ЕП (шпори№2
13.4.Міжнародний організаційний механізм охорони навколишнього природного середовища.
Під міжнародним організаційним механізмом охорони навколишнього середовища розуміють сукупність міжнародних органів і організацій, які виконують функції по забезпеченню виконання вимог міжнародного права навколишнього середовища й організації міжнародного екологічного співробітництва.
За ознакою правового статусу ці органи і організації поділяють на міжурядові і неурядові, за географічним принципом -- на глобальні і регіональні, за предметом діяльності -- ті, що займаються усім комплексом екологічних питань, і ті, які мають справу з окремими природними ресурсами та об'єктами.
Одні з цих органів і організацій спеціально утворені для охорони навколишнього середовища, інші виконують окремі екологічні функції поряд з іншими функціями. У цілому ж вони становлять систему міжнародних органів і організацій, зв'язаних між собою загальними метою і предметом діяльності.
Провідна роль в організації міжнародного екологічного співробітництва належить Організації Об'єднаних Націй, її спеціалізованим органам та установам. Це співробітництво є складовою діяльності ООН по підтриманню миру і безпеки, розв'язанню актуальних економічних, соціальних та інших глобальних проблем. Екологічний напрям діяльності цієї авторитетної й універсальної міжнародної організації безпосередньо випливає зі Статуту ООН.
Генеральна Асамблея ООН визначає основні напрями та принципи екологічної політики міжнародного співтовариства, скликає міжнародні конференції ООН з актуальних проблем охорони навколишнього середовища, розробляє рекомендації і проекти міжнародних конвенцій з відповідних питань, створює організаційні структури екологічного профілю, вживає інших заходів для розвитку багатостороннього і двостороннього співробітництва держав у екологічній сфері.
Відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 15 грудня 1972 р. і з урахуванням рекомендацій Стокгольмської конференції ООН з навколишнього середовища був утворений спеціальний міжурядовий орган -- Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) зі штаб-квартирою у місті Найробі (Кенія).
Содержание
- 1.1. Поняття права природокористування та його види.
- 1.2. Права і обов'язки водокористувачів.
- 1.3. Правопорушення в галузі екологічної експертизи.
- 1.4. Органи загальної компетенції, їх спеціалізовані структури та повноваження у сфері забезпечення екологічної безпеки.
- 2.1.Відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.
- 2.2.Функції державного управління в галузі використання і охорони земель.
- 2.3. Міжнародне екологічне судочинство.
- 2.4. Поняття та види екологічної безпеки.
- 3.1. Заходи щодо охорони атмосферного повітря у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- 3.2. Ядерна та радіаційна (радіологічна) безпека в системі екологічної безпеки.
- 3.3. Державне управління у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу.
- 3.4. Права та обов'язки експерта державної екологічної експертизи.
- 4.1. Право користування природними ресурсами загальнодержавного і місцевого значення.
- 4.2. Управління в галузі використання і охорони вод.
- 4.3.Поняття та види екологічно-правових норм.
- 4.4.Поняття та структура екологічно-правових відносин.
- 5.1. Склад екологічного правопорушення.
- 5.2. Поняття та види надзвичайних ситуацій.
- 5.3.Юридична відповідальність за порушення водного законодавства.
- 5.4. Поняття і класифікація юридичних гарантій реалізації та захисту екологічних прав громадян.
- 6.1.Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”: загальна характеристика.
- 6.2.Державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр.
- 6.3.Контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісових ресурсів.
- 6.4.Поняття, особливості, структурні елементи екологічної мережі України.
- 7.1.Поняття, зміст та форми права власності на природні ресурси.
- 7.2.Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.
- 7.3.Забезпечення і захист екологічних прав громадян.
- 7.4.Співвідношення екологічного права і екологічного законодавства.
- 8.1.Підстави виникнення, зміни і припинення права власності на природні ресурси.
- 8.2.Право громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля (загальна хар-ка).
- 8.3.Спеціальне водокористування та користування водними об’єктами для лікувальних, курортних та оздоровчих цілей (загальна хар-ка).
- 8.4.Поняття міжнародного права навколишнього природного середовища .
- 9.1.Джерела міжнародного права навколишнього природного середовища.
- 9.2.Права та обов’язки користувачів надр.
- 9.3.Правові форми громадського управління в галузі екології.
- 9.4.Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ.
- 10.1.Контроль у галузі охорони атмосферного повітря.
- 10.2.Правові аспекти біологічної безпеки при поводженні з генетично-модифікованими продуктами.
- 10.3.Поняття екологічного права як галузі права, навчальної дисципліни та галузі науки.
- 10.4.Форми використання природних рослинних ресурсів.
- 11.1.Водні об’єкти природо-заповідного фонду (поняття, загальна характеристика).
- 11.2.Загальна характеристика екологічних прав і обов’язків громадян України.
- 11.3.Державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- 11.4.Повноваження Кабінету Міністрів в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- 12.1. Право загального і спеціального природокористування та їх ознаки.
- 12.2.Нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.
- 12.3.Повноваження Міністерства охорони навколишнього природного середовища в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- 12.4.Поняття і місце європейського права навколишнього природного середовища в системі європейського права.
