2. Сучасний стан та проблеми використання природних ресурсів (енергетичних, газово-атмосферних, водних, грунтово-геологічних, біологічних, комплексної ресурсної групи).
Енегетичні
Основні первинні джерела енергії в сучасному світі - нафта, вугілля, природний газ, гідроенергія; широко зростає значення атомної енергії. Частка решти джерел (дрова, торф, енергія сонця, вітру, геотермальна енергія тощо) у загальному енергоспоживанні становить лише кілька відсотків.
Переважна частина запасів твердого органічного палива та урану розташована на території промислово розвинутих країн, а ресурси нафти і гідроенергії - передусім у країнах, що розвиваються.
Розвиток технічної цивілізації на Землі в XX столітті характеризується стрімким збільшенням енергоспоживання. За оцінками, в 1945-1995 pp. населення планети використало 2/3 всього палива, добутого людством за час свого існування. Такі бурхливі темпи розвитку енергетики спричинили появу низки гострих проблем: 1. На перший план виходить проблема ресурсозабезпеченості енергетичного господарства. (спостерігається відносна ресурсна обмеженість, зумовлена можливістю швидкого вичерпання найбільш доступних родовищ)
2. Особливо загострилися проблеми, пов'язані з негативним впливом енергетики на стан навколишнього середовища. Масове використання викопного палива - нафти, вугілля, газу завдає збитків природі і здоров'ю людини через викиди, що містять важкі метали, двоокис сірки, окис азоту та інші шкідливі речовини
Ось заходи, що дозволили б переламати негативні тенденції у сфері енергетики:
підвищення ефективності використання енергії (за нинішнього рівня техніки можна зменшити сумарне споживання енергії на 35-45%);
зменшення шкідливих викидів в атмосферу завдяки новим технологіям очищення відпрацьованих газів;
зміна структури паливно-енергетичного балансу через розвиток альтернативної енергетики;
вжиття заходів для сповільнення темпів росту населення.
газово-атмосферні
Атмосфера - газова оболонка, що оточує Землю. Сучасний газовий склад атмосфери є результатом тривалого історичного розвитку земної кулі. У повітрі вміщується: азоту - 78,084 %; кисню - 20,946; аргону - 0,934; вуглекислого газу. Атмосферне повітря лише умовно можна вважати невичерпним природним ресурсом. Річ у тім, що людині та більшості живих організмів необхідне повітря певної якості, а під впливом діяльності людини хімічний склад і фізичні властивості повітря дедалі погіршуються. На Землі вже майже не залишилося місць, де повітря зберегло свої первозданні чистоту та якість, а в деяких промислових центрах стан атмосфери просто загрозливий. У великих містах, наприклад, десятки мільйонів людей дихають повітрям, яке не відповідає сучасним нормам і шкідливе для їхнього здоров'я; на кожного жителя цих міст щорічно припадає близько тонни небезпечних речовин. Крім забруднення, нині відбувається катастрофічне зменшення вмісту кисню в атмосфері. Основні причини цього явища:
- зменшення надходження кисню внаслідок скорочення зеленого покриву планети;
- зменшення кількості фотосинтезуючого фітопланктону Світового океану внаслідок забруднення води;
- використання кисню транспортними засобами (наприклад, легковий автомобіль протягом 1 тис. км пробігу спалює річну норму споживання кисню людиною);
- споживання кисню усіма живими організмами (наприклад, людина у середньому споживає 500 л кисню на добу);
- використання кисню промисловістю у процесі спалювання викопного палива.
Водні
Загальні запаси близько 1454,3 млн км3 (з них менше 2% — прісні води, а доступні для використання 0,3%).
Екологічні проблеми
Виснаження водних ресурсівв результаті втрати їх якості є більшою загрозою ніж їх кількісне виснаження (1 м3 неочищених стічних вод забруднює і робить непридатними 40-50 м3 природної річкової води).
Забрудненнябагатьох водних об'єктів суші (особливо в країнах Західної Європи і Північної Америки) і вод Світового океану досягло небезпечного рівня. Щорічно в океан потрапляє (млн т): 0,2 — 0,5 отрутохімікатів; 0,1 — хлорорганічних пестицидів; 5 — 11 — нафти і інших вуглеводнів; 10 — хімічних добрив; 6 — фосфорних сполук; 0,004 — ртуті; 0,2 — свинцю; 0,0005 — кадмію; 0,38 — міді; 0,44 — марганцю; 0,37 — цинку; 1000 — твердих відходів; 6,5 — 50 — твердого сміття; 6,4 — пластмас. У Північній Атлантиці нафтова плівка займає 2 — 3% площі. Найбільш забруднені нафтою Північне і Карибське моря, Перська затока, а також прилеглі до Африки і Америки ділянки, де здійснюється її перевезення танкерним флотом.
