1.5. Система екологічного права
Під системою екологічного права як галузі права розуміють його внутрішню структуру, основними складовими елементами якої є підгалузі, правові інститути і норми права. Вони мають бути узгоджені між собою. А вся система будується на закономірностях, вироблених юридичною наукою та практикою.
Первісною ланкою системи екологічного права є правова норма. Саме в ній фіксуються конкретні еколого-правові приписи.
За характером дії екологічні норми з певною умовністю поділяють на матеріальні й процесуальні. Останні є засобом практичної реалізації матеріальних екологічних норм.
I матеріальні, і процесуальні екологічні норми можуть міститись як у суто екологічних, так і в інших законодавчих актах. Це пов'язано з їх «плаваючим» характером у системі комплексної галузі екологічного права, яка є значно більшою абстракцією, ніж відповідна галузь законодавства.
До найбільш розвинутих інститутів екологічного права належать інститути природокористування, забезпечення екологічної безпеки та охорони природних територій та об'єктів екомережі. Виділяють також інститути права власності на природні ресурси; екологічних прав громадян; управління і контролю; нормування, ліцензування, аудиту й експертизи; юридичної відповідальності за екологічні правопорушення тощо.
Характерною особливістю екологічного права як комплексної галузі є включення до неї визнаних на сьогодні інших галузей права — земельного, гірничого, водного, лісового, фауністичного і атмосфероохоронного. Ці галузі мають власну внутрішню структуру, свій предмет і метод правового регулювання. У системі екологічного права вони фактично є його підгалузями. Земельне, гірниче, водне, лісове, фауністичне і атмосфероохоронне право забезпечують диференційований підхід до екологічно обгрунтованого використання кожного з відповідних природних ресурсів, тоді як норми загальної частини екологічного права «нашаровуються» над вказаними підгалузями, виконуючи функції силового інтеграційного поля.
В юридичній літературі є й інші пропозиції щодо виділення окремих підгалузей (галузей) екологічного права — охорони зелених насаджень (крім лісів), особливо охоронюваних природних територій та об'єктів. Деякі автори обгрунтовують наявність комплексної галузі екологічного права — права екологічної безпеки а також еколого-процесуальної підгалузі екологічного права.
- 1.1 Екологічна функція держави
- 1.2 Поняття екологічного права
- 1.3 Предмет і об'єкт екологічного права
- 1.4 Метод екологічного права
- 1.5. Система екологічного права
- .7 Галузь права і галузь законодавства
- 1.8 Екологічне право як галузь науки і навчальна дисципліна
- .1 Загальна характеристика джерел екологічного права
- 2.2 Конституція України в системі джерел екологічного права
- 2.3 Закон як джерело екологічного права
- 2.4 Нормативно-правові акты Президента України,
- 2.5 Акти місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- 2.6 Міжнародні договори як джерела екологічного права України
- 3.1 Загальна характеристика екологічних прав громадян
- 3.2 Право громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля
- 3.3 Право вільного доступу до екологічної інформації
- .4. Інші екологічні права громадян
- 3.5. Гаранти реалізації екологічних прав громадян
- 3.6. Захист екологічних прав громадян
- 3.7. Обов'язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища
- 4.1 Природні ресурси — надбання Українського народу
- 4.2 Поняття та зміст права власності на природні ресурси
- 4.3. Форми власності на природні ресурси
- 4.4. Суб'єкти права власності на природні ресурси
- 4.5. Реалізація права власності на природні ресурси
- 5.1 Поняття права природокористування та його принципи
- 5. 2 Види права природокористування
- 5.3 Право загального і право спеціального природокористування
- 5.4 Право постійного та тимчасового природокористування
- 5. 5 Право користування природними ресурсами загальнодержавного і місцевого значення
- 6.1. Природа права екологічної безпеки та її ознаки
- 6.2. Правові засади забезпечення екологічної безпеки
- .3. Правове забезпечення екологічної безпеки
- 6.4. Правове забезпечення ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки
- 6.5. Правові засади забеспечення біологічної та генетичної безпеки
- 6.6. Правове забезпечення екологічної безпеки в діяльності Збройних Сил України
- 6.7. Еколого-правове забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення
- 6.8. Правове регулювання відносин за надзвичайних екологічних ситуацій
- 7.1. Поняття державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища
- 7.2. Органи державного управління загальної компетенції
- 7.3. Органи державного управління спеціальної компетенції
- 7.4. Інші органи державного управління
- 8.1. Функції управління та їх зміст
- 8.2. Екологічне програмування та прогнозування
- 8.3. Державний моніторинг довкілля
- 8.4. Державний облік у галузі природокористування й охорони навколишнього природного середовища, екологічна паспортизація та державна реєстрація, ведення державних кадастрів природних ресурсів.
- 8.5. Стандартизація та нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- 8.6. Екологічне ліцензування
- 8.7. Екологічна експертиза
- 8.8. Екологічний аудит
- 8.9. Інформування в галузі охорони навколишнього природного середовища
- 8.10. Інші функції екологічного управління
- 9.1. Поняття економіко-правового механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища
- 9.2. Система фінансування екологічних заходів
- 9.3. Збори за спеціальне природокористування та забруднення навколишнього природного середовища як види екологічних податків
- 9.4. Екологічне страхування
- 10.1. Поняття екологічного контролю
- 10.2. Державний екологічний контроль
- 10.3. Відомчий і виробничий екологічний контроль
- 10.4. Громадський контроль за дотриманням екологічного законодавства
- 11.1. Поняття та підстави юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- 11.2. Адміністративна відповідальність
- 11.3. Кримінальна відповідальність
- 11.4. Цивільно-правова відповідальність
- 11.5. Дисциплінарна відповідальність