13.1.Використання природних ресурсів на умовах оренди: поняття та загальна характеристика.

Екологічне законодавство передбачає можливість використання деяких природних ресурсів на умовах оренди. Правовою основою орендного природокористування є: Земельний, Лісовий, Водний кодекси, а також ЗУ «Про мисливське господарство та полювання», «Про оренду землі» та підзаконними н-п актами. В оренду можуть надаватися: земельні ділянки, ділянки лісового фонду, водні об’єкти, а також мисливські угіддя. За договором оренди сторонами виступають орендодавці і орендарі. Орендодавці – громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями можуть бути громадяни і юридичні особи У, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні обєднання та організації, а також іноземні держави. Згідно з договором оренди природних ресурсів орендодавець надає орендарю природні ресурси в тимчасове користування на умовах оренди для задоволення потреб орендаря, а останній зобов’язується використовувати їх за цільовим призначенням з додержанням екологічних нормативів, своєчасно вносити орендну плату та виконувати інші умови договору. Мета договору оренди залежить від конкретного виду природного ресурсу, що орендується та строку. Основні права орендаря: право користуватися природними ресурсами за умовами договору; вимагати своєчасне повернення природного ресурсу; самостійно визначати напрями своєї господарської діяльності. Права орендодавця: вимагати своєчасне внесення орендної плати; перевіряти додержання умов договору; вимагати відшкодування збитків. Обов’язки орендаря: цільове використання; своєчасна плата; заходи з відтворення та охорони природних ресурсів; відшкодування збитків. Обов’язки орендодавця: надання природного ресурсу в оренду; умови для раціонального використання;відшкодування збитків. (суборенда, відповідальність).