.3. Правове забезпечення екологічної безпеки
Хімічні речовини — це найбільша група речовин, що завдають впливу на навколишнє середовище. Йдеться про органічні та неорганічні речовини, сполуки або продукти, що містять такі речовини, які при внесенні в навколишнє середовище або при контакті з живими організмами можуть шляхом хімічних або фізико-хімічних процесів заподіювати шкоду життю і здоров'ю людей та навколишньому середовищу.
За ступенем небезпеки хімічні речовини розподіляються на чотири класи: надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірно небезпечні та мало небезпечні — за ГОСТ 12.1.007-76 «Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки», або на три класи — високо небезпечні, помірно небезпечні, мало небезпечні — за ГОСТ 17.4.1.02-83 «Охорона природи. Ґрунти. Класифікація хімічних речовин для контролю забруднення».
Особливе місце серед хімічних речовин посідають пестициди та агрохімікати. Згідно зі ст. 1 Закону України від 2 березня 1995 р. «Про пестициди і агрохімікати» зазначені терміни вживаються у такому значенні:
— пестициди — токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб;
— агрохімікати — органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції.
Зазначений Закон регулює правові відносини, пов'язані з державною реєстрацією, виробництвом, закупівлею, транспортуванням, зберіганням, торгівлею та безпечним для здоров'я людини і навколишнього природного середовища застосуванням пестицидів і агрохімікатів, визначає права і обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян, а також повноваження органів державної виконавчої влади і посадових осіб у цій сфері. Основними принципами державної політики у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами в Україні, є:
—пріоритетність збереження здоров'я людини і охорони навколишнього природного середовища щодо економічного ефекту від застосування пестицидів і агрохімікатів;
—державна підконтрольність їх ввезення на митну територію України, реєстрації, виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі і застосування;
—обґрунтованість їх застосування;
—мінімалізація використання пестицидів за рахунок впровадження біологічного землеробства та інших екологічно безпечних, нехімічних методів захисту рослин;
—безпечність для здоров'я людини та навколишнього природного середовища під час їх виробництва, випробування і застосування за умови дотримання вимог, встановлених санітарними нормами, стандартами, нормативними документами;
—єдність державної політики щодо діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами.
Державна політика у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, реалізується Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я та іншими органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції. Повноваження органів виконавчої влади у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, визначаються Законом «Про пестициди і агрохімікати» (статті 161 — 163).
Пестициди і агрохімікати вітчизняного, а також іноземного виробництва, що завозяться для використання на території України, мають відповідати таким вимогам: висока біологічна ефективність щодо цільового призначення; безпечність для здоров'я людини та навколишнього природного середовища за умови дотримання регламентів їх застосування; відповідність державним стандартам, санітарним нормам та іншим нормативним документам.
Забороняються ввезення на митну територію України (крім дослідних партій, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень), виробництво (крім виробництва для експорту та виробництва дослідних партій, що використовуються для державних випробувань, науково-технологічних досліджень та випробувань), торгівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації.
Ввезення на митну територію України незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень, у науково обгрунтованих обсягах, здійснюється відповідно до планів державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу — за дозволом, що видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, погодженим із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Використання залишків пестицидів і агрохімікатів, термін реєстрації яких закінчився, проводиться протягом двох років за дозволом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, погодженим із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
Обов'язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів для зазначених цілей є документальне підтвердження їх використання в країні, де вони виробляються.
Препаративні форми пестицидів і агрохімікатів підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на підставі позитивних результатів випробувань та матеріалів досліджень.
Обов'язковою умовою державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів є наявність відповідної документації щодо безпечного застосування, включаючи позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, методик визначення залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів у сільськогосподарській продукции кормах, харчових продуктах, ґрунті, воді, повітрі.
У разі державної реєстрації пестицидів чи агрохімікатів в Україні забороняється протягом десяти років з дати такої реєстрації використовувати інформацію, що міститься в документації (досье) щодо безпечного застосування цих пестицидів, агрохімікатів, без дозволу суб'єкта господарювання, за зверненням якого здійснено реєстрацію.
