1. Екологічні проблеми водних екосистем України (Азовське та Чорне море; великі та малі річки; озера, тощо).

Азовське море

• хижацький вилов риби підприємствами за допомогою величезних тралів, кошів, механічних драг

• будівництво гребель і водосховищ на основних річках, що живлять море, — Дону та Кубані, й перетворення цих водосховищ на гігантські промислові відстійники;

• впровадження в басейнах стоку в море зрошуваного землеробства та інтенсивних технологій вирощування рису

• неконтрольоване, лавиноподібне змивання пестицидів із полів сільгоспугідь і винесення їх у море водами Дону й Кубані;

• збільшення кількості неочищених викидів підприємствами хімічної та металургійної промисловості в містах Маріуполь, Ростов-на-Дону, Таганрог, Камиш-Бурун

• інтенсивне будівництво на узбережжі й морських косах численних пансіонатів і баз відпочинку й, як наслідок, — скидання в море побутових відходів і каналізаційних стоків.

Чорне море

Основні джерела забруднення:

-          викиди промислових і господарських відходів безпосередньо у море або з річковим стоком;

-          надходження з суші різних речовин, що застосовуються в сільському і лісовому господарствах;

-          навмисне поховання забруднюючих речовин у морі;

-          врата різних речовин упроцесі суднових операцій;

-          аварійні викиди з суден або підводних трубопроводів;

-          розробка корисних копалин на морському дні;

-          рекреаційна діяльність;

-          перенесення забруднюючих речовин крізь атмосферу.

Аналіз екологічної ситуації свідчить про те, що екосистема Чорного моря відчуває значне антропогенне навантаження, деякі ділянки акваторії втратили здатність до самоочищення. Найбільшого антропогенного навантаження зазнає прибережна частина Чорного моря, особливо в зоні діяльності портів, гирлових річкових зон, а також зон впливу великих міст.

великі та малі річки

Основні причини кризової ситуації на Дніпрі:

• будівництво на Дніпрі каскаду водосховищ, які докорінно змінили динаміку стоку;

• великомасштабна меліорація;

• спорудження численних промислових комплексів у басейні річки;

• об'єми водозабору для потреб промисловості та зрошення;

• дуже сильне забруднення.

Несприятливими для малих річок є інтенсифікація сільського господарства, меліоративні роботи в їх басейнах. Недопустимим є розорювання земель майже до крайки води. Змитий ґрунт замулює малі річки, закупорює джерела, річки міліють, перетворюються в струмки і зовсім зникають.

Недопустиме вирубування лісів і висушування боліт у верхів'ях річок, організація літніх тваринницьких таборів на берегах. Це може викликати порушення дренажної здатності басейну річки, виникатимуть заболочення, підтоплення або засолення сільськогосподарських угідь.

Великі тваринницькі комплекси скидають у малі річки стічні води, об'єм яких у декілька разів перевищує водовідведення міст з населенням 100 і більше тисяч жителів.

Озера та болота

В Україні зосереджені значні болотні і озерні масиви, площа яких у результаті проведення широкомасштабних меліоративних робіт помітно скоротилась. Переважена їх більшість розташована в Поліссі, особливо в західному Полісі, де заболоченість становить 11%. Майже половина всіх боліт України осушена, що викликало порушення рівноваги с природного середовища, а вивільнені території в переважної більшості використовуються малопродуктивно.