6.8. Правове регулювання відносин за надзвичайних екологічних ситуацій

Законодавство про зону надзвичайної екологічної ситуації базується на Конституції України і складається із законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про аварійно-рятувальні служби», «Про цивільну оборону», «Про пожежну безпеку», «Про правовий статус режиму надзвичайного стану», «Про зону надзвичайної екологічної ситуацп» та інших законів, а також ирийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Базовим законодавчим актом у сфері, що досліджується, є Закон «Про зону надзвичайної екологічної ситуації». Основними завданнями цього Закону є:

—правове регулювання відносин, що виникають під час здійснення надзвичайних заходів, спрямованих на захист життя та здоров'я людей і нормалізацію екологічного стану на території зони надзвичайної екологічної ситуації;

—визначення порядку встановлення правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації, його організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення, у тому числі відповідного ре­жиму використання, охорони та відтворення природних ресурсів;

—встановлення порядку залучення юридичних та фізичних осіб до участі у надзвичайних заходах на території зони та відшкодування вартості виконаних ними робіт;

—визначення порядку відшкодування шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам внаслідок виникнення надзвичайних екологічних ситуацій або проведения робіт з ліквідації їх наслідків.

Зауважимо, що розділ XIII Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» має назву «Надзвичайні екологічні ситуації» (статті 65—66), але він не містить визначення надзвичайної екологічної ситуації, як і визначення зони надзвичайної екологічної ситуації.

Згідно зі ст. 65 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» окремі територп держави можуть оголошуватися зона­ми: а) екологічної катастрофи. У межах теорії усталеності під екологічною катастрофою розуміється перехід із одного квазіусталеного стану до іншого (квазі (від лат. — ніби, майже, немовби) — у складних словах означав ніби, позірний, несправжній, фальшивий); б) зонами підвищеної екологічної небезпеки чи належати до в) інших категорій зон надзвичайних екологічних ситуацій.

Зокрема, до інших категорій зон відносять зони екологічного лиха. Прийнято вважати, що зони екологічного лиха і надзвичайних екологічних ситуацій — явища одного порядку. I ті й інші входять до категорії екологічних катастроф, які становлять стрибкоподібні зміни, що виникають як раптова відповідь екосистеми на повільні (плавні) зміни зовнішніх умов.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про зону надзвичайних екологічних ситуацій»: зона надзвичайних екологічних ситуацій — це окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситу­ація; надзвичайна екологічна ситуація — це надзвичайна ситуація, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави; негативні зміни в навколишньому природно­му середовищі — це втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших факторів, що обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності в цих умовах.

Підстави та порядок оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації, зміна меж території зазначеної зони передбачені Законом. Зокрема, згідно зі ст. 5 Закону підставами для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної си­туаци є:

—значне перевищення гранично допустимих норм показників якості навколишнього природного середовища, визначених законодавством;

—виникнення реальної загрози життю та здоров'ю великої кількості людей або заподіяння значної матеріальної шкоди юридичним, фізичним особам чи навколишньому природному середовищу внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного сере­довища, руйнівного впливу стихійних сил природи чи інших факто­ров;

—негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на значній території і які неможливо усунути без застосу­вання надзвичайних заходів з боку держави;

—негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі, які суттєво обмежують або виключають можливість про­живання населення і провадження господарської діяльності на відповідній території;

—значне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін у навколишньому природному середовищі.

Законом визначено також і порядок оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації (ст. 6). Так, окрема місцевість України оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації Президентом України за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України або за поданням Кабінету Міністрів України. Указ Президента України про оголошення окремої місцевості зоною падзвичайної екологічної ситуації затверджується Верховною Радою України протягом двох днів з дня звернення Президента України.

Кабінет Міністрів України вносить подання про оголошення окремої місцєвості зоною надзвичайної екологічної ситуації на підставі нропозицій центрального органу виконавчої влади, до відання якого віднесені питания екологічної безпеки, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування або за власною ініціативою.

Оголошення окремої місцевості Автономної Республіки Крим зоною надзвичайної екологічної ситуації або окремих її місцевостей може ініціювати Верховна Рада АРК.

