2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
Протягом 2009 року в атмосферу міста надійшло 277,9 тис.т забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення, що на 0,98 % більше, порівняно з попереднім роком.
Щільність викидів в атмосферне повітря у розрахунку на квадратний кілометр території міста склала 332,6 т забруднюючих речовин.
Основними забруднювачами атмосферного повітря м. Києва є пересувні джерела викиди від яких в 2009 році становили 234, 0 тис. т, серед них на першому місці знаходиться автотранспорт (84,2%). Основні зони забруднення повітря зосереджуються в місцях, що прилягають до автомагістралей та в місцях концентрації промислових підприємств.
Другорядну роль відіграють стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин: підприємства енергетичного комплексу, а також підприємства будівельної індустрії, машинобудівної, хіміко-фармацевтичної та харчової промисловості.
Місто Київ має потужний промисловий комплекс різногалузевих підприємств, подекуди з неудосконаленими енерговитратними та ресурсовитратними технологіями без належної очистки викидів. Протягом 2009 року викиди забруднюючих речовин у повітряний басейн міста здійснювали 447 підприємств, установ та організацій міста. Від них в атмосферу надійшло 43,9 тис. т забруднюючих речовин, що на 37 % більше порівняно з попереднім роком.
Найбільш питому вагу у забруднення атмосфери міста вносять підприємства енергетики: ЗАТ „Енергогенеруюча компанія "Дартеплоцентраль", ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Теплові мережі Київенерго, Філіал Житлотеплоенерго Київенерго та філіал Завод “Енергія Київенерго”, викиди яких у 2009 році становили більше 85,4% від загальної кількості викидів стаціонарних джерел.
Порівняно з попереднім роком спостерігається збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів підприємств енергетичного комплексу за рахунок збільшення у складі палива частки мазуту та вугілля.
Найбільша кількість забруднюючих речовин від стаціонарних джерел надійшла у повітря Дніпровського (14,75 тис. т) , Голосіївського (12,79 тис. т) та Деснянського ( 10,65 тис. т) районів.
Фото 2.1. Теплоелектроцентраль № 5 АЕК "Київенерго"
На сьогоднішній день автомобільний транспорт в м. Києві, як і в ряді інших великих міст України, є одним з основних забруднювачів атмосферного повітря.
Обсяги викидів від автотранспорту обумовлені збільшенням кількості автотранспорту в місті за рахунок транспортних засобів населення, погіршенням технічного стану автомобільного парку автотранспортних підприємств, незадовільною якістю палива та недостатньо розвиненою законодавчою та юридичною базою у галузі ефективного управління автотранспортом. Це ставить дану проблему на провідне місце серед екологічних проблем м. Києва.
Фото 2.2. Затори на вулицях міста
Від роботи двигунів мобільних (автомобільний, авіаційний, залізничний і річковий) джерел забруднення у 2009 році в повітря надійшло 234,0 тис. т забруднюючих речовин, що на 14,2 тис. т менше порівняно з попереднім роком.
Переважна частина з них – 226,64 тис. т (96,85%) – це викиди автомобільного транспорту. Обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферу від автотранспорту суб’єктів господарювання у 2009 році становив 41,6 тис. т, що у порівнянні з минулим роком менше на 12%; обсяг викидів забруднюючих речовин від транспортних засобів населення у 2009 році становив 185,0 тис. т, що у порівнянні з минулим роком менше на 2,4%.
З кожним роком автотранспорт все більше впливає на погіршення стану довкілля. Поряд з постійними автомобілями, які щоденно рухаються вулицями, значний внесок у забруднення повітряного басейну вносять і транзитні автотранспортні засоби, а також ті, що прибувають у столицю з інших міст на довгостроковий період. Загальна кількість таких автомобілів становить, за даними ДАІ м. Києва, 80-100 тис. одиниць за добу.
Кардинально вирішити екологічну проблему забруднення атмосферного повітря автотранспортом може заміна моторних палив нафтового походження екологічно чистим природним газом або використання альтернативних видів пального та інше.
Динаміка викидів в атмосферне повітря
Таблиця 2.1
Показники | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік |
1 | 2 | 3 | 4 |
Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. | 1069 | 1047 | 1023 |
Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, поставлених на державний облік, од. | 745 | 745 | 769 |
Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що мають дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. | 1647 | 1249 | 973 |
Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами підприємницької діяльності, поставленими на облік, тис. т | 105,2 | 100,94 | 110,3 |
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т у тому числі: | 230,5 | 275,2 | 277,9 |
від стаціонарних джерел, тис. т | 26,5 | 27,0 | 43,9 |
від пересувних джерел, тис. т | 204,0 | 248,2 | 234,0 |
у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т | 190,8 | 236,8 | 226,6 |
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км², т | 275,8 | 329,2 | 332,6 |
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг | 84,1 | 99,5 | 99,8 |
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², т | 31,7 | 32,3 | 52,5 |
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг | 9,7 | 9,8 | 15,7 |
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на км², т | 244,1 | 297,0 | 280,0 |
Сьогодні в столиці України функціонують практично всі відомі види міського транспорту, вплив яких на екологію міста є неоднаковим. Питома вага перевезень пасажирів міським транспортом на сьогодні становить: трамвай – 12,7%; тролейбус – 20,4%; автобус – 24,9% і метро – 42%.
- Вступне слово
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Києва
- 1. 2. Соціальний та економічний розвиток Києва
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис.Т.
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Києві
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- Основні забруднювачі атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в м. Києві
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідеміологічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення.
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин
- Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень м.Києва
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в м.Києві
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду м.Києва
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3 Якість грунтів
- 6.3.1 Якість грунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2 Забруднення грунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7 Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Використання надр
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Cтруктура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної безпеки
- Виходячи із небезпеки, яка потенційно існує у місті Києві, є ряд пропозицій, а саме:
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Києва
- Рисинук 11.1 Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі т.У.П. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1 Транспортна система м. Києва
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика м. Києва
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4 Державна екологічна експертиза проектної документації.
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природокористування
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення систем управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної бепеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- Громадські рухи
- 13.13. Виконання державних екологічних програм
- Висновки і пропозиції