7.1. Поняття державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища
Поняття державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є похідним від поняття державного управління в цілому. Під останнім розуміють певний вид діяльності органів держави, що має виконавчий і розпорядчий характер, полягає в організуючому впливі на суспільні відносини шляхом застосування державно-владних повноважень.
Державному управлінню притаманні всі ознаки виконавчої влади. 3 урахуванням цього державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є видом діяльності органів виконавчої влади з реалізації внутрішньої та зовнішньої екологічної політики держави, її внутрішньої та зовнішньої екологічних функцій.
Це управління здійснюється на засадах, передбачених Конституцією України, Законом «Про охорону навколишнього природного середовища», природоресурсними та іншими актами екологічного законодавства, а також законодавства, яким регулюється діяльність органів державного управління в цілому.
Метою державного управління в цій галузі відповідно до Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» є реалізація екологічного законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища (ст. 16).
Органами державного управління, які здійснюють зазначені функції, є: Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади та їх територіальні підрозділи, місцеві державні адміністрації, а також органи виконавчої влади сільських, селищних та міських рад, яким делеговані певні повноваження органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.
Ці суб'єкти вирізняються масштабом, напрямами, характером діяльності, з урахуванням чого здійснюється розмежування їх повноважень.
За територіальним масштабом діяльності суб'єкти державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища поділяються на загальнодержавні та місцеві органи виконавчої влади.
До загальнодержавних органів державного управління належать: Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. На ці органи покладається формування та реалізація національної екологічної політики, розробка і здійснення загальнодержавних екологічних програм, прийняття у випадках та в порядку, передбачених законами, нормативно-правових актів з питань охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів.
До місцевих органів державного управління належать: районні та обласні державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади. Ці органи забезпечують реалізацію національної екологічної політики з урахуванням екологічних інтересів населення областей, районів, міст, селищ, сіл при прийнятті рішень щодо розвитку продуктивних сил, розміщення, реконструкції, будівництва виробничих та інших господарських об'єктів, надання дозволів на спеціальне природокористування і будь-яких інших питань економічного та соціального розвитку відповідних територій.
За характером, напрямами роботи, повноваженнями розрізняють органи державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища загальної, спеціальної, функціональної та галузевої компетенції.
Органами загальної компетенції, тобто органами, для яких повноваження з питань охорони навколишнього природного середовища є лише складовими загальних повноважень щодо вирішення питань економічного і соціального розвитку держави та окремих регіонів, є Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах делегованих повноважень органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.
До органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища спеціальної компетенції, тобто органів, основним завданням яких є забезпечення реалізації державної екологічної політики, організація природоохоронної діяльності у країні та контроль за її здійсненням, належать:
—центральні органи виконавчої влади: Міністерство охорони навколишнього природного середовища (Мінприроди України); Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України); Державний комітет України по водному господарству (Держводгосп України); Державний комітет лісового господарства України (Держлісгосп України); Державний комітет рибного господарства України (Держкомрибгосп); Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ України); Державна санітарно-епідеміологічна служба (Держсанепідемслужба); Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС); Державний комітет ядерного регулювання України (Держатомрегулювання України);
—урядові органи державного управління зі спеціальними повноваженнями: Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція); Державна служба заповідної справи; Державна гідрометеорологічна служба (Держгідромет).
Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється також іншими центральними органами виконавчої влади, завданням яких є забезпечення реалізації державної політики в окремих галузях економіки (зокрема, у галузі енергетики, будівництва, промисловості, сільського господарства, транспорту, космічної діяльності тощо) чи сферах управління (зокрема, у сфері інформації, освіти, статистики, стандартизації, фінансів тощо). Для цих органів управління охороною навколишнього природного середовища є складовою основної функції щодо забезпечення реалізації державної політики з певних питань.
- 1.1 Екологічна функція держави
- 1.2 Поняття екологічного права
- 1.3 Предмет і об'єкт екологічного права
- 1.4 Метод екологічного права
- 1.5. Система екологічного права
- .7 Галузь права і галузь законодавства
- 1.8 Екологічне право як галузь науки і навчальна дисципліна
- .1 Загальна характеристика джерел екологічного права
- 2.2 Конституція України в системі джерел екологічного права
- 2.3 Закон як джерело екологічного права
- 2.4 Нормативно-правові акты Президента України,
- 2.5 Акти місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- 2.6 Міжнародні договори як джерела екологічного права України
- 3.1 Загальна характеристика екологічних прав громадян
- 3.2 Право громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля
- 3.3 Право вільного доступу до екологічної інформації
- .4. Інші екологічні права громадян
- 3.5. Гаранти реалізації екологічних прав громадян
- 3.6. Захист екологічних прав громадян
- 3.7. Обов'язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища
- 4.1 Природні ресурси — надбання Українського народу
- 4.2 Поняття та зміст права власності на природні ресурси
- 4.3. Форми власності на природні ресурси
- 4.4. Суб'єкти права власності на природні ресурси
- 4.5. Реалізація права власності на природні ресурси
- 5.1 Поняття права природокористування та його принципи
- 5. 2 Види права природокористування
- 5.3 Право загального і право спеціального природокористування
- 5.4 Право постійного та тимчасового природокористування
- 5. 5 Право користування природними ресурсами загальнодержавного і місцевого значення
- 6.1. Природа права екологічної безпеки та її ознаки
- 6.2. Правові засади забезпечення екологічної безпеки
- .3. Правове забезпечення екологічної безпеки
- 6.4. Правове забезпечення ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки
- 6.5. Правові засади забеспечення біологічної та генетичної безпеки
- 6.6. Правове забезпечення екологічної безпеки в діяльності Збройних Сил України
- 6.7. Еколого-правове забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення
- 6.8. Правове регулювання відносин за надзвичайних екологічних ситуацій
- 7.1. Поняття державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища
- 7.2. Органи державного управління загальної компетенції
- 7.3. Органи державного управління спеціальної компетенції
- 7.4. Інші органи державного управління
- 8.1. Функції управління та їх зміст
- 8.2. Екологічне програмування та прогнозування
- 8.3. Державний моніторинг довкілля
- 8.4. Державний облік у галузі природокористування й охорони навколишнього природного середовища, екологічна паспортизація та державна реєстрація, ведення державних кадастрів природних ресурсів.
- 8.5. Стандартизація та нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- 8.6. Екологічне ліцензування
- 8.7. Екологічна експертиза
- 8.8. Екологічний аудит
- 8.9. Інформування в галузі охорони навколишнього природного середовища
- 8.10. Інші функції екологічного управління
- 9.1. Поняття економіко-правового механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища
- 9.2. Система фінансування екологічних заходів
- 9.3. Збори за спеціальне природокористування та забруднення навколишнього природного середовища як види екологічних податків
- 9.4. Екологічне страхування
- 10.1. Поняття екологічного контролю
- 10.2. Державний екологічний контроль
- 10.3. Відомчий і виробничий екологічний контроль
- 10.4. Громадський контроль за дотриманням екологічного законодавства
- 11.1. Поняття та підстави юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- 11.2. Адміністративна відповідальність
- 11.3. Кримінальна відповідальність
- 11.4. Цивільно-правова відповідальність
- 11.5. Дисциплінарна відповідальність