В Указі Президента про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації зазначаються: обставини, що стали причиною оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації; обгрунтування необхідності оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації; межі території, на якій оголошується зона надзвичайної екологічної ситуації; заходи щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення життєдіяльності населення в зоні надзвичайної екологічної ситуації; обмеження на певні види діяльності в зоні надзвичайної екологічної ситуації; час, з якого окрема місцевість оголошується зо­ною надзвичайної екологічної ситуації, і строк, на який ця територія оголошується такою зоною.

Указ Президента України про оголошення окремої місцевості зо­ною надзвичайної екологічної ситуації негайно доводиться до відома населення через засоби масової інформації та систему оповіщення цивільної оборони.

Межі території, на якій оголошується зона надзвичайної екологічної ситуації, можуть бути змінені з дотриманням вимог, встановлених ст. 6 Закону.

У зоні надзвичайної екологічної ситуації запроваджується відповідний правовий режим — як особливий режим, який може тимчасово запроваджуватися в окремих місцевостях у разі виникнення надзвичайної екологічної ситуації і спрямовується для попередження людських і матеріальних втрат, відвернення загрози життю і здоров'ю громадян, а також усунення негативних наслідків надзвичайної екологічної ситуації.

Серед основних принципів регулювання правового режиму в зоні надзвичайної екологічної ситуації слід виокремити: пріоритет захисту життя та здоров'я людей; непорушність конституційних прав і сво­бод людини і громадянина; комплексність заходів, спрямованих на нормалізацію екологічного стану; забезпечення населения достовірною інформацією про стан довкілля, можливу загрозу для життя та здоров'я людей і про виконання заходів, спрямованих на нормалізацію екологічного стану; невідворотність відповідальності осіб, винних у виникненні чи ускладненні надзвичайної екологічної ситуації.

Запровадження правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації передбачає обов'язкове виділення коштів з: а) державного чи б) місцевого бюджетів, в) резервного фонду Кабінету Міністрів України чи г) інших джерел, не заборонених Законом України «Про зо­ну надзвичайної екологічної ситуації». За недостатністю цих коштів Кабінет Міністрів України подає Президенту України законопроект про зміни до Державного бюджету України, який подається до Вер­ховної Ради України для позачергового розгляду як невідкладний.

У випадку запровадження в межах зони надзвичайної екологічної ситуації правового режиму надзвичайного стану відповідно до Закону України «Про правовии режим надзвичайного стану» можуть запроваджуватися, зокрема, такі заходи:

—встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду;

—обмеження руху транспортних засобів та проведення їх огляду з метою необхідної їх обробки, тимчасової затримки в разі виявлення можливого небезпечного їх впливу на життя і здоров'я людей або загрози погіршення екологічної ситуації;

—посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення;

—встановлення обмежень чи заборони на проведения масових заходів, у тому числі у разі загострення епідеміологічної обстановки, крім заходів, заборона та проведения яких встановлюється судом;

—відселення людей з місць, небезпечних для їх проживання, з обов'язковим наданням їм жилих приміщень для постійного або тимчасового проживання;

—встановлення тимчасової заборони на будівництво нових і розширення діючих підприємств та інших об'єктів, діяльність яких не пов'язана з ліквідацією надзвичайної екологічної ситуації або із забезпеченням життєдіяльності населення;

—встановлення карантину та здійснення інших обов'язкових санітарно-протиепідемічних заходів;

—запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності серед населення;

—проведення (зосередження, залучення) мобілізаци ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, зміна режиму їх роботи та профілю виробничої діяльності в межах, необхідних для проведения аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт;

—проведення необхідних робіт з надання допомоги тваринам у разі їх захворювання, загрози їх загибелі;

—примусове відчуження об'єктів права приватної власності з обов'язковим наступним повним відшкодуванням їх вартості;

—виконання комплексу робіт щодо нормалізації екологічного стану на території зони надзвичайної екологічної ситуації.За наявності достатніх підстав у межах зони надзвичайної екологічної ситуації може бути введено правовий режим надзвичайного стану в порядку, встановленому Законом «Про правовий режим над­звичайного стану».

