1.Природокористування, його типи. Екологічна складова природокористування.

Природокористува́ння — сфера виробничої та наукової діяльності, вся сукупність засобів, які застосовує суспільство задля комплексного вивчення, освоєння, використання, відновлення, поліпшення й охорони природного середовища та природних ресурсів з метою розвитку продуктивних сил, забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини. Сукупність усіх впливів людства на природу, яка включає заходи з її освоєння, перетворення і охорони.

Загалом можна вести мову про такі основні типи природокористування:  - привласнююче; - продукуюче; - інноваційне; - ноосферне.

Сутнісною ознакою привласнюючого природокористування є привласнення, вилучення з довкілля потрібних для життя і придатних для безпосереднього вживання продуктів природи, головним чином рослинного та тваринного походження.

продукуюче природокористування - сутність котрого полягає в тому то життєві ресурси не лише вишукуються чи видобуваються, а й цілеспрямовано формуються, виробляються та продукуються. Землеробство та скотарство — ці головні складники продукуючого господарювання,

Інноваційне природокористування – суть у формування цілком нових тенденцій природокористування. Так, наприклад, зростали енергетичні потреби загалом, і для їх задоволення дедалі частіше користуються млинами (з X ст.) та вітряками (з XII ст.), тобто енергією води та вітру.До традиційного джерела енергії — дерева — починають додавати і нове, набагато теплоємніше — вугілля (Англія, ХНІ ст.). Виникає місто — якісно нове системне утворення, з функціональними потоками переміщення речовини та енергії.

Обриси ноосферного природокористування. Хоча нині ще важко вести мову про усталення нового типу природокористування, однак деякі його сутнісні ознаки та підвалини вже простежуються в певних соціальних структурах. Мова йде, зокрема, про: а) сукупність революційних перетворень в технологіях, матеріалах, комунікаціях та ін., тобто те, що часто називають "третьою" промисловою або, точніше, комп'ютерно-інформаційною революцією; б) поступову зміну акцентів та пріоритетів у ставленні до світу та людини, що знаходить свій вияв у висуванні на пріоритетні позиції загальнолюдських цінностей, формуванні своєрідної філософії права живої речовини, усвідомленні необхідності морального регулювання відносин людини і природи; в) формування нової системи світового устрою, котра передбачає ефективні засоби контролю над виробництвом та використанням засобів масового знищення, а також переорієнтація промислового та сільськогосподарського виробництва на замкнені, ресурсозберігаючі технології.

Екологічні аспекти природокористування - врахування при прийнятті рішень внутрішніх закономірностей функціонування екосистем, що розглядаються в факторіальною та популяційної екології: характеру та спрямованості відбуваються сукцесії, трофічної структури біоценозів, стану складових їх популяцій;