- 13.1.Використання природних ресурсів на умовах оренди: поняття та загальна характеристика.
- 13.2.Особливості управління в зонах надзвичайних екологічних ситуацій.
- 13.3.Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
- 13.4.Міжнародний організаційний механізм охорони навколишнього природного середовища.
- 14.1.Принципи екологічного права.
- 14.2.Юридична відповідальність за порушення законодавства про надра.
- 14.3.Міжнародно-правове регулювання охорони та використання природних ресурсів і об’єктів навколишнього середовища.
- 14.4.Екологічний ризик в системі правовідносин екологічної безпеки.
- 15.1.Суб’єкти і об’єкти права природокористування.
- 15.2.Міжнародні договори єс у сфері охорони навколишнього природного середовища (загальна характеристика).
- 15.3.Правове регулювання мисливства і рибальства в Україні.
- 15.4.Особливість правового режиму зон, встановлених на радіоактивно забруднених територіях.
- 16.1.Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.
- 16.2.Міжнародні конференції з навколишнього середовища. Всесвітня Хартія охорони природи (загальна характеристика).
- 16.3.Конституція України в системі джерел екологічного права.
- 16.4.Державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення рослинного світу.
- 20.4.Суб’єкти, об’єкти права власності на тваринний світ.
- 17.1.Система і компетенція органів державного управління в галузі екології.
- 17.2.Законодавство про рослинний і тваринний світ: поняття та загальна характеристика.
- 17.3.Правове регулювання ведення Червоної книги України.
- 17.4.Користування землями водного фонду.
- 18.1.Особливість правового режиму зон, встановлених на радіоактивно забруднених теріторіях.
- 18.2.Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми у галузі використання і охорони вод та відтворення природних ресурсів.
- 18.3.Особливості охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
- 18.4.Завдання єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
- 19.1.Поняття екологічного ризику та його місце в системі правовідносин екологічної безпеки.
- 19.2.Захист екологічних прав громадян.
- 19.3.Історія розвитку екології та екологічного права (загальна характеристика).
- 19.4.Державний лісовий кадастр та облік лісів.
- 20.1.Функції екологічного права та їх види.
- 20.2.Правове регулювання транснаціональної екологічної безпеки.
- 20.3.Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.
- 21.1.Державне регулювання і управління в галузі використання, відтворення та охорони лісів.
- 21.2.Джерела європейського права навколишнього середовища (поняття, види, загальна характеристика).
- 21.3.Органи державного управління спеціальної компетенції та їх повноваження (загальна характеристика).
- 21.4.Геологічне вивчення надр (поняття та загальна характеристика).
- 22.1.Поняття надзвичайної екологічної ситуації.
- 22.2.Процедура проведення екологічної експертизи (загальна характеристика).
- 22.3.Юридична відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.
- 22.4.Принципи права природокористування.
- 23.1.Державний лісовий кадастр та облік лісів: поняття та загальна характеристика.
- 23.2.Проблеми правового режиму інших зон надзвичайних екологічних ситуацій.
- 23.3.Міжнародні екологічні організації (загальна характеристика).
- 23.4.Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- 24.1.Правові заходи забезпечення екологічної безпеки.
- 24.2.Поняття, особливості, структурні елементи екологічної мережі.
- 24.3.Адаптація екологічного законодавства України до Європейського права навколишнього середовища.
- 24.4.Порядок вирішення спорів з питань користування надрами.
- 25.1.Класифікація правових режимів територій, що зазнала радіоактивного забруднення, внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- 25.2.Компетенція державних органів у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.
- 25.3.Поняття і види екологічної безпеки.
- 25.4.Форми, суб’єкти, об’єкти права власності на природні ресурси.
- 26.1.Управління в галузі охорони і використання атмосферного повітря.
- 26.2.Державне управління в галузі екологічної експертизи.
- 26.3.Особливість користування надрами для розробки родовищ корисних копалин для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.
- 26.4.Поняття, мета, завдання та принципи екологічної експертизи.
- 27.1.Компетенція державних органів у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.
- 27.2.Управління і контроль в галузі охорони атмосферного повітря.
- 27.3.Поняття, суб’єкти, об’єкти екологічної експертизи.
- 27.4.Законодавство України, щодо правового режиму зон екологічного лиха та територій забруднених, внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- 28.1.Права і обов’язки власників природних ресурсів, захист і гарантії їх прав.
- 28.2.Державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною.
- 28.3.Види і порядок водокористування.
- 28.4.Правові форми громадського управління в галузі екології.
- 29.1.Предмет, метод, система та принципи екологічного права.
- 29.2.Поняття та види екологічних прав і обов’язків громадян.
- 29.3.Органи спеціальної компетенції, їх спеціалізовані структури та повноваження у сфері забезпечення екологічної безпеки.
- 29.4.Поняття і види права водокористування.
- 30.1.Поняття та форми права власності на тваринний світ.
- 30.2.Принципи права природокористування.
- 30.3.Органи загальної компетенції, їх спеціалізовані структури та повноваження у сфері забезпечення екологічної безпеки.
- 30.4.Поняття та система європейського права навколишнього середовища.
- 1.1. Поняття права природокористування та його види.