Надзвичайний стан — це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного ха­рактеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місневого самоврядування відповідно до Закону «Про правовий режим надзвичайного стану» повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самовряду­вання, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Метою введения надзвичайного стану може бути, зокрема, усунення загрози та як найшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру. Згідно зі ст. 4 Закону «Про правовий режим надзвичайного стану» надзвичайний стан може бути, зокрема, введений у разі виникнення особливо тяжких надзви­чайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного ли­ха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій (від грец. — найвищий ступінь поширення інфекційного захворювання (наприклад, грипу), що охоплює більшість населення країни), панзоотій (тобто поширення інфекційної хвороби тварин на величезних територіях або акваторіях тощо, що створюють загрозу життю і здоров'ю значних верств населення.

Згідно із Законом надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більше як 30 діб і не більше як 60 діб в окремих її місцевостях. У разі необхідності строк надзвичайного стану може бути продовжений Президентом України, але не більш як на 30 діб. Указ Президента України про продовження дії надзвичайного стану набирає чинності після його затвердження Верховною Радою.

У межах видатків, передбачених місцевими бюджетами на відповідні цілі, органи місцевого самоврядування виділяють фінансові та інші матеріальні ресурси, а за необхідності — додаткові кошти, з дотриманням вимог, встановлених ст. 67 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Для виконання невідкладних аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт у зоні надзвичайної екологічної ситуації можуть у разі необхідності залучатися в установленому порядку на добровільній основі прадездатне населення, транспортні засоби громадян за умови обов'язкового забезпечення безпеки праці.

Забороняється залучати неповнолітніх, а також вагітних жінок до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їхнього здоров'я.

Президент України може прийняти рішення про залучення до ви­конання аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт військових частин Збройних сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань (у разі виникнення потреби в терміновому виконанні в зоні надзвичайної екологічної ситуації ве­ликих обсягів таких робіт).

Рішенням про встановлення правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації, з метою вжиття заходів для нормалізації екологічного стану, можуть встановлюватися обмеження на здійснення певних видів діяльності, зокрема тимчасова заборона на:

—будівництво та функціонування об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку;

—застосування в господарській та іншій діяльності особливо небезпечних речовин (хімічних, радіоактивних, токсичних, вибухових, окислювальних, горючих, біологічних агентів тощо), засобів захисту рослин, сукупність властивостей яких і/або особливості їх стану мо­жуть погіршувати екологічну ситуацію в цій зоні;

—функціонування санітарно-курортних закладів;

—провадження будь-якої іншої діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку для людей, рослинного, тваринного світу та інших природних об'єктів.

Забезпечення громадського порядку в зоні надзвичайної екологічної ситуації здійснюється силами та засобами підрозділів МВС України, Служби безпеки України відповідно до закону.

Дія правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації мо­же бути достроково припинена Президентом України за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України або за поданням Кабінету Міністрів України: а) у разі усунення обставин, що стали причиною оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації; б) виконання заходів, які необхідно було здійснити для нормалізації екологічного стану на території зони надзвичайної екологічної ситуації.

Припинення дії правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації на території Автономної Республіки Крим або в окремих її місцєвостях може ініціювати Верховна Рада АРК.

Подання Кабінету Міністрів України про дострокове припинення дії правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації готуються з урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади.

З достроковим припиненням дії правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації така територія не вважається зоною надзвичайної екологічної ситуації.

Зміна правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації проводиться з дотриманням вимог, встановлених Законом «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» (ст. 6).

Особам, які постраждали від надзвичайної екологічної ситуації, відшкодовується заподіяна матеріальна шкода та надається інша необхідна допомога на умовах і в порядку, встановлених законом. Відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайної екологічної ситуації, та громадянам, залученим до виконання заходів із ліквідації її наслідків, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, передбачених на зазначені цілі, резервного фонду Кабінету Міністрів України, а також інших, не заборонених законом, джерел.

Юридичні й фізичні особи, винні в порушенні правового режиму в зоні надзвичайної екологічної ситуації, несуть відповідальність відповідно до законів. Юридичні й фізичні особи, з вини яких юридичним та фізичним особам заподіяно шкоду, пов'язану з недотриманням вимог Закону, відшкодовують її згідно із законом.