін. Лісові ресурси відносяться до поновлюваних ресурсів.

На території лісового фонду об'єднання „Київзеленбуд" виявлена значна кількість лісових насаджень, які внаслідок розпаду деревостанів втрачають захисні, водоохоронні, рекреаційні та інші корисні якості, або повністю втратили свої фізіологічні властивості. Внаслідок рекреаційного навантаження, пониження рівня ґрунтових вод, стадійного старіння та поступового згасання біологічних процесів фітоцидна, знезаражувальна, киснеутворююча здатність насаджень сильно знижена, проходить прискорене всихання, загибель та перетворення на осередки ентомошкідників та фітозахворювань.

З метою поліпшення стану лісового фонду міста здійснюються спеціальні заходи за участю спеціалістів - лісопатологів по виявленню таких насаджень та поступовому вирівнюванню шляхом проведення лісогосподарських заходів вікової структури лісових насаджень міста, створенням нових високопродуктивних та високостійких деревостанів. Крім цього, на території лісопаркових господарств (Дарницького, Святошинського та "Конча – Заспа") здійснюється заміна ослаблених та розладнаних деревостанів шляхом створення лісових культур.

Посадка і посів лісів в місті Києві проводиться за рахунок коштів місцевого бюджету. Відмічено низький рівень підготовки лісосік до розробки, відсутність дієвого контролю з боку державної лісової охорони за ходом їх розробки, допущення до лісозаготівельних робіт фахівців низької кваліфікації, що працюють на умовах договорів підряду по освоєнню обсягів лісокористування та недостатню кількість природозберігаючих технологій і механізмів.

Слід зазначити, що найбільшу увагу, на сьогоднішній день, необхідно приділяти збереженню і використанню нематеріальних (еколого-соціальних) функцій лісу, які охоплюють регуляцію клімату, охорону вод та регуляцію водного балансу, охорону грунтів, створення та підтримку природного середовища життя населення та забезпечення його зайнятості, створення культурних ландшафтів, санітарну та естетичну роль, рекреацію.

Загибель лісових насаджень від пожеж

Таблиця 5.7

Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2009 році

Таблиця 5.8

Вогонь є історичним супутником соснових лісів. Відновлення системи протипожежного нагляду за лісами дозволяє ефективно ліквідовувати осередки виникнення вогню в лісах.