8.2.Право громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля (загальна хар-ка).

ЦКУ:

Фізична особа має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на ті збирання та поширення.

Діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, е незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду.

Фізична особа має право на безпечні для неї продукти споживання (харчові продукти та предмети побуту).

Фізична особа має право на належні, безпечні і здорові умови праці, проживання, навчання тощо.

Право на безпечне для життя і здоров'я довкілля є одним з найбільш важливих природних прав людини, оскільки гарантує такий стан довкілля, що унеможливлює виникнення загрози найвищим соціальним цінностям, якими є життя та здоров'я людини.

Коментована стаття дає нам можливість визначити, що право на безпечне для життя і здоров'я довкілля складається з таких особистих немайнових прав:

а) право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;

б) право на достовірну інформацію про стан довкілля та якість харчових продуктів і предметів побуту, а також збирання та поширення такої інформації;

в) право на безпечні для життя і здоров'я продукти споживання (харчові продукти та предмети побуту);

г) право на належні, безпечні і здорові умови праці, проживання, навчання тощо.

Чинне законодавство не дає визначення поняття "безпечного для життя і здоров'я навколишнього природного середовища", хоча в ньому містяться певні юридичне значимі критерії, які знаходять своє вираження у системі екологічних стандартів та нормативів. Так, державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища є обов'язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів. У свою чергу, екологічні нормативи встановлюють, наприклад, у вигляді системи гранично допустимих викидів та скидів, гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів, гранично допустимих рівнів фізичних впливів на навколишнє природне середовище тощо.

Специфікою права на безпечне для життя та здоров'я довкілля є його додаткова регламентація цілою низкою спеціальних нормативно-правових актів у різних сферах. До таких сфер слід віднести:

а) екологічне законодавство (Земельний, Лісовий, Водний кодекси, Кодекс про надра, Гірничий закон України, Закони України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону атмосферного повітря", "Про відходи", "Про поводження з радіоактивними відходами" тощо);

б) законодавство про охорону праці (КЗпП України, Закони України "Про охорону праці",…)

в) законодавство про стандартизацію, сертифікацію та метрологію (Закони України "Про стандартизацію", "Про метрологію та метрологічну діяльність",…)