грунтово-геологічні
Земельні ресурси - землі, що використовуються або можуть бути використані в різних галузях національної економіки; вид відновлюваних природних ресурсів,що характеризуються територією, якістю грунтів, кліматом, рельєфом, гідрологічним режимом, рослинністю тощо. Земельні ресурси - основа розміщення господарських об'єктів, головний засіб виробництва в сільському, лісовому та інших господарствах, де використовується і відіграє роль родючість грунтів. Земельний фонд становить 133,9 млн км", або 26,3 % загальної площі планети Земля. Сільськогосподарськими землями (включаючи ріллю, луки, пасовища, сади, плантації) зайнято близько 35 %,лісами та чагарниками - понад 30 %, населеними пунктами, промисловістю та транспортом - 3 % земельного фонду світу. У світі нині розорано і обробляється 10,8 % загальної площі земельних ресурсів, зайнято луками та пасовищами 23,2 %, загальна площа сільськогосподарських угідь становить 34 % . Тенденція зростання кількості населення і зниження землезабезпеченості загострюють необхідність розширення загальної площі сільськогосподарських земель. За останнє десятиліття їх площа зросла в світі на 360 млн гектарів.
Відтворення ґрунтового покриву відбувається дуже повільно, зі швидкістю
0,2-2 см за 100 років, тобто на утворення мінімально необхідного для землеробства шару грунту потужністю 18 см потрібно 1000 років. Головна і найбільш серйозна проблема - опустелення земель через вирубування лісів, знищення природного покриву, розорювання, неправильну експлуатацію, надмірне випасання худоби, а також внаслідок промислового забруднення грунтів і водойм, що негативно позначається на рослинному покриві. За даними 00Н, понад 40 % земної поверхні стали пустелями або перебувають під загрозою опустелення.
Біологічні
Ресурси біологічні – джерела й передумови отримання необхідних людям матеріальних і духовних благ в об’єктах живої природи (промислові об’єкти, культурні рослини, домашні тварини, мальовничий ландшафт, мікроорганізми). Розрізняють рослинні ресурси та ресурси тваринного світу. На земній кулі нараховується близько 500 тис. видів рослин, у т. ч. 23 тис. тих, якими користується людина. Існує близько 1,5 млн різних видів тварин.
Основною проблемою збереження біорізноманіття є антропогений фактор. Вирішення проблем збереження червонокнижних видів рослин та тварин можливе лише з чіткою нормативно-правовою базою регулювання відносин суспільства з живою природою.
- Екзаменаційний білет №1
- Екзаменаційний білет №2
- Екзаменаційний білет №3
- 1. Динаміка популяції; фактори, що її зумовлюють. Народжуваність, смертність і виживання в популяції. Таблиці та криві виживання. Демографічні показники популяції. Демографічні таблиці.
- Екзаменаційний білет №4
- Екзаменаційний білет №5
- Екзаменаційний білет №6
- 2. Сучасні глобальні екологічні проблеми та майбутнє людства.
- Білет №7
- 1.Охорона природних систем. Проблема збереження біологічного різноманіття. Заповідна справа. Природно-заповідний фонд. Червона книга.
- 2.Роль державних і неурядових організацій в охороні природи та природокористуванні
- Білет №8
- 1.Природокористування, його типи. Екологічна складова природокористування.
- 2. Основні закони, правила та принципи оптимального природокористування.
- Білет 9
- 1. Природно-ресурсний та екологічний потенціал. Природні ресурси і природні умови. Принципи класифікації природних ресурсів (м.Ф. Реймерс, 1990).
- 2. Сучасний стан та проблеми використання природних ресурсів (енергетичних, газово-атмосферних, водних, грунтово-геологічних, біологічних, комплексної ресурсної групи).
- Білет 10.
- 1. Антропогенний вплив на структуру та динаміку біоценозів.
- 2. Екологічні кризи, їх типологія. Ознаки глобальної екологічної кризи. Екологічні стратегії людства
- Білет 11
- 1. Екологічні проблеми водних екосистем України (Азовське та Чорне море; великі та малі річки; озера, тощо).
- 2. Біосфера. Екологічні функції біосфери. Фактори порушення функціонування біосфери.
