2.2.Функції державного управління в галузі використання і охорони земель.

Державне управління є способом організації діяльності державних органів з метою забезпечення виконання правових норм і впорядкування суспільних відносин у тій чи іншій сфері. Воно характеризується наявністю суб’єктів, об’єктів управління, а також управлінських функцій.

Державне управління земельним фондом здійснюється від імені держави. Суб’єктами державного управління є державні органи, на які згідно з законодавством покладені відповідні управлінські функції. Відносини між суб’єктами управління і його об’єктами будуються на засадах владної субординації (відносини „влада—підкорення” або „розпорядження—виконання”), тобто носять „вертикальний” або адміністративно-правовий характер.

Суб’єкти державного управління розрізняються за обсягом і характером компетенції. У сфері земельних відносин певні управлінські функції мають органи загальної, міжгалузевої, галузевої і спеціальної компетенції.

Органи державного управління земельним фондом реалізують цілі і завдання управління через функції управління — напрями управлінської діяльності, що мають правовстановлюючий (правозмінюючий, правоприпиняючий), правозабезпечуючий чи правоохоронний характер. Функції державного управління у відповідній сфері розрізняються за різними критеріями: за органами, що їх здійснюють; місцем і значенням в управлінському процесі; юридичними наслідками, які тягне за собою їх здійснення тощо.

Обсяг управлінських повноважень суб’єктів державного управління земельним фондом визначений Земельним кодексом України, а також законодавчими актами, що регулюють правовий статус відповідних державних органів.

Здійснюючи свої управлінські функції щодо земельного фонду, органи державного управління мають право видавати акти управління нормативного та індивідуального характеру. З метою реалізації відповідних владних повноважень органи державного управління також використовують певне ресурсне забезпечення: правове, інформаційне, організаційне, економічне, технічне, технологічне та інше

Відповідно до ст. 23 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” державні кадастри всіх природних ресурсів, в тому числі землі, ведуться з метою обліку кількісних, якісних та інших характеристик природних ресурсів, обсягу, характеру та режиму їх використання.

Контроль за використанням і охороною земель відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і громадянами земельного законодавства.