Після державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів органи, що здійснюють державний контроль за їх застосуванням, забезпечуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, стандартними зразками пестицидів і агрохімікатів, методиками визначення їх залишкових кількостей.
Пестициди і агрохімікати реєструються терміном до десяти років. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища може встановити повну або тимчасову заборону на застосування пестицидів і агрохімікатів у разі надходження нових, раніше невідомих, даних про їх небезпеку. В окремих випадках, у зв'язку з санітарно-епідемічною та природоохоронною ситуацією в країні (регіоні), спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я та спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища вправі обмежити аж до припинення у встановленому порядку всі види діяльності з пестицидами і агрохімікатами.
Після закінчення терміну реєстрації пестицидів і агрохімікатів проводиться їх перереєстрація у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання, регламенти їх застосування та шорічні доповнення до нього ведуться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів є підставою для здійснення державного контролю шляхом запровадження санітарних заходів (процедур експертизи, інспектування, сертифікації та ухвалення) щодо наявності в харчових продуктах дозволеної центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я кількості залишків пестицидів і агрохімікатів у харчових продуктах, що реалізуються на ринку України.
Господарська діяльність у сфері виробництва пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин), оптової, роздрібної торгівлі пестицидами і агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин) проводиться на підставі ліцензії в порядку, встановленому законом.
Ліцензії на виробництво пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин), оптову, роздрібну торгівлю пестицидами і агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин) видають спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України.
Ввезення громадянами на митну територію України зареєстрованих пестицидів і агрохімікатів дозволяється в обсягах, необхідних для особистого використання.
Екологічний ризик діяльності, пов'язаної з ввезенням на територію України пестицидів і агрохімікатів, їх транспортуванням та використанням, підлягає обов'язковому страхуванню в порядку, визначеному актами законодавства України.
Транспортування, зберігання, застосування, утилізація, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівля ними здійснюються відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними правилами транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів та іншими нормативними актами.
Особи, діяльність яких пов'язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів і агрохімікатів та торгівлею ними, повинні мати допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами. Порядок одержання такого допуску визначається Кабінетом Міністрів України.
Продаж населенню пестицидів і агрохімікатів здійснюється у дрібнофасованому вигляді та з обов'язковою наявністю інструкції щодо безпечного їх застосування.
Господарська діяльність у сфері зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів підлягає обов'язковому страхуванню, умови та порядок якого визначаються законодавством.
При застосуванні пестицидів і агрохімікатів здійснюється комплекс заходів відповідно до регламентів, встановлених для певної ґрунтово-кліматичної зони, з урахуванням попереднього агрохімічного обстеження ґрунтів, даних агрохімічного паспорта земельної ділянки (поля) і стану посівів, діагностики мінерального живлення рослин, прогнозу розвитку шкідників і хвороб.
Переліки пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, у тому числі для роздрібної торгівлі та для застосування авіаційним методом, затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
Застосування пестицидів і агрохімікатів на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення здійснюється відповідно до законодавства.
На території, що зазнала радіоактивного забруднення, а також у зонах надзвичайних екологічних ситуацій застосування пестицидів і агрохімікатів обмежується в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
У спеціальних сировинних зонах, призначених для вирощування продукції для дитячого і дієтичного харчування, пестициди і агрохімікати застосовуються за спеціальними технологіями, які забезпечують одержання продукції, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам до дитячого та дієтичного харчування.
Порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.Відповідальність несуть особи, винні у:
—приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров'ю людини, а так само майну i навколишньому природному середовищу;
—недотриманні вимог стандартів, санітарних норм і правил та інших нормативних документів під час виробництва пестицидів, агрохімікатів і технічних засобів їх застосування;
—забрудненні пестицидами і агрохімікатами понад допустимі рівні сільськогосподарської сировини, кормів, харчових продуктів, грунту, води, повітря;
—порушенні регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування пестицидів і агрохімікатів;
—застосуванні пестицидів, агрохімікатів, технічних засобів, які не пройшли державних випробувань, реєстрації, перереєстрації;
—порушенні правил утилізації, знищення сільськогосподарської сировини і продовольчих продуктів, які не відповідають встановленим вимогам щодо вмісту пестицидів і агрохімікатів;
—невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд і контроль;
—використанні завідомо фальсифікованих пестицидів і агрохімікатів.
Відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень законодавства про пестициди та агрохімікати, здійснюється відповідно до чинного законодавства.
- 1.1 Екологічна функція держави
- 1.2 Поняття екологічного права
- 1.3 Предмет і об'єкт екологічного права
- 1.4 Метод екологічного права
- 1.5. Система екологічного права
- .7 Галузь права і галузь законодавства
- 1.8 Екологічне право як галузь науки і навчальна дисципліна
- .1 Загальна характеристика джерел екологічного права
- 2.2 Конституція України в системі джерел екологічного права
- 2.3 Закон як джерело екологічного права
- 2.4 Нормативно-правові акты Президента України,
- 2.5 Акти місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- 2.6 Міжнародні договори як джерела екологічного права України
- 3.1 Загальна характеристика екологічних прав громадян
- 3.2 Право громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля
- 3.3 Право вільного доступу до екологічної інформації
- .4. Інші екологічні права громадян
- 3.5. Гаранти реалізації екологічних прав громадян
- 3.6. Захист екологічних прав громадян
- 3.7. Обов'язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища
- 4.1 Природні ресурси — надбання Українського народу
- 4.2 Поняття та зміст права власності на природні ресурси
- 4.3. Форми власності на природні ресурси
- 4.4. Суб'єкти права власності на природні ресурси
- 4.5. Реалізація права власності на природні ресурси
- 5.1 Поняття права природокористування та його принципи
- 5. 2 Види права природокористування
- 5.3 Право загального і право спеціального природокористування
- 5.4 Право постійного та тимчасового природокористування
- 5. 5 Право користування природними ресурсами загальнодержавного і місцевого значення
- 6.1. Природа права екологічної безпеки та її ознаки
- 6.2. Правові засади забезпечення екологічної безпеки
- .3. Правове забезпечення екологічної безпеки
- 6.4. Правове забезпечення ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки
- 6.5. Правові засади забеспечення біологічної та генетичної безпеки
- 6.6. Правове забезпечення екологічної безпеки в діяльності Збройних Сил України
- 6.7. Еколого-правове забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення
- 6.8. Правове регулювання відносин за надзвичайних екологічних ситуацій
- 7.1. Поняття державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища
- 7.2. Органи державного управління загальної компетенції
- 7.3. Органи державного управління спеціальної компетенції
- 7.4. Інші органи державного управління
- 8.1. Функції управління та їх зміст
- 8.2. Екологічне програмування та прогнозування
- 8.3. Державний моніторинг довкілля
- 8.4. Державний облік у галузі природокористування й охорони навколишнього природного середовища, екологічна паспортизація та державна реєстрація, ведення державних кадастрів природних ресурсів.
- 8.5. Стандартизація та нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- 8.6. Екологічне ліцензування
- 8.7. Екологічна експертиза
- 8.8. Екологічний аудит
- 8.9. Інформування в галузі охорони навколишнього природного середовища
- 8.10. Інші функції екологічного управління
- 9.1. Поняття економіко-правового механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища
- 9.2. Система фінансування екологічних заходів
- 9.3. Збори за спеціальне природокористування та забруднення навколишнього природного середовища як види екологічних податків
- 9.4. Екологічне страхування
- 10.1. Поняття екологічного контролю
- 10.2. Державний екологічний контроль
- 10.3. Відомчий і виробничий екологічний контроль
- 10.4. Громадський контроль за дотриманням екологічного законодавства
- 11.1. Поняття та підстави юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- 11.2. Адміністративна відповідальність
- 11.3. Кримінальна відповідальність
- 11.4. Цивільно-правова відповідальність
- 11.5. Дисциплінарна відповідальність