- Екзаменаційний білет №12
- 1.Екологічні проблеми, пов’язані з коливанням рівня Світового океану. Екологічні наслідки нераціонального зрошення та осушення територій.
- 2.Природне та антропогенне забруднення водних об’єктів. Світові проблеми прісної води.
- Екзаменаційний білет №13
- 1. Причини та наслідки змін клімату на Землі. Гіпотеза антропогенного впливу на зміни клімату. Поняття про парниковий ефект.
- 2. Гідросфера. Структура та екологічні функції гідросфери. Антропогенна діяльність як домінуючий фактор трансформації гідросфери.
- Екзаменаційний білет №14
- 1. Критерії санітарно-гігієнічної оцінки якості атмосферного повітря, основні негативні наслідки забруднення атмосфери; основні напрями охорони атмосфери.
- 2. Генезис та еволюція озонового шару, значення озонового шару для розвитку живих організмів. Озонові аномалії і можливі наслідки руйнування озонового шару.
- Екзаменаційний білет №15
- Екзаменаційний білет №16
- 1.Літосфера. Антропогенні зміни літосфери. Надра Землі, їх використання та охорона.
- Екзаменаційний білет №17
- Екзаменаційний білет №18
- 1.Абіотичний і біотичний кругообіг речовин у природі. Кругообіг основних біогенних елементів у біосфері.
- 2.Антропогенний вплив на кругообіг основних біогенних елементів. Тепличний ефект. Кислотні дощі. Евтрофікація. Поняття ноосфери.
- Екзаменаційний білет №19
- 1.Динаміка біогеоценозу. Енергетика біогеоценозу. Біохімічні кругообіги в біогеоценозі. Поняття про біохімічні цикли.
- 2.Вчення про біосферу. Роль в.І. Вернадського у формуванні сучасного наукового уявлення про біосферу. Жива та біокосна речовина. Енергетичний баланс біосфери.
- Екзаменаційний білет №20
- 2.Поняття біогеоценозу. Співвідношення понять «біогеоценоз» та «екосистема». Структура біогеоценозу. Межі біогеоценозу.
- Білет 21
- 1.Трофічна структура біоценозу. Продуценти, консументи та редуценти. Трофічні ланцюги та мережі. Екологічні піраміди.
- 2. Динаміка біоценозів. Сукцесії: первинні та вторинні. Мікро-, макро- та мегасукцесії. Концепція клімаксу.
- Білет 22
- 1.Біоценоз як природна система. Класифікація біоценозів. Властивості біоценозів.
- 2.Структура біоценозу. Фітоценологія як вчення про фітоценози. Біоценотична структура угруповань.
- Екзаменаційний білет №23
- 1.Генетична структура популяції. Закон Харді-Вайнберга.
- Екзаменаційний білет №24
- 1.Вікова структура популяції. Вікові піраміди. Екологічний вік організмів.
- 2.Етологічна структура популяції. Групи організмів, їх ієрархія в популяції.
- Екзаменаційний білет №25
- 1.К- та r-добір. Популяції, що формуються під його дією. К- та r-стратеги.
- 2.Типи розмноження організмів, які формують популяцію. Статева структура популяції. Система шлюбних взаємовідносин особин у популяції.
- Екзаменаційний білет №26
- 1. Динаміка популяції; фактори, що її зумовлюють. Народжуваність, смертність і виживання в популяції. Таблиці та криві виживання. Демографічні показники популяції. Демографічні таблиці.
- 2. Ріст популяцій. Типи росту: експоненційний та логістичний. Випадкові та циклічні зміни чисельності популяції; причини, що викликають їх. Гіпотези популяційних циклів.
- Білет 27
- 1. Основні екологічні закони і принципи.
- 2. Визначення поняття «популяція». Популяція як елемент системи виду й елемент екосистеми. Статичні та динамічні характеристики популяції. Чисельність і щільність популяції, методи їх визначення.
- Екзаменаційний білет №28
- 1.Стено- й еврибіонти. Взаємодія екологічних факторів. Концепція екологічної ніші. Закон Гаузе. Потенціальна та реалізована екологічні ніші.
- 2. Організм як індикатор певних екологічних факторів. Біоіндикація.
- Екзаменаційний білет №29
- 2.Основні принципи дії екологічних факторів різної дози. Принцип оптимуму. Пристосування організмів до різних доз екологічних факторів. Закон мінімуму Лібіха. Принцип толерантності Шелфорда.
- Екзаменаційний білет №30
- 1.Предмет і завдання екології як науки. Поняття про екосистему. Моноцен, демоцен, плеоцен.